4.2. Методи класифікації економічної інформації

Система класифікації визначається і характеризується викори­станим методом класифікації, ознаками класифікації (покладе­ними в основу виділення класифікаційних угруповань), їх послі­довністю і кількістю рівнів (ступенів) класифікації, а також кіль­кістю угруповань (ємністю). Загалом ознака класифікації — це властивість об'єкта класифікованої множини. Ознаки класифі­кації можуть мати кількісне (стаж, оклад, вік) або якісне (про­фесія, посада, галузь) значення. Кількість значень ознаки кла­сифікації визначає кількість класифікаційних угруповань, які можуть бути створені при розподілі множини об'єктів за цією ознакою.

Розрізняють два основні методи класифікації:

1) ієрархічний;

2) фасетний.

Метод класифікації — це по суті сукупність правил створення системи класифікаційних угруповань і їх зв'язки між собою.

Ієрархічний метод класифікації характеризується тим, що по­чаткова множина об'єктів техніко-економічної інформації послі­довно поділяється на угруповання (класи) першого рівня поділу, далі — на угруповання наступного рівня і т.ін.)

Сукупність угруповань утворює при цьому ієрархічну дерево­подібну структуру, яку часто зображають у вигляді розгалужено­го (гіллястого) графа; вузлами цього графа є угруповання, як це показано на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Схема угруповань ієрархічного методу класифікації

На цьому рисунку початкова множина С поділяється на першо­му рівні (ступені) на т угруповань першого рівня (С1, С2,... Cm).

Потім кожне угруповання поділяється на угруповання наступ­ного рівня і т.д. Так, угруповання С1 поділяється на п угруповань другого рівня (С111, С12, ... С1n), а угруповання С11 нар угрупо­вань третього рівня (С111, С112, ... C11p) і т. п. Кількість рівнів ступенів класифікації визначає глибину класифікації. Загалом кожне угруповання може поділятися на угруповання нижчого рів­ня з використанням своєї ознаки; глибина класифікації у кожній гілці ієрархічної структури може бути різною.

В ієрархічній класифікації в частинному випадку на кожному рівні поділу може бути використана одна ознака. Це означає, що об'єкти початкової множини характеризуються однаковим набо­ром ознак.

При використанні ієрархічного методу класифікації для відне­сення конкретного об'єкта класифікації на кожному ступені лише до одного класифікаційного угруповання необхідно додержувати таких основних правил:

• поділ кожного угруповання виконується лише за однією ос­новою поділу;

• здобуті на кожному рівні класифікації угруповання не по­винні повторюватися;

• класифікації мають виконуватися так, аби сума частин ста­новила множину, яку поділили.

Найбільш суттєвими і складними питаннями, що постають при використанні ієрархічного методу класифікації, є вибір сис­теми ознак, що стануть основою поділу, а також їх послідовність.

Вибрані ознаки мають бути визначальними в розв'язуванні конкретних техніко-економічних задач, для яких створюється ця система класифікації. При цьому формовані в угрупованні об'єк­ти повинні мати найбільшу кількість однакових ознак. Вибір по­слідовності ознак залежить передусім від характеру техніко-економічної інформації. В інформації з природним розміщенням ознак це не становить труднощів. Наприклад, в інформації про органи управління, територіально-адміністративний поділ і т.ін. послі­довність ознак відповідає ієрархії підпорядкованості об'єктів. При застосуванні ієрархічного методу класифікації для об'єктів з незалежними ознаками (наприклад, кадрів, продукції тощо) ви­бір послідовності ознак залежить від статистичних характеристик частоти та ймовірності звертання до тієї чи іншої ознаки (найчас­тішим звертанням мають відповідати вищі рівні класифікації).

Ієрархічний метод класифікації характеризується кількістю рів­нів (ступенів) класифікації, глибиною, ємністю і гнучкістю. Кіль­кість рівнів визначає глибину класифікації, яка встановлюється залежно від міри необхідної конкретизації угруповань і кількості ознак, які беруть участь у розв'язуванні відповідних задач.

Від глибини класифікації та кількості створених на кожному рівні угруповань залежить ємність. Як правило, найбільшу кіль­кість послідовних угруповань, на які може поділятися попереднє угруповання на кожному рівні класифікації, беруть сталою або для всієї класифікації, або для даного рівня.

На рис. 4.2. для прикладу наведена схема ієрархічної структу­ри кодових позначень класифікатора професій. Ознаки класифі­кації розташовані в такій послідовності:

— рівень освіти (перший рівень класифікації—розділи професій);

— спеціалізація (другий, третій, четвертий рівні класифікації — підрозділи, класи та підкласи професій);

— кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються (п'ятий рі­вень класифікації — групи професій).

Рис. 4.2. Схема ієрархічної структури кодових позначень класифікатора професій

Розділи ідентифікуються однозначним цифровим кодом. Код підрозділу складається з коду розділу та однозначного коду під­розділу.

Код класу складається з коду підрозділу та однозначного коду класу.

Код підкласу складається з коду класу та однозначного коду підкласу.

Частина підкласів поділяється на групи.

Код групи складається з коду підкласу та відокремленого від нього крапкою коду групи.

Утворення класифікаційних угруповань наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2,