Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Академічний курс Зайчука Онищенко.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
4.03 Mб
Скачать

670 Теорія держави і права

Постійні функції держави - функції держави, що здійсню­ються протягом всього часу її існування.

Право (об'єктивне право) - система сформульованих або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил по­ведінки загального характеру, реалізація яких забезпечується можливістю застосування заходів державного примусу.

Право людини і громадянина (суб'єктивне право) — пе­редбачені чинним законодавством вид і міра його можливої поведінки; закріплена нормою права можливість суб'єкта поводити себе певним чином у межах, що визначені норма­ми права.

Правова держава - держава, в якій панує право; правова форма організації діяльності публічно-політичної влади та її взаємовідносин з індивідами як суб'єктами права.

Правова культура - система правових цінностей, що відпо­відають рівню досягнутого суспільством правового прогресу й відображають у правовій формі стан свободи особи, інші соціальні цінності.

Правова поведінка - сукупність соціально значущих, виражених зовні у вигляді дій чи бездіяльності вчинків, що здійснюються деліктоздатними суб'єктами, регламентують­ся нормами права і викликають правові наслідки.

Правова презумпція - передбачене нормами права припу­щення про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Правова свідомість (правосвідомість) — особливий вид суспільної свідомості, сукупність різних форм відображен­ня правової дійсності у правових теоріях та концепціях, поглядах, почуттях, уявленнях людей про право, його спра­ведливість, цінність, місце і роль щодо забезпечення свобо­ди особи та інших загальнолюдських цінностей.

Правова фікція - неіснуюча обставина, яка, на основі визнання її у встановленому законом порядку існуючою, стає обов'язковою для врахування при вирішенні певних справ.

Правове регулювання - дія права на суспільні відносини шляхом використання певних юридичних засобів.

Правовий вплив - дія права на суспільні відносини, свідо­мість і поведінку людей з допомогою неправових (психоло­гічних, ідеологічних та інших) засобів.

Правовий договір - добровільне й узгоджене рішення двох чи більше сторін, яке містить правові норми.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник 671

Правовий звичай — правило поведінки, що складалося стихійно протягом тривалого часу, визнається і охороняєть­ся державою.

Правові відносини (правовідносини) - свідомі вольові суспільні відносини, що виникають і здійснюються на ос­нові норм права, учасники яких пов'язані закріпленими у нормах права взаємними правами та обов'язками, реаліза­ція яких забезпечується можливістю застосування держав­ного примусу.

Правові заохочення - передбачені нормами права спри­ятливі наслідки соціально-активної правомірної поведінки, оцінка її суспільної корисності.

Правові обмеження - передбачені нормами права факто­ри і умови, що перешкоджають вчиненню протиправних

діянь.

Правові пільги — передбачені нормами права засоби по­ліпшення положення суб'єктів права шляхом надання їм додаткових прав, повного або часткового звільнення від обо­в'язків.

Правові стимули - передбачені нормами права фактори і умови, що забезпечують правомірну поведінку суб'єктів

права.

Правоздатність - обумовлена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Правопорушення - суспільно шкідливе, винне, протиправ­не, каране діяння, здійснення якого передбачає юридичну відповідальність.

Правопорядок - фактично реалізована законність, реаль­на відповідність суспільних відносин приписам норм права.

Правосуб'єктність - передбачена нормами права здатність суб'єкта бути учасником правовідносин.

Правоутворення - різні форми та способи виникнення і буття права, його упорядкування і розвитку.

Предмет науки - частина або певний аспект прояву об'єк­та, що досліджується наукою.

Предмет правового регулювання - сукупність якісно од­норідних суспільних відносин, що врегульовуються норма­ми права.

Предмет теорії держави і права - загальні і специфічні закономірності виникнення, функціонування і розвитку дер-

672

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

жави і права, що розглядаються як цілісні і взаємозумовлені соціальні інститути, та пов'язані з ними суспільні відносини.

