9.4. Система показників в оптовій торгівлі та джерела інформації

Розробка системи статистичних критеріїв та основних визначень і понять щодо статистики підприємств оптової торгівлі стали поштовхом для розробки і реформування наявної системи статистичних показників Держкомстатом України. Оптимальний набір показників, включених до уніфікованої форми, має задовольнити потреби в об’єктивних даних усіх користувачів статистичної інформації — від керівників високого рангу до учасників торговельного процесу, науковців та громадськості. Для цього в уніфіковані форми статистичної звітності було включено як торговельні, так і фінансові показники. Реформування системи статистичних показників в оптовій торгівлі проведено одночасно з розв’язанням питань реалізації сучасних підходів до організації систем статистичного обліку (запровадження нових форм державного статистичного спостереження, створення нових форм звітності, скасування показників, які втратили актуальність, введення переписів, вибіркових обстежень тощо).

Виникнення в Україні численних юридичних осіб, які здійснюють оптову торгівлю, призвело до збільшення кількості підприємств у галузі в десятки разів, тому з’явились проблеми щодо забезпечення обліку повного кола суб’єктів господарювання недержавного сектору, враховуючи їх непослідовність у поданні інформації до органів статистики.

Відповідно до основних цілей система показників за формою звітності №1-опт представлена двома групами.

До першої групи належать показники, які дають загальну характеристику підприємств і є пріоритетними порівняно з іншими:

1. загальний товароборот (без ПДВ, акцизу), у тому числі:

• оптовий товарооборот;

• роздрібний товарооборот;

• оборот від посередницької діяльності;

• оборот від інших видів діяльності.

2. обсяг продажу основних груп товарів (114 найменувань, включаючи продукцію виробничо-технічного призначення і споживчі товари);

3. товарні запаси;

4. валовий продукт, у тому числі за основним видом діяльності;

5. затрати на виробництво, комерційні витрати, у тому числі за основним видом діяльності;

6. середня чисельність найманих працівників.

Загальний товарооборот (без ПДВ і акцизу) — це загальна вартість відвантаженого товару (виконаних робіт, послуг) незалежно від надходження платежів на рахунок підприємства та зобов’язань зі сплати податків за всіма видами діяльності підприємства (включаючи власне споживання та внесені в рахунок витрати на пакування і перевезення товару) у цінах фактичної реалізації.

Не включається до обороту виторг підприємства від нетипових видів діяльності (здавання в оренду приміщень, продаж устаткування) та від нетипових фінансових операцій (прибуток на акції, дивіденди). Повернуті покупцем товари, якщо вони мали місце, повинні бути вирахувані з обороту.

Оптовий товарооборот — це перепродаж товарів без будь-яких змін (крім звичайних для торгівлі операцій) іншим підприємствам та організаціям (крім населення) для їх використання або наступного продажу як в Україні, так і на експорт. Звичайними для торгівлі операціями є розфасування, сортування, пакування, розділення, розподіл і т. ін.

До оптового товарообороту включається за складом вартість продукції:

а) проданої на внутрішньому ринку (на території України);

б) поставленої на експорт (за контрактними цінами, перерахованими за курсом гривні, котированому Національним банком України на момент продажу);

в) відпущеної за бартером (товарообмінна угода з передачею права власності на товар без оплати грошима) — в оцінці за середньою ціною реалізації (з урахуванням податку на додану вартість, акцизу, торговельної націнки) тієї самої або аналогічної продукції за поточний місяць чи за ціною її останньої реалізації;

г) виданої своїм працівникам у рахунок оплати праці;

д) проданої з оплатою через касу підприємства оптової торгівлі.

Роздрібний товарооборот — це виторг від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів як за готівку, так і за розрахункові чеки установ, банків, через спеціально організовану торговельну мережу (магазини, аптеки, палатки, кіоски, автозаправні станції, розвізну і розносну мережу тощо).

