4.3. Зрошення

Необхідна кількість води Q_зр для потреб зрошення може бути визначена із залежності:

Q_зр = 0,001·F_зр·q_зр, м³/с (4.4)

F_зр – Площа зрошуваних земель, га

q_зр – витрата води (гідромодуль), необхідний для зрошення одного осередненого гектару, дм³/с на 1га.

Значення гідромодуля може бути прийнято:

- для північних районів України – 0,3-0,4 дм³/с на 1 га

- для південних районів України – 0,4-0,5 дм³/с на 1 га.

Значення площ F_зр зрошуваних земель приведені в табл..3.3

Результати розрахунків за формулою (4.4) зводять у табл..4.3

Вода для зрошення подається протягом усього вегетаційного періоду (квітень-серпень).

Таблиця 4.3 - Потреби води для зрошення

Показники	Одиниці вимірювання	Кількість одиниць
Кількість зрошуваних земель	га
Водоспоживання	м^3/с

Так, як зрошення є найкрупнішим водоспоживачем, то витрата води на його потреби часто перевищує витрату річки. Тому виникає необхідність у використанні місцевого стоку, а також стічних вод комунально-побутового господарства і промисловості.

4.4. Енергетика

У роботі енергетика представлена тепловими електростанціями. На кількість споживаної води ТЕС впливає тип і потужність N_ТЕС агрегатів, кількість пару, що відбирається для потреб інших підприємств. Норми водоспоживання на 1 кВт установленої потужності приведені в [ 8,16]норми водоспоживання великих ТЕС (більше 300 тис. кВт) мають менші значення в порівняні з ТЕС невеликої (малої) потужності.

Водоспоживання ТЕС залежить від схеми водопостачання, тип якої визначається місцем розташування ТЕС (у водних об’єктів або безпосередньо поблизу родовища палива).

При прямоточній схемі водопостачання потреба у воді ТЕС визначають за формулою:

, м³/с (4.5)

N_ТЕС – приведені в табл..3.4.

q_ТЕС = 0,37 м³/с на 1000кВт год.

При оборотній схемі водопостачання потребу у свіжій воді знаходять із залежності:

,м³/с (4.6)

5. Визначення величин водовідведення та безповоротного водоспоживання учасниками вгк

«Водокористувачі» - це галузі народного господарства, які не забирають, а використовують воду як середовище, або забирають її на короткий час і знову повертають. Проте вони можуть змінювати якість води та режим водного об’єкта.

«Водоспоживачі» - це галузі народного господарства, які забирають воду із джерела використовують її для виготовлення продукції, а потім повертають, але в іншому місці, в меншій кількості й іншої якості.

«Безповоротне водоспоживання» - це об’єм води, який після забору не повертається у річкову мережу.

Безповоротне водоспоживання є частиною загального водозабору, Його об’єми залежать від того, з якою метою і як використовується вода.

1. Визначення водовідведення та безповоротного водоспоживання головних галузей промисловості

Об’єми водовідведення залежать головним чином від схеми водопостачання. Для прямоточної схеми витрати водовідведення визначається за формулою:

, м³/с (5.1)

де Q_пр – водоспоживання, м³/с;

- витрата безповоротного водоспоживання, м³/с

Витрата безповоротного водоспоживання знаходять за формулою:

,м³/с (5.2)

η – частка безповоротних втрат, %

Для України частка безповоротних втрат характеризується даними, наведеними в табл..5.1.

Таблиця 5.1 - Частка безповоротних втрат в умовах України

№ п/п	Учасники ВГК	Безповоротне споживання від споживання свіжої води, %
1	Промисловість	3,6
2	Енергетика	5,1
3	Комунальне господарство:
	- міських районів	18,4
	- сільських районів	2,2
4	Сільське господарство	90,0
5	Зрошення	87,8
6	Рибне господарство	42,5
7	Випаровування з водної поверхні	100,0

Для оборотної схеми водопостачання витрати безповоротного водоспоживання визначають за формулою:

, м³/с (5.3)

П – кількість одиниць на відповідний розрахунковий рівень (табл.3.2),

q_Б- норма безповоротного водоспоживання на виробництво одиниці продукції, м³/с на одиницю продукції.