- •1.1. Рівняння Шрединґера
- •1.7. Основні постулати квантової механіки.
- •1.8. Принцип невизначеності.
- •Лекція 2 Квантовий гармонічний осцилятор
- •2.1.Гармонічний осцилятор.
- •2.3.Хвильові функції.
- •2.3.Оператори породження і знищення.
- •Лекція 3 Загальна теорія резонаторів
- •Розклад електромагнітного поля по модах резонатора.
- •3.2.Квантування поля.
- •3.3.Квантування плоских хвиль.
- •3.4.Густина станів і випромінювання абсолютно чорного тіла
2.3.Хвильові функції.
Хвильова функція гармонічного осцилятора, як випливає (2.3) має вигляд:
.
Нормуюча постійна визначається з умови:
(2.11)
Звідси отримаємо для : Отже нормована хвильова функція рівна:
(2.12)
Деякі властивості функцій .
(2.13)
(2.14)
2.3.Оператори породження і знищення.
Розглянемо оператори і , які визначаються наступним чином:
(2.15)
(2.16)
З співвідношень (2.13) і (2.14) випливає:
(2.17)
Рівняння (2.17) узгоджуються із операторними рівняннями:
(2.18)
Про оператори і здебільшого говорять, як про оператори народження і знищення. Такі назви пояснюються тим, що згідно (2.18) дія оператора (або ) на хвильову функцію , що відповідає стану з квантами енергії , переводять її в нову хвильову функцію стану з (або ) квантами, народжуючи (або знищуючи) один квант. Комутатор і рівний:
,
тут використовуємо, що . Отже,
. (2.19)
На основі (2.15) і (2.16) можна виразити і через і :
(2.20)
Підставивши (2.20) в гамільтоніан та використавши і маємо:
.
Оскільки , то:
. (2.21)
Це найбільш використовувана форма гамільтоніана гармонічного осцилятора, і саме вона буде зустрічатися в наступних лекціях. Оператор комутує з , і його власні значення рівні числу квантів . Це легко показати з допомогою рівняння (2.18).
Так, що в повному узгодженні з (2.21).
Лекція 3 Загальна теорія резонаторів
-
Розклад електромагнітного поля по модах резонатора.
Поле в резонаторі описується рівняннями Максвела :
(3.1)
Обмежимося випадком однорідного та ізотропного середовища без зарядів, тоді:
(3.2)
де e та m – відповідно діелектрична та електромагнітна проникливість середовища.
Розглянемо електричне поле і магнітне поле в об’ємі , який обмежений ідеально провідною поверхнею На ній повинні обертатися в нуль: дотична компонента вектора , тобто а також нормальна компонента тобто ( – одиничний вектор нормалі до поверхні ). Розкладемо і у ряди по системах ортогональних векторних полів і . Ця система полів, вперше використана Слеттером, задовольняє рівнянням
, (3.3)
(3.4)
де – будемо рахувати постійною величиною. Дотична складова вектора вздовж рівна нулю :
на . (3.5)
Візьмемо ротор від обох частин (3.3) і (3.4) і скористаємося векторною тотожністю:
Це приводить до відомих хвильових рівнянь:
(3.6)
З рівнянь (3.3), (3.4) і умови (3.5) випливає, що нормальна складова , рівна нулю на . Щоб це доказати, розглянемо на поверхні довільний замкнутий контур , що охоплює елемент поверхні , і інтеграл
(3.7)
де поле представлено у вигляді суми дотичної – і нормальної до поверхні компонентів. Перший член в правій частині (3.7) рівний нулю внаслідок (3.5), другий доданок рівний нулю через ортогональність векторів і Перетворимо ліву частину (3.7), скориставшись теоремою Стокса
Оскільки контур вибрано довільно, то
на . (3.8)
Докажемо, що функції і ортогональні в розумінні
; , (3.9)
Доведемо ортогональність функцій . Для доведення ортогональності аналогічне. Для доведення ортогональності скористаємося тотожністю:
Покладемо спочатку потім Віднімемо другу рівність від першої:
З рівняння (3.4) маємо Підставимо це в останню рівність:
.
Візьмемо інтеграл по об’єму від правої та лівої частини, для лівої частини скористаємося теоремою Гауса-Остроградського.
Врахувавши граничні умови (5.5) і векторну тотожність маємо:
Так як то ліва частина рівна нулю. Отже , коли
Виберемо функції і такими , щоб вони задовольняли умовам нормування:
(3. 10)
Ці умови будуть використовуватися на протязі багатьох лекцій. Поля і в резонаторі розкладемо в ряди:
(3.11)
де Підставши (3.11) в перше рівняння Максвела (3.1) з врахуванням (3.3) і (3.4) отримаємо :
(3.12)
(3.13)
Візьмемо похідну по часу правої і лівої частини рівняння (4.13) ще один раз і підставимо в це рівняння, отримаємо:
(3.14)
Звідси випливає, що – кругова ячастота коливань –ї моди.