Президентська республіка - республіка в якій повнова­ження глави держави, а в деяких випадках і голови уряду, належать президентові, який обирається населенням шля­хом прямих чи непрямих виборів і формує уряд, що йому підзвітний і не несе повної відповідальності перед парла­ментом.

Прецедент судовий чи адміністративний - рішення по конкретній юридичній справі, яке виносить судовий чи інший компетентний орган держави (посадова особа) і яке стає обов'язковим для вирішення подібних справ у майбут­ньому.

Принципи юридичної практичної діяльності — основні засади, вихідні положення, ідеї, які відображають сутнісні властивості права і виступають орієнтирами, вимогами її здійснення.

Прогалини в праві - відсутність норм права (або їх час­тин), що регулюють суспільні відносини, які можуть і по­винні бути врегульовані правом.

Протекторат держав — засноване на письмових чи інших угодах нерівноправне об'єднання держав, в якому залежна сторона передає державі-протектору права на здійснення ча­стини своїх суверенних прав на умовах збереження власної державності та одержання політичної, воєнної, фінансової допомоги, а також інших послуг.

Пряме (безпосереднє) народовладдя - безпосередня участь громадян у здійсненні державної влади, їх пряме волевияв­лення при виробленні й ухваленні державних рішень і фор­муванні органів державної влади.

Р

Реалізація норм права - втілення приписів норм права у поведінку суб'єктів права.

Релігійні норми - правила поведінки, що містяться в релігійних ученнях.

Республіка - форма державного правління, за якої всі вищі державні органи обираються населенням або формуються за­гальнонаціональним представницьким органом влади.

Референдум - голосування населення всієї держави (за­гальнодержавний референдум) або певної частини її насе-

ТЕРМШОЛОГІЧНИЙ словник 673

лення (місцевий референдум) з метою вирішення найважли­віших питань державного та суспільного життя.

Розширювальне тлумачення норм права - тлумачення, в результаті якого зміст норми права встановлюється шир­шим за її буквальний текстовий вираз.

С

Санкція - частина норми права, що містить вказівки сто­совно юридичних наслідків порушення правила, зафіксова­ного в диспозиції, або умов, визначених у гіпотезі.

Склад правопорушення - сукупність передбачених зако­ном ознак, при наявності яких діяння визнається правопо­рушенням.

Система права - обумовлена економічним і соціальним устроєм суспільства структура права, що виражає його внут­рішню узгодженість та єдність норм права і одночасно їх поділ на галузі та інститути

Систематизація нормативно-правових актів - діяльність щодо впорядкування і удосконалення нормативно-правових актів, зведення їх у певну внутрішньо узгоджену систему.

Систематичне тлумачення норм права - встановлення дійсного змісту норм права залежно від місця, яке вони по­сідають серед норм даного нормативного акта та залежно від їх зв'язків з нормами інших інститутів і галузей права. Соціальні норми - правила поведінки людей та їх об'єд­нань, що мають загальний характер і забезпечуються особи­стими переконаннями та засобами громадського або держав­ного впливу з метою забезпечення порядку і стабільності у

суспільстві.

Соціально-правові джерела права - суспільні відносини, які мають правову природу (праворозуміння, правосвідомість,

правова культура тощо).

Спеціально-наукові методи дослідження - прийоми і спо­соби пізнання, які використовують окремі науки або їх групи.

Суб'єкти правовідносин (суб'єкти права) - учасники (сто­рони) правових відносин, які мають взаємні суб'єктивні права

та юридичні обов'язки.

Сутність права - соціальний регулятор, особлива міра сво­боди, що грунтується на надбаннях розвитку людської циві­лізації і культури і виступає критерієм визначення суспільної корисності чи небезпечності поведінки людей та їх об'єднань.

674

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Т

Телеологічне (цільове) тлумачення норм права - встанов­лення змісту норми права через з'ясування мети, заради досягнення якої вона була прийнята.

Тимчасові функції держави - функції держави, що здійснюються протягом певного періоду її існування.