Оборот від посередницької діяльності показується в розмірі комісійних, а не за повною вартістю реалізованих товарів.

Оборот від інших видів діяльності включає в себе дані про оборот підприємства від господарської діяльності, не врахований у попередній показник — від виробництва, ресторанного господарства, будівництва, транспорту, надання різноманітних видів послуг.

Товарні запаси включають в себе вартість товарів, призначених для перепродажу або для промислової обробки і переробки. До них не належать товарні запаси, призначені для використання на власні потреби підприємства, а також виробничі матеріали (наприклад, паливо, засоби очистки, запаси комісійних товарів тощо). Товарні запаси — індикатор ринкової кон’юнктури.

До другої групи належать показники, що дають уявлення про розподіл оптового товарообороту за видами економічної діяльності, а також показники, що характеризують інфраструктуру оптової торгівлі:

• загальна складська площа;

• загальна місткість холодильників (камер);

• транспортне забезпечення (вантажопідйомність власного вантажного транспорту);

• наявність магазинів, кіосків тощо.

Склад — спеціальне стаціонарне чи пересувне приміщення, вмістилище або інше місце зосередження матеріальних цінностей, яке забезпечує їх якісне та кількісне збереження.

Складська площа — сума площ приміщень, які призначені для приймання, зберігання, підсортування, фасування, передпродажної підготовки, комплектації та видачі товарів.

Потужність складу — проектний максимальний вантажообіг складу.

Крім того, важливими є показники, що відображають пайову частку засновників у формуванні статутного капіталу. Ці показники дозволяють визначити, які сторонні організації — держава, промислові підприємства, банки, організації торгівлі, іноземні засновники –– беруть участь у статутному капіталі і яка їх частка.

Із розвитком багатоканальної реалізації товарів в оптовій торгівлі статистичне спостереження останнім часом зорієнтоване, як на підприємства-виробників, що домінують на ринку, так і на підприємства оптової торгівлі.

При підготовці щорічної і щомісячної доповіді «Про соціально-економічний стан України» Держкомстатом України в розділі «Оптовий ринок» використовуються:

• обсяг продажу продукції (товарів) у вартісному виразі промисловими підприємствами, організаціями оптової торгівлі з дорахунком на малі підприємства;

• аналітичні дані про інституційну та територіальну структуру окремих товарних ринків;

• динаміка обсягів продажу на оптовому ринку у вартісному виразі промисловими підприємствами, організаціями оптової торгівлі:

а) за фактичними цінами;

б) в порівнянних цінах.

Обсяг продажу продукції (товарів) промисловими підприємствами характеризує товарну пропозицію за рахунок внутрішнього виробництва.

Обсяг продажу організаціями оптової торгівлі характеризує товарооборот оптової торгівлі.

Розрахунок сумарного обсягу продажу промисловими та оптовими організаціями не здійснюється в органах статистики.

Загальний обсяг продажу промисловими підприємствами визначається шляхом множення даних форми №1-п (термінова) про обсяг продажу великими та середніми промисловими підприємствами за поточний період на відсоток (коефіцієнт) дорахунку по малих промислових підприємствах за той самий період, який використовується для дооцінки підсумків по промисловості. Наприклад, у цілому по регіону для великих і середніх промислових підприємств обсяг продажу за даними форми №1-п (термінова) дорівнював за I квартал 7438 млн грн; відсоток дорахунку по виробництву промислової продукції малими підприємствами за той самий період становив 18 %. Тоді загальний обсяг продажу промисловими підприємствами з дорахунком на повне коло з урахуванням малих підприємств дорівнюватиме за I квартал: 7438 · 1,18=8776,8 млн грн.

З 1998 року замість діючих раніше форм державного статистичного спостереження затверджені нові форми статистичного спостереження №1-зб (опт-споживчі товари), і №1-зб (опт-бакалія) для підприємств оптової торгівлі, що характеризують поведінку продавців на оптовому ринку.