Тема 3. Методичний інструментарій інформаційного консалтингу

Метою будь-якого організаційного розвитку є підвищення внутрішньої і зовнішньої ефективності функціонування підприємства. У цьому контексті важливим є вибір методичного інструментарію консультанта. Методика інформаційного консультування ґрунтується на застосуванні розробленого вітчизняними і зарубіжними фахівцями комплексу методів.

У науковій літературі метод розглядається як регулятивна норма або правило, певний шлях, спосіб, прийом завдання теоретичного, практичного, пізнавального характеру. Комплекс методів, що використовується в роботі консультанта, поділяється на низку груп, які співвідносяться з етапами консультаційного процесу.

У теорії управлінського консультування фахівці виділяють загальні і спеціальні методи.

Щоб врахувати усі напрями створення умов для проведення змін в організаційному розвитку, доцільно використати такі загальні методи:

1) технологічні – методи вдосконалення виробничих процесів (наприклад, ротація – зміна і збагачення змісту робіт, дослідження із зворотним зв'язком);

2) структурні – методи створення нових ролей, нових підрозділів або нових стосунків підлеглості (горизонтальна і вертикальна диференціація, формалізація, централізація, координація);

3) управління людськими ресурсами:

– методи, спрямовані на оздоровлення організаційного клімату і міжособових стосунків, збереження цінностей, здоров'я, функціонування і існування організації (навчання, тренінг, втручання в індивідуальний і груповий розвиток);

– методи залучення до управління (системи винагороди);

– методи, орієнтовані на поліпшення міжгрупових, міжособових стосунків (Т-групи, методи формування команд, рольовий аналіз, метод конфронтації тощо);

– методи роботи з індивідуумом (індивідуальний тренінг, психологічне консультування, психологічний тренінг).

Фактично методики роботи з людьми, клієнтами-замовниками є соціальними технологіями.

Окрім перерахованих, деякі дослідники виділяють наступні методи консультування:

– методи збору інформації: вільне і формалізоване інтерв'ю, спостереження, тестування, опитування, анкетування;

– методи обробки і аналізу інформації: аналіз сил дії, аналіз взаємного впливу (регресивний аналіз, аналіз балансу сил, аналіз причин і наслідків), аналіз документації, метод експертних оцінок, порівняння, визначення пріоритетних проблем;

– метод діагностики і розробки пропозицій: метод графа проблем, оцінки варіантів рішень, аналіз потенційних проблем.

До спеціальних методів консультування відносять групу методів, використовуваних у певних видах діяльності консультантів, при наданні конкретних інформаційно-консультаційних послуг. Одним з таких методів є метод складання баз даних. Кожен фахівець з інформаційного консалтингу в процесі своєї професійної діяльності напрацьовує свої, властиві тільки йому методи, які дозволяють найефективніше вирішити проблеми клієнтської організації. Консультантам у кожному конкретному випадку доводиться аналізувати велику кількість чинників, враховувати різноманітні специфічні умови організації-замовника. Дуже важливо при цьому усвідомлювати, що проблеми клієнтів-замовників, незважаючи на зовнішню схожість, є всякий раз унікальними. Отже, методи і підходи консультанта повинні носити індивідуальний характер.

Без необхідного аналізу неможливо з'ясувати, що зовні схожі проблеми розрізняються. Крім того, вищеперелічені методи не припускають навчання управлінського персоналу, отже, навички, отримані замовником при консультуванні, можуть бути неправильно інтерпретовані і використані в інших ситуаціях. У той же час усі перераховані методи ефективні для пропаганди консалтингу при кризовому управлінні і в інших короткострокових або таких ситуаціях, що повторюються нечасто.