2. Сутність і рівні виробництва

Виробництво - це діяльність людини, за допомогою якої він задовольняє свої громадські потреби.

Природа не дає благ в готовому вигляді, тому їх необхідно виробляти.

Виробництво є об'єктивною необхідністю.

Індивідуальне виробництво - це діяльність в масштабах однієї виробничої одиниці (підприємство, фірма).

Суспільне виробництво - це система виробничих зв'язків між підприємствами і виробничою інфраструктурою.

Виробництву об'єктивно властива така властивість, як "розподіл праці", сукупність усіх існуючих в даний момент видів трудової діяльності, яка характеризується певною структурою суспільної організації виробництва.

Суспільний поділ праці з точки зору різних економістів є:

1. складовою частиною виробничих сил суспільства;

2. технологічною формою існування виробничих сил;

3. підсистемою економічних відносин суспільного виробництва;

4. формою організації взаємодії виробничих сил і економічних відносин;

5. способи функціонування виробничих відносин.

3. Зміст суспільного поділу праці

Розвиток суспільного поділу праці стимулюється природною диференціацією суспільних потреб.

Перший історичний поділ праці (відокремлення скотарства від землеробства) відбувався завдяки розвиткові виробничого досвіду членів громад та появи нових видів засобів праці, а головне нових потреб.

Другий поділ праці відокремлення ремісництва. Виникнення гончарного виробництва, ковальського ремесла дало поштовх розвитку промисловості і розширило сферу регулярного товарного збуту.

Третій поділ праці. Як наслідок, торгівля стала самостійною сферою господарювання.

Перехід від простої кооперації через мануфактуру до машинного виробництва супроводжувався революційними структурними змінами в організації суспільного виробництва, різким піднесенням продуктивності праці.

Сучасний процес розвитку суспільного поділу праці пов'язаний з нововведеннями в економіці, які мають циклічний характер. Концепцію великих циклів розробив російський економіст М. Д. Кондрат'єв. Згідно з нею в продовж приблизно 50 років відбувається зміна домінуючих базисних технологій. Цикл складається з кількох фаз :

а) формування суспільно-господарського потенціалу нововведення;

б) його розповсюдження;

в) його широке комерційне використання;

г) стабілізація.

У суспільного поділу праці проявляється 2 тенденції:

1) - у виділенні нових сфер виробництва і їх спеціалізації; - в зміні матеріальних засобів виробництва; - в господарських функціях виробників; - в змісті процесу праці; - в суспільних потребах;	проявляється в погляді на продуктивні сили
2) - через усуспільнення виробництва, формування складніших господарських зв'язків; - через комбінацію суспільних процесів.	проявляється в погляді на виробничі відносини

Принциповими для розуміння суспільного поділу праці являються 2 аспекти:

1. СПП є комплексною категорією, яка зв'язує технологічний процес з суспільним процесом виробництва, тобто відбувається соціалізація технологічної основи виробництва.

2. СПП виступає як самостійна продуктивна сила, фактор зростання суспільної продуктивності праці.

Суспільний поділ праці в певних пропорціях ніяк не може бути знищений певною формою суспільного виробництва.