Традиції- передача від одного покоління до іншого того, що є суттю культури (звичаї, суспільні норми, правила по­ведінки тощо).

У

Унітарна держава - єдина централізована держава, тери­торія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак державності.

Унія — об'єднання декількох монархічних держав, очо­люваних єдиним монархом.

Ф

Фактичний зміст правовідносин - рівень реального здій­снення юридичних прав і обов'язків учасниками правовідносин.

Федерація - складна держава, до якої входить кілька територіальних утворень (суб'єктів федерації), що мають суверенітет або певні ознаки державності.

Форма держави - сукупність існуючих у ній форми правлін­ня, державного устрою та державного (політичного) режиму.

Форма державного правління - порядок утворення, струк­тура і взаємодія вищих державних органів.

Форма державного устрою - територіальна організація держави, компетенція державних територіальних органів влади та взаємовідносини територіальних складових частин з державою в цілому.

Функції держави - основні напрями діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі.

Функції права - основні напрями впливу права на суспіль­ні відносини.

Функції теорії держави і права - завдання, які покликана виконувати наука, в результаті дослідження свого предмета.

Функціональне (соціологічне) тлумачення норм права -встановлення дійсного змісту норми права з врахуванням соціальних умов, в яких вона функціонує.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК 675

ю

Юридична відповідальність перспективна ( позитивна) -сумлінне (відповідальне) виконання суб'єктом усіх право­вих приписів.

Юридична відповідальність ретроспективна ( негативна) — закріплений у законі обов'язок правопорушника зазнавати з боку держави певних негативних санкцій за вчинене ним правопорушення.

Юридична діяльність — вид соціальної діяльності, що здійснюється фахівцями-юристами з метою отримання юри­дично значущого результату для задоволення правових по­треб та інтересів соціальних суб'єктів.

Юридична практика — діяльність юристів - професіо­налів у межах наданої їм компетенції щодо безпосереднього захисту прав, свобод та законних інтересів суб'єктів права (особи, держави, суспільства), надання допомоги у складанні правових документів, консультуванні щодо вибору найбільш оптимальних варіантів поведінки у відповідності з нормами права, посвідченні юридичних фактів тощо, в процесі яких забезпечується здійснення норм права.

Юридична справа - передбачена нормами чинного права конкретна життєва обставина, розгляд і вирішення якої на підставі закону компетентним суб'єктом породжує певні юри­дичні наслідки.

Юридичний зміст правовідносин - зафіксовані у нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки їх учасників (сторін).

Юридичний процес - система взаємопов'язаних право­вих форм діяльності уповноважених суб'єктів, які знахо­дять свій вираз у здійсненні врегульованих процесуальними нормами дій, що спрямовані на вирішення юридичних справ.

Юридичні акти - дії, що спеціально чинять з метою ви­никнення певних юридичних наслідків.

Юридичні вчинки - дії, що не мають на меті спричинен­ня юридичних наслідків, але такі наслідки виникають у від­повідності до закону.

Юридичні джерела права — нормативні настанови, юри­дична практика, юридична наука тощо.

Юридичні факти - конкретні життєві обставині, з якими норми права пов'язують настання юридичних наслідків у ви­гляді виникнення, зміни або припинення правових відносин.

Алфавітний покажчик

авторитаризм 143

аксіологія 26

акт застосування норм права

459

аналогія закону 457

аналогія права 458

апарат державний 149

виховання 419 відповідальність

адміністративна 517

дисциплінарна 520

корпоративна 500

кримінальна 515

матеріальна 521

моральна 500

політична 500

правова 500

релігійна 500

соціальна 499

цивільно-правова 516

юридична 308,502 влада виконавча 163 влада судова 165 вплив правовий 297, 318 вчинки юридичні 448

галузь законодавства 399

галузь права 390 гарантії законності 537 гіпотеза 370 гносеологія 26 громадянин 77

