- •I. Загальні зауваження
- •Iі. Методичні вказівки
- •III. Приклади розв'язування задач та умови розрахунково-графічних завдань Модуль I Механіка
- •Завдання до розрахунково-графічної роботи (модуль I)
- •Модуль II Молекулярна фізика, електрика
- •Завдання до розрахунково-графічної роботи (модуль II)
- •Модуль III Електромагнетизм
- •Завдання до розрахунково-графічної роботи (модуль III)
- •Модуль IV Коливання. Оптика
- •Розв'язок. Період коливань фізичного маятника визначається за формулою
- •Застосувавши теорему Штейнера до обруча, отримаємо
- •Завдання до розрахунково-графічної роботи (модуль IV)
- •Модуль V Атомна фізика, квантова механіка
- •Завдання до розрахунково-графічної роботи (модуль V)
- •Модуль VI фтт, ядерна фізика
- •Завдання до розрахунково-графічної роботи (модуль VI)
- •IV. Рекомендована література
- •Навчально-методичне видання
- •Комп’ютерний набір: п. Назарчук
- •Редактор: ю.О.Мельник
Модуль VI фтт, ядерна фізика
Приклад 1. Використавши прямолінійні ділянки температурної залежності електропровідності кремнію, знайти енергії активації
Рис.10
домішкової та власної провідностей досліджуваного матеріалу.
Розв’язок. З наведеного рисунка видно, що в області низьких температур (1/Т = 0,01, тобто Т = 100 К) та області високих температур (1/Т = 0,001, тобто Т = 1000 К) чітко проявляються лінійні залежності логарифма електропровідності від оберненої температури. Використаємо формулу температурної залежності електропровідності напівпровідників
.
Прологарифмувавши цей вираз, отримаємо
Застосувавши цю формулу для двох точок прямолінійної ділянки та віднявши один вираз від другого, отримаємо формулу для визначення енергії активації провідності:
Отже, візьмемо з графіка дві точки для σ: 101 і 102(ом-1·м-1). Відповідні їм значення оберненої температури 1/Т будуть: 0,0125 і 0,008. Підставимо ці значення у попередню формулу та переведемо отриману енергію в еВ.
Аналогічним чином на другій прямолінійній ділянці беремо точки: (0,001; 103) та (0,0003; 105). Подібні обчислення показують, що ∆W ≈ 1,13 еВ. Це значення енергії активації відповідає ширині забороненої зони кремнію. Отже, в цьому випадку ми знайшли енергію активації власної провідності кремнію. В попередніх обчисленнях отримана величина 0,088 еВ, що швидше за все відповідає енергії іонізації домішки індію в кремнії.
Приклад 2. Скільки атомів розпадається в 1 г тритію за середній час життя цього ізотопу?
Розв’язок. Згідно з законом радіоактивного розпаду,
N = N0 exp(-λt), (1)
де N – число нерозпадених ядер в момент часу t; N0 – початкове число радіоактивних атомів в момент часу t = 0; λ – стала радіоактивного розпаду. Середній час життя радіоактивного ізотопу є величина, обернена до сталої розпаду:
τ = 1/λ. (2)
Згідно з умовою задачі, t = τ, тоді
N = N0/e. (3)
Число атомів, що розпалися за час t,
N' = N0 – N = N0(1 – 1/e). (4)
Число атомів в масі m ізотопу 13Н
(5)
де M – молярна маса ізотопу 13Н; NA – cтала Авогадро. Із врахуванням (5) вираз (4) приймає вигляд
(6)
Завдання до розрахунково-графічної роботи (модуль VI)
1. За статистикою Фермі-Дірака, ймовірність того, що стан з енергією Е при температурі Т зайнятий електроном, виражається функцією Фермі для електронів.
Побудувати графіки цієї функції для міді при 0 К та заданих температурах:
а) 200 і 2000 К;
б) 300 і 3000 К;
в) 500 і 5000 К;
г) 600 і 6000 К;
д) 700 і 7000 К.
2. Використовуючи наближену залежність енергії Фермі в металах
від температури, побудувати графік цієї залежності для заданого металу. Показати на графіку температуру плавлення металу. Зробити висновок про фізичний зміст енергії Фермі в металі, порівнявши її значення із тепловою енергією електронів при кімнатній температурі та температурі плавлення.
а) літій, ЕФ(0) = 4,72 еВ;
б) алюміній, ЕФ(0) = 11,63 еВ;
в) натрій, ЕФ(0) = 3,23 еВ;
г) мідь, ЕФ(0) = 7,00 еВ;
д) свинець, ЕФ(0) = 9,37 еВ.
3. Побудувати залежність енергії Фермі від концентрації вільних електронів (в межах 1027 - 1029м-3) в металі при Т = 0 К:
Використавши цю графічну залежність, знайти концентрацію вільних електронів в таких металах:
а) цезій;
б) барій;
в) літій;
г) мідь;
д) срібло.
4. Побудувати графік температурної залежності енергій нормальних коливань
заданих частот в кристалі, взявши орієнтовні температурні точки у 10, 100, 300, 500, 1000, 1200 і т.д. кельвінів.
а) ν = 1·1012 Гц і ν = 1·1014 Гц;
б) ν = 3·1012 Гц і ν = 1·1014 Гц;
в) ν = 7·1012 і ν = 1·1014 Гц;
г) ν = 1·1013 Гц і ν = 1·1014 Гц;
д) ν = 6·1013 Гц і ν = 1·1014 Гц.
