1. За характером фінансових джерел формування

виділяють валові, чисті і власні оборотні активи.

а) Валові оборотні активи (або оборотні кошти в цілому) характеризують загальний їхній обсяг, сформований за рахунок як власного, так і позикового капіталу. У складі звітного балансу підприємства вони відображаються як сума другого і третього розділів його активу.

б) Чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) характеризує ту частину їхнього обсягу, що сформована за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу.

Суму чистих оборотних активів розраховують по наступній формулі:

ЧОА=ОА-КФО,

де ЧОА — сума чистих оборотних активів підприємства;

ОА — сума валових оборотних активів підприємства;

КФО — короткострокові поточні фінансові зобов'язання підприємства.

в) Власні оборотні активи (або власні оборотні кошти) характеризують ту їхню частину, що сформована за рахунок власного капіталу підприємства.

Суму власних оборотних активів підприємства розраховують по формулі:

СОА=ОА-ДЗК-КФО,

де СОА — сума власних оборотних активів підприємства;

ОА — сума валових оборотних активів підприємства;

ДЗК - довгостроковий позиковий капітал, інвестований в оборотні активи підприємства;

КФО — короткострокові (поточні) фінансові зобов'язання підприємства.

Якщо підприємство не використовує довгостроковий позиковий капітал для фінансування оборотних коштів, то суми власних і чистих оборотних активів збігаються.

2. Види оборотних активів. За цією ознакою вони класифікуються в практиці фінансового менеджменту в такий спосіб:

а) Запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Цей вид оборотних активів характеризує обсяг вхідних матеріальних їхніх потоків у формі запасів, що забезпечують виробничу діяльність підприємства.

б) Запаси готової продукції. Цей вид оборотних активів характеризує обсяг вихідних матеріальних їхніх потоків у формі запасів виробленої продукції, призначеної до реалізації. У практиці фінансового менеджменту до цього виду оборотних активів додають звичайно обсяг незавершеного виробництва (з оцінкою коефіцієнта його завершеності за окремими видами продукції в цілому). При значному обсязі і тривалості циклу незавершеного виробництва його виділяють у процесі фінансового менеджменту в окремий вид оборотних активів.

в) Дебіторська заборгованість. Вона характеризує суму заборгованості на користь підприємства, представлену фінансовими зобов'язаннями юридичних і фізичних осіб по розрахунках за товари, роботи, послуги, видані аванси і т.п.

г) Грошові активи. У практиці фінансового менеджменту до них відносять не тільки залишки коштів у національній і іноземній валюті (у всіх їхніх формах), але і суму короткострокових фінансових вкладень, що розглядаються як форма інвестиційного використання тимчасово вільного залишку грошових активів (так званий "спекулятивний залишок грошових засобів").

д) Інші види оборотних активів. До них відносяться оборотні активи, не включені до складу вищерозглянутих їхніх видів, якщо вони відображаються в загальній їхній сумі (витрати майбутніх періодів і т.п.).

3. Характер участі в операційному процесі. Відповідно до цієї ознаки оборотні активи диференціюються в такий спосіб:

а) Оборотні активи, що обслуговують виробничий цикл підприємства (запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів; обсяг незавершеного виробництва, запаси готової продукції);

б) Оборотні активи, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл підприємства (дебіторська заборгованість і ін.).

Більш докладно диференціація оборотних активів за цією ознакою буде розглянута при характеристиці виробничого і фінансового (грошового) циклів підприємства.

4. Період функціонування оборотних активів. За цією ознакою виділяють такі їхні види:

а) Постійна частина оборотних активів. Вона являє собою незмінну частину їхнього розміру, що не залежить від сезонних і інших коливань операційної діяльності підприємства і не пов'язана з формуванням запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного збереження, дострокового завезення і цільового призначення. Іншими словами, вона розглядається як незнижуваний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення операційної діяльності.

б) Змінна частина оборотних активів. Вона являє собою їхню частину, що варіює, що пов'язана із сезонним зростанням обсягу виробництва і реалізації продукції, необхідністю формування в окремі періоди господарської діяльності підприємства запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного збереження, дострокового завезення і цільового призначення. У складі цього виду оборотних активів виділяють звичайно максимальну і середню їхню частину.

Класифікація оборотних активів підприємства не обмежується перерахованими вище основними ознаками. Вона буде доповнена в процесі подальшого викладу питань управління оборотними активами.

Управління використанням оборотних активів підприємства зв'язано з конкретними особливостями формування його операційного циклу. Операційний цикл являє собою період повного обороту всієї суми оборотних активів, у процесі якого відбувається зміна окремих їхніх видів. Постійний процес цього обороту представлений на мал. 3.2.

Як видно з приведеного малюнка рух оборотних активів підприємства в процесі операційного циклу проходить чотири основних стадії, послідовно змінюючи свої форми.

Грошові активи Запаси готової продукції Запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів Дебіторська заборгованість Грошові активи

Малюнок 3.2. Характеристика руху оборотних активів у процесі операційного циклу.

• На першій стадії грошові активи (включаючи їхні субститути у формі короткострокових фінансових вкладень) використовуються для придбання сировини і матеріалів, тобто вхідних запасів матеріальних оборотних активів.

• На другій стадії вхідні запаси матеріальних оборотних активів у результаті безпосередньої виробничої діяльності перетворюються в запаси готової

продукції.

• На третій стадії запаси готової продукції реалізуються споживачам і до настання їхньої оплати перетворяться в дебіторську заборгованість.

