§ 3. Норма права та стаття нормативного акта: взаємодія

Загальнообов'язковість правової норми та її формальний аспект забезпечуються шляхом її викладу в тексті юридично­го документа. При цьому, норму права не слід ототожнювати ні з правовим її текстом, ні з його структурними елементами, оскільки правовий текст завжди є ширшим за обсягом та інформацією, аніж правова норма. По-перше, нормативний акт може вміщати різноманітну інформацію стосовно мети і завдань акта, дефініції. По-друге, у статті акта фіксується лише частина правового правила. Суб'єкт у процесі інтерпре­тації змісту всіх статей відтворює цілісну правову норму.

При цьому можливі два аспекти співвідношення норми і статті нормативного акта.

¹ Див., наприк.: Тсмашевский М. П. О структуре правовой нормьг и классификации ее злементов // Вопросьі общей теории советского пра­ ва. — М., 1960; Кудрявцев Ю. В. Норми права как социальная инфоР'

мация. — М.: Юрид. лит., 1981; Черданцев А. Ф. Логико-язьїковьіе

фе­номени в праве, юридической науке и практике. — Екатеринбург: На­ука, 1993.

² Алексеев С. С. Структура советского права. — М.: Юрид. лит., 19"

НОРМИ

ПРАВА 377

І. За повнотою викладу норми у статті нормативно-пра­вового акта розрізняють три способи:

1. Повний, коли елементи норми прямо формулюються у статті (можливо і не повністю) без посилання на інші статті

_чи акти.

(Усі особи, молодші 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому до досягнення 21 року щороку підлягають обов'язковому ме­дичному огляду (ст. 191 КЗпП України.)

2. Відсилочний, коли у статті містяться не всі елементи, а є посилання на інші статті цього ж акта.

(Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75— 78 цього Кодексу (ст. 104 КК України.)

3. Бланкетний спосіб є різновидом відсилочного. Його своєрідність виявляється у посиланнях не на нормативні положення даного закону, а на інший нормативний акт.

(Молодим спеціалістам — випускникам державних на­вчальних закладів надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 197 КЗпП України.)

II. Залежно від рівня нормативного узагальнення роз­різняють:

1. Абстрактний спосіб, при якому норма моделює ті чи інші дії у вигляді абстрактного поняття.

(Норма ЦК, що регулює правила застосування цивільно­го законодавства за аналогією: при неможливості викорис­тання аналогії закону права та обов'язки сторін визнача­ються, виходячи із загальних основ та сенсу цивільного за­конодавства і вимог розумності та справедливості.)

2. Казуїстичний спосіб надає можливість викласти норму шляхом перерахування чи вказівки на індивідуальні ознаки.

Наприклад, норма, що визначає перешкоди до укладен­ня шлюбу:

— наявність іншого шлюбу;

наявність відносин родства; "~ недієздатність хоча б однієї особи, ожливо виділити й інші способи викладу норм права в Юп ^ТИвн°-нравових актах, які визначаються правилами теп ^ЧН°* ^техні^ки- Однак вони мають доповнюючий харак-^{е вш}іивають суттєво на правозастосовчу практику.

378

ІЗАВАїв