держава 59, 63

правова 177

унітарна 133 деспотія 142 диспозиція 372 дієздатність 443

евристика 25

закон 346 законність 308,530 законотворчість 356 засоби правові 300 застосування права 453 злочин 491

зміст правовідносин 436 зобов'язання 302

ідеологія 29

правова 557 імперія 139 інкорпорація 407 інститут права 389

класифікація норм 379 кодифікація законодавства 412 колізії юридичні 462 консолідація 411 конфедерація 138 культура правова 308, 562, 577

людина 75

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК

метод 49

правового регулювання 392

методологія 36

механізм держави 146

реалізації права 451

місцеве самоврядування 167

монархія 127

абсолютна 127

обмежена 128 мораль 274

нігілізм 562 норма 267

соціальна 269 права 388

нормативно-правовий акт 308, 343

об'єкт 16

правовідносин 446 обов'язок юридичний 94 особа 75

парламент 129 підгалузь права 389 поведінка 480

правова 481

правомірна 485 політична партія 219 право 271, 436

індійське 597

індуське 599

мусульманське 595

об'єктивне 91

суб'єктивне 91

соціалістичне 601 правовідносини 434 правоздатність 442

галузева 443

загальна 443

спеціальна 443 правомірна поведінка 308 правопорушення 487 правопорядок 543

67:

правосвідомість 308, 553, 560, 578

правосуб'єктність 445 практика юридична 619

правореалізаційна 625

правотворча 625

правотлумачна 625

систематизації права 626 предмет 23

правового регулювання 391 президент 129 прецедент правовий 339 принцип 45 верховенства закону 185

верховенства права 178

інституалізації державної

влади 206

поділу влади 197

прямої дії Конституції 184

юридичної форми діяльності

202 принципи законності 533

юридичної відповідальності

506 причини правопорушень 492 прогалини у праві 457 проступок 491 протиправна поведінка 308 процес правореалізаційний 639

правотворчий 638

правотлумачний 638

юридичний 635 психологія правова 558 реалізація права 308, 450 регулювання правове 296, 318 режим державний 140 республіка 129

змішана 131

парламентська 130

президентська 130

санкція 374

система духовно-культурна 121 економічна 120

678

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Зміст

загального права 592

інформаційна 121

політична 576

права 388

правова 569

правового виховання 422

соціальна 120 систематизація законодавства 402

склад правопорушення юридичний 489

стадія юридичного процесу 642 структура 622

норми права 369

системи законодавства 398

суспільства 120 суб'єкт права 439 суверенітет 64 суспільство громадянське 115

техніка юридична 644

тип правового регулювання 302

тлумачення 308 тлумачення норм права 467

історико-політичне 473

мовне 471

неофіційне 478

офіційне 476 казуальне 477 нормативне 476

систематичне 473 тоталітаризм 142

факт юридичний 308, 448

федерація 135

форма держави 124 державного правління 125 державного режиму 126 державного устрою 125 права 335

функції юридичної відповідаль­ності 511

функція держави 71

права 318

Передмова З

РОЗДІЛ І

Наукознавчі питання

теорії держави і права

ГЛАВА 1. Теорія держави і права в системі

юридичних наук 6

§ 1. Поняття та класифікація науки 8

§ 2. Предмет теорії держави і права, його

особливості 15

§ 3. Функціональне призначення теорії держави

і права 24

§ 4. Теорія держави і права

в системі юридичних наук, її значення ЗО

ГЛАВА 2. Методологія юридичної науки 36

§ 1. Поняття і значення методології 36

§ 2. Принципи наукового пізнання 44

§ 3. Класифікація методів вивчення

держави і права 49

РОЗДІЛ II Теорія держави

ГЛАВА 3. Сутність і призначення держави 59

§ 1. Поняття держави: різноманітність

поглядів 59

§ 2. Ознаки держави 63

§ 3. Сутність держави 66

§ 4. Соціальне призначення держави 68

§ 5. Функції держави 70

§ 6. Класифікація функцій держави 72