§ 1. Поняття функції права

У науці поняття «функція» використовуєть­ся у різних значеннях. Так, наприклад, у біо­логії це специфічна діяльність органу чи всього організму (функція печінки, жовчного міхура тощо). У інших науках функція - це напрям дії якої-небудь системи (наприклад, у кібернетиці). Таким чином, термін «функція» досить ба-гатомірний, він придатний для характеристи­ки будь-яких динамічних структур¹. Це обумов­лено специфікою пізнавальних завдань тих наук, у яких його використовують (математи­ка, біологія, соціологія, юриспруденція). Однак у більшості випадків з функцією пов'язується спрямований вплив системи (структури, ціло­го) на певні сторони зовнішнього середовища. У юридичній науці поняття «функція» ха­рактеризує соціальну роль держави і права. Майже віковий досвід активного використання поняття «функція права» сьогодні не дозволяє констатувати наявність єдиного погляду на цю проблему. Якщо синтезувати численні точки зору, то можна зробити висновок, що під функ­цією права розуміють або соціальне призначен­ня права, або його напрями правового впливу на суспільні відносини, або і те й інше разом.

функц^права ___________ 317

У цьому зв'язку слід акцентувати увагу на недоцільності ототожнення або протиставлення напрямів правового впли­ву соціальному призначенню права і, навпаки. Розкриваю­чи зміст якої-небудь функції права, необхідно постійно мати _на увазі зв'язок призначення права з напрямами його впли­ву і, навпаки — визначеність останніх призначенням права.

Що ж слід розуміти під соціальним призначенням права і правовим впливом?

Соціальне призначення права, як уже зазначалося, ви­значається потребами суспільного розвитку, відповідно до яких створюються закони, спрямовані на закріплення пев­них відносин, їх регулювання чи охорону.

Напрям впливу - найбільш суттєвий компонент функції права, він є свого роду відповіддю на потреби суспільного розвитку, результатом законодавчої політики, що концент­рує ці потреби і трансформує їх у позитивне право.

Правовий вплив — категорія, що характеризує шляхи, форми і способи впливу права на суспільні відносини. Це реалізація правових принципів, настанов, заборон, приписів і норм в суспільному житті, діяльності держави, її органів, громадських об'єднань і громадян. Правовий вплив — це не тільки нормативний, а й психологічний, ідеологічний вплив права на почуття, свідомість та дії людей.

До форм правового впливу відносять, наприклад, інфор­маційний і ціннісно-орієнтаційний вплив права.

Правове регулювання — це упорядкування суспільних відносин за допомогою системи правових засобів (юридич­них норм, правових відносин, правових приписів тощо). Правове регулювання є однією з форм правового впливу і співвідноситься з останнім як частина і ціле¹.

Існування різних форм правового впливу дозволяє більш чітко розрізняти власне юридичний вплив права (правове Регулювання) і неюридичний (інформаційний та орієнтир­ний). Поняття «функція права» охоплює два види впливу.

Функція права — це прояв його іманентних, специфіч-их якостей. У функції акумулюються якості права, що

¹ Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії. — К.: Вид-во Інституту держави і права ім. В. М. Корець-кого НАН України, 2002. — С. 49.

Комаров С. А. Общая теория государства и права. — СПб.: Питер, 2004. - с. 60—61.

318

ГЛАВАїз

випливають з його якісної самостійності як соціального ф_е. номена¹.

Проблема функцій права та держави у вітчизняній юри­дичній літературі найкраще розроблена В. Погорілком².

1. Функція права обумовлена його сутністю і визначаєть­ся призначенням у суспільстві. У той же час функція не є лише проявом іманентних якостей сутності, її не можна розглядати тільки як їх «проекцію». Не можна механічно зв'язувати функції і сутність права; функція права має пев­ний ступінь незалежності.

2. Функція характеризує напрям необхідного впливу права на суспільні відносини, тобто такого, без якого суспільство на даному етапі розвитку не може існувати (регулювання, охорона, закріплення певного виду суспільних відносин).

3. Функція виражає найбільш суттєві, головні риси пра­ва і спрямована на здійснення корінних завдань, що стоять перед правом на даному етапі його розвитку.

4. Функція права являє собою, як правило, напрямок його активної дії. Тому однією з важливих її ознак є динамізм.

5. Постійність, як необхідна ознака функції права, ха­рактеризує стабільність, безперервність, досить довгу її дію. Функція постійно властива праву, проте це не означає, що незмінними залишаються механізм і форми її здійснення, які змінюються і розвиваються у відповідності з потребами практики.

Для того, щоб більш чітко усвідомити поняття «функція права», слід визначити, у чому її відмінність від близьких за змістом юридичних категорій, таких, як: «роль права», «завдання права» і «функціонування права».

Термін «роль права» вказує на значення права у житті суспільства, держави взагалі або на певному етапі їх розвит­ку. Відповідаючи на питання, яка була (чи буде) роль права на тому чи іншому етапі, вирішення тих чи інших завдань, слід розглянути функції права, котрі якраз і характеризують його соціальне призначення. «Роль права» більш загальне по відношенню до функції поняття. Саме у цьому їх відмінність.

¹ Матузов Н. И., Шалько А. В. Теория государства и права. — ™'^- Юрист-ь, 1997. — С. 155.

² Функції української держави та її правові основи // Бюлетен Міністерства юстиції України. — 2004. — № 1.

ФУНКЦІЇ ПРАВА „ 319

Термін «завдання права» — це економічна, політична чи со­ціальна проблема, що стоїть перед правом, і яку воно покли­кано вирішувати. Завдання права відображає постійну мету, досягненню якої воно повинно всебічно сприяти.

Залежність функції права від його завдань знаходить про­яв у тому, що, по-перше, завдання часто безпосередньо обу­мовлюють саме існування функцій, по-друге, визначає їх зміст і, по-третє, суттєво впливають на форми та методи їх реалі­зації, визначаючи конкретні напрями правового впливу.

Термін «функціонування права» відображає дію права в соціальній системі. Дати функціональну характеристику права — означає розкрити способи його впливу (шляхи і форми впливу на суспільні відносини)¹.

Якщо «функція права» — поняття, що відображає не тільки сучасне і майбутнє (цілі і завдання) у праві, то «функ­ціонування» віддзеркалює дію права в сучасних умовах, якщо інше спеціально не обумовлене.

Таким чином, «функція права» і «функціонування права» є дуже близькими, у чомусь тотожними, але не такими, що повністю збігаються, поняттями. Функціонування права — питання, безпосередньо пов'язане з проблемою функцій, оскіль­ки характеристика системи функцій — це, по суті, характе­ристика функціонування права. У конкретному ж значенні поняття «функціонування права» означає дію права як еле­мента соціальної системи поряд з державним механізмом, мо­раллю, політикою, іншими соціальними регуляторами. Інши­ми словами, функціонування — це дія права у соціальній сис­темі, реалізація його функцій, втілення їх в суспільних відносинах.