- •Загальні положення виховного процесу (історичний аспект).
- •Сучасний стан виховного процесу (питання національного виховання та міжетнічних стосунків).
- •Порівняльний аналіз індивідуального та групового виховання дітей (система гувернатства та дитячий садок).
- •Порівняльний аналіз цивільного та церковного виховання дітей (державні дитячі заклади та недільні школи).
- •Гурткова робота в Центрах творчості дітей та юнацтва (порівняльний аналіз колективної роботи та індивідуальних занять за принципом господарчого розрахунку).
- •Підготовчі групи творчих колективів різного рівня (професійні колективи, учбові заклади, комерційні проекти шоу-бізнесу).
- •Спеціальні методичні розробки к. Орфа, б. Бартока, з. Кодаї, д. Кабалевського.
- •Основні принципи дошкільного виховання та музичної педагогіки.
- •Методика проведення уроків музики в середній школі (тематичний план, поурочний план).
- •Слухання музики на уроках.
- •Позакласна робота вчителя музики в середній школі (робота з хором, вокальним ансамблем, організація вечорів відпочинку тощо).
- •Форми роботи на уроках музики в загальноосвітній школі.
- •Використання суміжних мистецтв на уроках музики в загальноосвітній школі.
- •Технічні засоби на уроках музики.
- •Професійна музична освіта для обдарованих дітей (форми та принципи роботи).
- •Роль вокально-хорового виховання в процесі становлення особистості інструменталіста в музичній школі.
- •Роль музично-теоретичних дисциплін у вихованні музиканта.
- •Застосування технічних засобів на уроках сольфеджіо в музичній школі.
- •Розширення форм роботи в школах мистецтв.
- •Дитячі шкільні заклади з поглибленим вивченням хорових дисциплін.
НАКККіМ, Інститут мистецтв, доцент кафедри естрадного виконавства Степурко В. І.
Відповіді до запитань заліку навчальної дисципліни «Методика дитячого музичного виховання».
Загальні положення виховного процесу (історичний аспект).
Методика (від лат. Met – знак, мітка) дитячого музичного виховання в Україні є заснованою на загальних засадах виховного процесу. Найновіші наукові дослідження в галузі музичної педагогіки, досвід викладачів багатьох напрямків культури та історичний досвід свідчать, що музичне виховання впливає не лише на емоційно-естетичний розвиток особистості дитини, але й на розумовий. Достатньо лише підкреслити, що виховання слухових якостей та голосу дитини впливає й на формування її мови. Крім того, виховання музично-ладового відчуття пов,язане з утворенням в корі головного мозку людини складної системи нервових зв,язків, розвиває здатність його нервової системи до тонкого регулювання процесів збудження, заспокоєння та інших, що відбуваються в людському організмі.
Загальні положення виховного процесу засновані на закономірностях психології сприйняття: «від загального – до конкретного – до узагальненого», першим імпульсом у якому має бути зацікавленість особистості в отриманні інформації. Для її засвоєння необхідно конкретизувати завдання, що ставляться перед аудиторією, а, отже, звернути увагу на окремі складові інформаційного блоку. Зрозуміло, що цей процес має займати найбільший проміжок часу відведеного для засвоєння матеріалу.
Проблема узагальнення тісно пов,язана з Філософсько-поетичним мисленням людини, тому що є сутністю буття. Психологічно, перше враження й узагальнений висновок залишаються у свідомості людини назавжди, але формування конкретної інформації має відновлюватися постійно. Узагальнений висновок про засвоєну інформацію може змінюватися в результаті нових «прозрінь» у сутність засвоєного.
Сьогодні, в умовах глобалізації світової економіки, стрімкого науково-технічного прогресу, швидкого розповсюдження сучасних інформаційних та комунікаційних технологій освіта стає найефективнішим шляхом людського прогресу. Особливу роль у світовому та вітчизняному культурно-освітньому просторі відігріє й музична освіта як одна з найважливіших сфер духовної діяльності людства.
Культурно-освітній простір України характеризується входженням до загальноєвропейських інтеграційних процесів, які мають на меті формування відповідного інтелектуального, освітнього й наукового простору, розробку єдиних критеріїв і стандартів цього напрямку людського існування. Він отримав назву «Болонського процесу» за назвою університету в італійському місті Болонья. Головна мета цього процесу – консолідація зусиль наукової та освітянської громадськості й урядів країн Європи для підвищення конкуренто спроможності системи науки і вищої освіти у світовому вимірі.
Національна освіта в Україні в XXI ст. має бути націленою в майбутнє без заперечення власних здобутків, розв,язувати актуальні проблеми нового століття опираючись на свій історичний досвід, формувати нові способи мислення у контексті вироблених віками, усвідомлених постулатів православної віри, гуманістичної філософії, заснованої на демократичних принципах поваги до національних цінностей народів світу.