• На четвертій стадії інкасована (тобто оплачена) дебіторська заборгованість знову перетвориться в грошові активи (частина яких до їхнього виробничого зажадання може зберігатися у формі високо ліквідних короткострокових фінансових вкладень).

Найважливішою характеристикою операційного (виробничо-комерційного) циклу, що істотно впливає на обсяг, структуру й ефективність використання оборотних активів, є його тривалість. Вона включає період часу від моменту витрати підприємством коштів на придбання вхідних запасів матеріальних оборотних активів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану їм продукцію.

Принципова формула, за якою розраховується тривалість операційного циклу підприємства, має вигляд: ПОЦ=ПОда+ПОмз+ПОгп+ПОдз,

де ПОЦ — тривалість операційного циклу підприємства, у днях;

ПОда — період обороту середнього залишку грошових активів (включаючи їхні субститути у формі короткострокових фінансових вкладень), у днях;

ПОмз — тривалість обороту запасів сировини, матеріалів і інших матеріальних факторів виробництва в складі оборотних активів, у днях;

ПОгп — тривалість обороту запасів готової продукції, у днях;

ПОдз — тривалість інкасації дебіторської заборгованості, у днях.

У процесі управління оборотними активами в рамках операційного циклу виділяють дві основні його складові: 1) виробничий цикл підприємства; 2) фінансовий цикл (або цикл грошового обігу) підприємства.

Виробничий цикл підприємства характеризує період повного обороту матеріальних елементів оборотних активів, використовуваних для обслуговування виробничого процесу, починаючи з моменту надходження сировини, матеріалів і напівфабрикатів на підприємство і закінчуючи моментом відвантаження виготовленої з них готової продукції покупцям.

Тривалість виробничого циклу підприємства визначається за такою формулою:

ППЦ = ПОсм + ПОнз + ПОгп,

де ППЦ — тривалість виробничого циклу підприємства, у днях;

Посм — період обороту середнього запасу сировини, матеріалів і напівфабрикатів, у днях;

ПОнз — період обороту середнього обсягу незавершеного виробництва, у днях;

ПОгп — період обороту середнього запасу готової продукції, у днях.

Фінансовий цикл (цикл грошового обігу) підприємства являє собою період повного обороту коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за отримані сировину, матеріали і напівфабрикати, і закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості за поставлену

готову продукцію.

Тривалість фінансового циклу (або циклу грошового обігу) підприємства визначається за такою формулою: ПФЦ=ППЦ+ПОдз-ПОкз,

де ПФЦ - тривалість фінансового циклу (циклу грошового обігу) підприємства, у днях;

ППЦ — тривалість виробничого циклу підприємства, у днях;

Подз — середній період обороту дебіторської заборгованості, у днях;

Покз — середній період обороту кредиторської заборгованості, у днях.

Між тривалістю виробничого і фінансового циклів підприємства існує тісний зв'язок, що графічно представлений на рис. 3.3.

ПЕРІОД ВИРОБНИЧОГО ЦИКЛУ 25 + 8 + 19 = 52 дня.
Період обігу запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів 25		Період обігу незавер-шеного виробництва 8	Період обігу запасів готової продукції 19	Період обігу дебіторської заборгованості 20
Період обігу кредиторської заборгованості 16	ПЕРІОД ФІНАНСОВОГО ЦИКЛУ (циклу грошового обігу) 52 + 20 — 16 = 56 днів

Рис. 3.3. Схема взаємозв'язку виробничого і фінансового циклів обігу оборотного капіталу підприємства.

Розглянемо систему формування окремих циклів обігу оборотних активів підприємства на конкретному прикладі.

Приклад: Визначити тривалість операційного, виробничого і фінансового циклів підприємства виходячи з наступних даних:

середній період обороту запасів сировини, матеріалів становить 25 днів;

середній період обороту незавершеного виробництва становить 8 днів;

середній період обороту запасів готової продукції становить 19 днів;

середній період обороту дебіторської заборгованості становить 20 днів;

середній період обороту грошових активів становить 3 дні;

середній період обороту кредиторської заборгованості становить 16 днів.

Підставляючи значення цих показників у вищенаведені формули, одержимо:

1. Тривалість операційного циклу підприємства = 25 = 8 + 19 + 20 + 3 = 75 днів.

2. Тривалість виробничого циклу підприємства = 25 + 8 + 19 = 52 дня.

3. Тривалість фінансового циклу підприємства = 52 + 20 — 16 = 56 днів.

Значний обсяг фінансових ресурсів, інвестованих в оборотні активи, різноманіття їхніх видів і конкретних різновидів, що визначає роль у прискоренні обороту капіталу і забезпеченні постійної платоспроможності, а також ряд інших умов, визначають складність задач фінансового менеджменту, пов'язаних з управлінням оборотними активами. Комплекс цих задач і механізми їхньої реалізації одержують відображення в розроблювальній на підприємстві політиці управління оборотними активами.

Політика управління використанням оборотних активів являє собою частину загальної стратегії управління активами підприємства, що полягає у формуванні необхідного їхнього обсягу і складу і забезпеченні умов оптимізації процесу їхнього звертання.

Політика управління використанням оборотних активів підприємства розробляється по наступним основних етапах (рис. 3.4).

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
	1. Аналіз використання оборотних активів підприємства в попередньому періоді
	2. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів підприємства
	3. Оптимізація обсягу оборотних активів
	4. Оптимізація співвідношення постійної і перемінної частин оборотних активів
	5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів
	6. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів

Малюнок 3.4. Основні етапи формування політики управління використання оборотних активів підприємства.