Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод_КВВР_5.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.11.2018
Размер:
3.13 Mб
Скачать

1.3. Інженерно-геологічні умови, корисні копалини

За допомогою [1,2,3,4] наводиться коротка характеристика інженерно-геологічних умов басейну річки. Відомості про корисні копалини можуть бути знайдені, наприклад, [1,2] корисні копалини слід нанести на карту-схему басейна річки.

    1. Грунтово-меліоративні умови

Користуючись [2] потрібно дати короткий опис ґрунтового покрову басейну річки.

  1. Ресурси природних вод. Гідрологічні умови

На основі відомостей приведених у [1,4,5,7] та іншій літературі необхідно коротко охарактеризувати гідрографічну сітку басейну річки, умови формування стоку, водяний, рівневий та льодовий режим річок. Складається перелік усіх водних об’єктів і тимчасових водотоків.

    1. 2.1. Основні гідрографічні характеристики

Основними гідрографічними характеристиками є: довжина водозбору l; середня ширина В водозбору; довжина річки L; коефіцієнт звивистості Кзв; нахил річки і; коефіцієнт лісистості Fл . озерності Fо, заболоченості Fб.

Довжина водозбору – це відстань по прямій від верхів’я до розрахункового створу. Величину В визначають із залежності:

, км (2.1)

F – площа водозбору, км2 (за завданням)

l – довжина водозбору, км

Довжина річки визначається за формулою:

L=N ·a, км (2.2)

N – кількість розхилів вимірника від верхів’я до розрахункового створу з усіма притоками та водосховищами.

а – ціна поділки розхилу 5мм

Коефіцієнт звивистості дорівнює відношенню

(2.3)

Коефіцієнт лісистості, озерності і заболоченості представляють відношення площі, зайнятої відповідно лісом, озерами і болотами до площі водозбору. Значення цих коефіцієнтів наведені у завданні.

Ухил річки, її ширина і середня глибина (біля розрахункового створу) можуть бути взяті із завдання або визначені за допомогою відповідної літератури [7]

    1. 2.2. Розрахунок річного стоку

У роботі розрахунок річного стоку роблять як при відсутності даних спостережень [12,20 та ін.]. розрахунок виконується у такій послідовності.

1. На карті-схемі басейну річки за допомогою [ 12,20та ін.] наносять ізолінії норми стоку.

2. Для центру ваги площі басейну визначають середній річний модуль стоку Мср:

л/с км2 (2.4)

M1, M2,…Mn – середнє значення модуля стоку між сусідніми ізолініями, які перетинають площу водозбору, л/с км2

F1, f2, ….fn – площі водозбору між ізолініями та водорозділом, км2

  1. Визначають середні багаторічні витрати Qср

м3/с (2.5)

  1. Знаходять об’єм середнього багаторічного стоку Wcp

, м3 (2.6)

Тгод – час року в секундах, Тгод=31,5·106сек

  1. Обчислюють шар стоку J

, мм (2.7)

Треба звернути увагу на реальність отриманого значення шару стоку та відповідності його зоні зволоження, в якій розташований басейн даної річки.

2.3. Внутрішньорічний розподіл стоку

Внутрішньорічний розподіл стоку визначають з метою раціонального забезпечення вимог учасників ВГК водою. Знання внутрішньо річного розподілення стоку необхідне для визначення доцільності регулювання стоку, оцінки можливих об’єктів зрошення та потужності ГЕС.

В роботі розрахунок внутрішнього розподілу робиться як при відсутності даних спостережень. При цьому можуть бути використанні типові схеми розподілу стоку за місяцями [12,20].

Витрата води Qі для років різних за водністю визначають за формулою:

Qi=Qcp · Ki , м3/с (2.8)

і – індекс, значення забезпеченості, яка для року багатоводного, середнього, маловодного і дуже маловодного відповідно дорівнює 5%, 50%, 75% і 95%

Кі – модульний коефіцієнт для переходу від стоку середнього за водністю року до року визначеної забезпеченості [додаток 5]

Значення коефіцієнтів К5%, К50%, К75% і К95% визначаються за [12,20] в залежності від значень коефіцієнта змінюваності стоку CV і коефіцієнта асиметрії CS

Об’єм стоку для років різної забезпеченості визначаємо за формулою:

Wi=Wср∙Кі , м3 (2.9)

Значення коефіцієнтів змінюваності стоку можуть бути визначенні за картами [12,20]. Коефіцієнти асиметрії приймають в залежності від кліматичних умов:

а) для зони надлишкового зволоження CS = 2 CV

б) для зони не стійкого зволоження CS = 1,5…..1,8 CV

в) для засушливої зони CS = 1,5 CV

Витрата води Qк у річці в будь-якому місяці для років різної забезпеченості визначають за залежністю:

м3/с (2.10)

а – відносне розподілення стоку в даний місяць у % від річного [додаток 7].

Значення витрат заносимо в таблицю 2.1

Таблиця 2.1 - Річна витрата і її розподілення за місяцями

Забезпе-ченість, %

Відносне розподілення, % Витрата, м3

Місяці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

5

а

Q

50

а

Q

75

а

Q

95

а

Q