Технічні характеристики індукційних міношукачів

№ п/п	Характеристики	ИМП	МИВ	ИМП-2
1.	Глибина виявлення ПТМ, см	до 40	до 40	до 50
2.	Глибина виявлення ППМ, см	до 8	до 8	до 15
3.	Ширина зони пошуку, см	30	30	для ПТМ – 60 для ППМ – 5
4.	Площа, яка перевіряється за 1 год., м^2: з положення “стоячи” з положення “лежачи”	до 250 до 100	100-120	200 200
5.	Глибина водоймища, яке обстежується, м	1,2	10	1,0
6.	Мінімальна відстань між працюючими міношукачами, м	6	6	6

Радіохвильові міношукачі РВМ-2, РВМ-2М (ПР-504А) – призначено для пошуку та виявлення протитанкових мін та протипіхотних пристроїв (мін) з корпусом виготовленим з будь-якого матеріалу (табл. 24).

Таблиця 24

Технічні характеристики радіохвильових міношукачів

№ п/п	Характеристики	РВМ-2	РВМ-2М
1.	Глибина виявлення мін, встановлених у ґрунт (сніг, воду), см: протитанкових протипіхотних	до 10 до 5	до 10 до 7
2.	Ширина зони виявлення мін, встановлених у ґрунт, см: протитанкових протипіхотних	20 15	15 10
3.	Темп пошуку мін, м^2/год: з положення “стоячи” з положення “лежачи”	до 140 до 75	до 150 до 80
4.	Час розгортання (згортання), хв.	2	2
5.	Час безперервної роботи з одним комплектом джерел живлення, год.	10	з елем. 316 не менше 20 з елем. 373 не менше 80 з бат. РЦ83 не менше 150
6.	Маса міношукача, кг: у робочому положенні пошукової частини в укладальній валізі	3,2 1,7 9,5	2,9 1,8 7,8
7.	Розрахунок, чол.	1	1

Про результати розвідки командир ІРД подає донесення, в якому вказує місця розташування виявлених інженерних загороджень противника й основні відомості щодо їх устрою, вогневого прикриття тощо.

Розмінування місцевості

Розмінування проводиться з метою перевірки й очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів, з використанням засобів пошуку мін (вибухових пристроїв), мінних тралів, зарядів розмінування, підривних зарядів та інших засобів.

Завданнями розмінування є:

проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо заходів безпеки і правил поведінки при виявленні вибухонебезпечних предметів;

організація розвідки місцевості, яка підлягає розміновуванню;

пошук і знищення вибухонебезпечних предметів;

планування й організація виконання завдань з пошуку й знищення вибухонебезпечних предметів.

облік і звітність за завданням розмінування.

При виборі районів розташування військ використовуються дані про загородження, які отримуються повітряною та іншими розвідками. До виходу військ в райони розташування вони перевіряються на наявність мін та вибухонебезпечних предметів. Для цього до складу рекогносцировочних груп включаються підрозділи інженерних військ із засобами розвідки загороджень.

Перевірка на наявність мін (вибухових пристроїв) і розмінування районів розташування проводиться інженерно-саперними підрозділами з застосуванням підрозділів родів військ, підрозділи можуть посилюватися танками з мінними тралами, а в окремих випадках можуть застосуватися собаки мінно-пошукової служби.

Розмінуванню підлягає місце розміщення підрозділів та пунктів управління, шляхи підходу до них та дороги, які до них прилягають.

В районах розташування в першу чергу перевірці підлягають: основні дороги та їх об’їзди, райони розгортання пунктів управління, позиційні райони ракетних та зенітно-ракетних частин, в подальшому – решта доріг та окремих ділянок місцевості вздовж доріг, які призначені безпосередньо для розташування підрозділів.

При перевірці місцевості на наявність мін (вибухових пристроїв) можуть застосуватися танки споряджені мінними тралами, ИРМ, дорожні та індивідуальні міношукачі, щупи, КР-И (КР-О), КР-Е, оптичні засоби розвідки.

При перевірці місцевості з обох сторін дороги на наявність мін вручну, кожному відділенню призначається ділянка довжиною та шириною 200 м. Відділення діє двома обслугами у складі три чоловіки кожна. Одна обслуга пере­віряє місцевість по один бік дороги, інша – по другий. Обслуги рухаються зиґзаґами, з відстанню між сусідніми точками повороту 40-50 м, здійснюючи перевірку підозрілих місць. Кожен номер перевіряє смугу шириною 2-2,5 м.

Для суцільного розмінування взводу призначається ділянка місце­вості розміром (450...540) × (300...360) м, відділенню – розміром (300...360) × (150...180) м. Ділянка відділення розбивається на смуги розміром 50...60 м по фронту та 150...180 м в глибину.

Межі ділянок та смуг позначаються добре видимими знаками. На розмінування однієї смуги призначається один номер обслуги. На лівому (правому) кутку своїх смуг номери обслуг встановлю­ють особисті покажчики, вказуючи прізвище та номер смуги.

Покажчики зберігаються на встановлених місцях до здавання ділянки командиром відділення ко­мандиру взводу.

Всі виявлені боєприпаси за ступенем небезпечності поділяють на дві категорії. До першої належать боєприпаси, які не розірвались, не можуть самі по собі спрацювати та допускають можливість транспортування з відповідністю з правилами перевезення. До другої належать боєприпаси, які не розірвались, але не допускають можливості транспортування їх, тобто чутливі до механічних подразнень, а також боєприпаси з підривниками невідомої конструкції.

Всі виявлені боєприпаси до певного степеня небезпечності від­носяться до другої категорії. Їх не можна переміщувати та зсувати з місця.

Ступінь безпеки боєприпасів, що не розірвалися, командир загону визначає особисто, приймаючи рішення про спосіб їх знешкодження та знищення.

Збирання та переміщення вибухонебезпечних предметів з метою їх групового знищення ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.