5.Опрацювання результатів.

В результаті проведеної роботи одержали практичні навики визначення густини та в’язкості речовин, залежності в’язкості від температури.

За отриманими результатами роблять відповідні роз рахунки, заповнюють таблицю, будують графік залежності в’язкості від температури.

Таблиця 1

№ пп	Назва рідини	Температура ˚С	Густина кг/м³	В’язкість
				γ, м²/с	μ , нּс/м²
1
2
3

6.Вимоги до звіту.

1.Звіт повинен мати короткі ,вичерпуючи теоретичні відомості, опис лабораторної установки, приладі в, хід виконання роботи.

2.Звіт оформлюється на форматних листах.

3.Робота повинна закінчуватися висновком про проведену роботу.

7. Контрольні запитання.

1.Прилади для вимірювання густини та в^’язкості.

2. Визначення густини. Одиниці вимірювання густини.

3.Визначення в’язкості. Одиниці вимірювання в’язкості.

4.Вплив температури на в^’язкість

Лабораторна робота №2

Вивчення закономірностей протікання переміщення рідин у трубопроводах.

Мета роботи: вивчення закономірностей протікання переміщення рідин у трубопроводах.

Установка дозволяє проводити п'ять лабораторних робіт:

1. Визначення режиму протікання рідини.

2. Визначення утрат тиску на тертя.

3. Визначення утрат тиску при звуженні та розширенні трубопроводу.

4. Визначення повного гідравлічного опору трубопроводу.

5. Визначення ефективності роботи насосу.

1. Теоретичні основи процесу.

Режим протікання рідини визначається величиною критерію Рейнольдса:

де: ω - середня швидкість протікання рідини, м/с;

d - внутрішній діаметр труби, м;

μ - динамічна в'язкість рідини; Паּс;

ρ - густина рідини, кг/м³.

Середня швидкість протікання рідини визначається по формулі:

де: Vc – витрата рідини, м³/с;

F - площа поперечного перерізу трубопроводу, м².

В залежності від значень числа R_e визначається режим протікання рідини та коефіцієнт тертя (λ):

Re <2300	Ламінарний	λ=64/Re (3)
2300<Re<10000	Перехідний Турбулентний	λ=0,316Re^0-^25 (4)

Витрати тиску на подолання тертя:

де: L - довжина трубопроводу, м.

Витрати тиску на створення швидкості потоку:

Витрати тиску на подолання місцевого опору (вентилів, вигинів, звуження, розширення) складаються з суми усього місцевого опору:

де: ξ - коефіцієнти місцевого опору.

Повний гідравлічний опір:

∆Р = ∆Р_тер +∆Р _шв+ ∆Р_м._о.

або:

Тиск, що створюється стовбуром рідини висотою Н (висотний номер):

p = ρgH,

де: g - прискорення вільного падіння, 9,81 м/с²;

Н - висота стовбура рідини, м.

Теоретичний час випорожнення натискного баку:

,

де: Fб - площа перерізу натискного баку, м²;

f₀ - площа перерізу труби (d=0,21 м);

Н - рівень' води в натискному баку, м;

α - коефіцієнт витрати, що уявляє собою добуток коефіцієнту швидкості φ та коефіцієнту стиснення струменю ε.

Рівняння Бернулі для реальної не стисненої рідини:

,

де: Z₁ та Z₂ - геометричний (висотний) натиск, м; P₁/ρg та P₂/ρg - п’єзометричний (статичний) натиск, м (Р₁ та Р₂ - тиск відповідно у натискному та приймальному баках);

та - швидкісний (динамічний) натиск, м (ω₁ та ω₂ - відповідно швидкості протікання рідини у натискному баку та на кінцях трубопроводу, що виходить у приймальний бак);

Н_стр - витрати напору на подолання місцевого опору, м.

Для сталого потоку рідигл при Р1=Р2 та ω2>> ω1:

або

,

тобто на тиск витрачається на подолання усього гідравлічного опору трубопроводу.

При зміненому перерізу трубопроводу, відповідно рівняння нерозривності струменю:

де: ω1d1 – швидкість протікання рідини та діаметр трубопроводу у першому перерізі;

ω2d2 – швидкість протікання рідини та діаметр трубопроводу у другому перерізі.

Продуктивність насосу для перекачування рідини:

де: τ – час перекачування, с

Потужність двигуна насосу:

, Вт

де: H - повний натиск, м;

η - коефіцієнт корисної дії.

Повний натиск, розвинутий насосом (м):

H=h_шв +h_тep+h_т.с.+H_z

де: H_Z – геометрична висота підйоми рідини, м.