5. Використавши довідники щодо оптичних властивостей твердих тіл, зокрема В.И.Гавриленко и др. «Оптические свойства полупроводников. Справочник», запропонувати кілька речовин, з яких можна виготовити фотоелементи, що реагували б на:
а) червоне світло;
б) жовте світло;
в) зелене світло;
г) синє світло;
д) фіолетове світло.
Відповідь обґрунтувати розрахунками.
6. При дослідженні температурної залежності концентрації носіїв струму у власних напівпровідниках були отримані такі дані:
а) t0C -23 27 123 223 323
n,см-3 1012 6·1013 3·1015 3·1016 2·1017
б) t0C -23 0 77 223 523
n,см-3 1012 6·1012 4·1014 3·1016 2,5·1018
в) t0C 0 27 123 323 523
n,см-3 6·1012 6·1013 3·1015 2·1017 2,5·1018
г) t0C 77 123 223 323 523
n,см-3 1012 2·1013 4·1014 1016 2·1017
д) t0C 102 152 252 427 523
n,см-3 4·1012 8·1013 2·1015 6·1016 2·1017
Побудувавши у відповідних координатах графічну залежність, знайти енергію активації електропровідності та вказати матеріал, що був використаний у дослідженнях.
7. Дослідження прямої вітки вольт-амперної характеристики (ВАХ) напівпровідникового діода Д9Г дали такі результати:
U,V 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8
I,mA 1 2,5 5 7 11 18 24 50
Побудувати графік цієї вітки ВАХ та, використавши його, знайти статичний електричний опір p-n-переходу для заданої напруги. Яким буде опір p-n-переходу, якщо змінити полярність напруги?
а) 0,25V; б) 0,35V; в) 0,45V; г) 0,55V; д) 0,65V.
8. Нижче наведені результати вимірювань залежності активності a деякого радіоактивного елементу від часу t. Побудувати графік цієї залежності та знайти період піврозпаду Т1/2 елемента.
а) t, год 0 3 6 9 12
а, Кі 21,6 12,6 7,6 4,2 2,4
б) t, год 0 6 9 12 15
а, Кі 21,6 7,6 4,2 2,4 1,4
в) t, год 0 3 9 12 16,5
а, Кі 21,6 12,6 4,2 2,4 1,05
г) t, год 3 6 9 12 15
а, Кі 12,6 7,6 4,2 2,4 1,4
д) t, год 6 9 12 15 16,5
а, Кі 7,6 4,2 2,4 1,4 1,05
9. В часових межах, що відповідають 5 періодам піврозпаду, побудувати залежність числа материнських ядер ізотопів, якщо в початковий момент часу їх маса була m.
а) Ро, m = 1г;
б) Sr, m = 1кг;
в) Rn, m = 10 мг;
г) Ra, m = 10г;
д) U, m = 100г.
10. В часових межах, що відповідають 5 періодам піврозпаду, побудувати залежність числа дочірних ядер ізотопів, якщо в початковий момент часу маса материнських ядер була m.
а) Ро, m = 1г;
б) Sr, m = 1кг;
в) Rn, m = 10 мг;
г) Ra, m = 10г;
д) U, m = 100г.
11. Побудувати графічну залежність активності ізотопу від часу, якщо в початковий момент її фіксації маса ізотопу була m.
а) Ро, m = 10г;
б) Sr, m = 0,1кг;
в) Rn, m = 100 мг;
г) Ra, m = 1г;
д) U, m = 1кг.
12. Використавши півемпіричну формулу Вейцзекера для енергії зв’язку ядра
Езв = а1·А – а2·А2/3 – а3·Z2·A-1/3 – a4·A·(A – 2Z)2,
де а1 = 14,0 МеВ; а2 =13,0 МеВ; а3 =0,584 МеВ; а4 = 19,3 МеВ; А – масове число ядра; Z – його зарядове число, розрахувати енергію зв’язку та питому енергію зв’язку ядра:
а) гелію; б) літію; в) кальцію; г) ртуті; д) урану.
13. В лабораторії є 1 г відомого чистого радіоактивного ізотопу. Розрахувати:
-
скільки ядер ізотопу було спочатку?
-
яка була початкова активність?
-
чому рівна активність через одну добу?
-
приблизно через який час активність впаде менш ніж до
1000 Бк.
а) Rn222; б) I131; в) Ac225; г) P32; д) Po210.
-
Визначити Т1/2 радіоактивного елементу із наведених нижче вимірів, побудувавши такий графік: по осі абсцисс відкласти час, а по осі ординат – натуральний логарифм числа спрацьовувань лічильника Гейгера за 1 хв.
а) t, год 0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5
Число спрацьовувань лічильника Гейгера за 1 хв
2345 1195 654 390 263 197
б) t, год 0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0
Число спрацьовувань лічильника Гейгера за 1 хв
2345 654 263 165 130 105
в) t, год 0 2,0 4,0 6,0 8,0 10
Число спрацьовувань лічильника Гейгера за 1 хв
2345 263 130 98 78 61
г) t, год 0 3,0 6,0 8,0 10,0 12,0
Число спрацьовувань лічильника Гейгера за 1 хв
2345 165 98 78 61 48
д) t, год 0 0,5 1,5 2,5 3,5 4,5
Число спрацьовувань лічильника Гейгера за 1 хв
2345 1195 390 197 144 105