Фінанси в системі обмінно-розподільчих відносин

Категоріальний апарат Критерії оцінки	Товарно-грошові відносини	Кредит	Фінанси
Власність	Втрачається	Зберігається	Втрачається
Вартість	Зберігається	Втрачається	Втрачається
Стадії суспільного відтворення	Виробництво та обмін	Перерозподіл	Розподіл та перерозподіл
Характер товарно-грошових відносин	Еквівалентні	Нееквівалентні	Нееквіва­лентні

5. Фінанси як вартісна категорія, її ознаки і зв’язок з грошима. Обмеженість фінансових ресурсів за обсягом і у часі.

Важливою ознакою фінансів є їх грошовий характер. У по­всякденному житті ми часто вживаємо слово «фінанси», маючи на увазі гроші. Справді, фінанси завжди мають грошову форму вираження. Гроші є обов'язковою умовою існування фінансів. У цьому зв'язку неправомірно відносити до фінансів натуральні відносини, які мали місце в епоху рабовласництва і феодалізму. Наявність фінансових відносин завжди супроводжується реальним рухом грошових коштів. Немає грошей — не може бути і фі­нансів. Тому часто вживається таке визначення, як фінансово-грошові відносини. Але це не дає підстав для ототожнення кате­горій «фінанси» і «гроші». За своїм місцем у товарному виробни­цтві й обігу гроші — це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним екві­валентом. Гроші мають своє призначення в економічному житті суспільства, що виражено в їхніх функціях.

Гроші — це поняття більш загальне. Можна мати гроші і вод­ночас не мати жодного стосунку до фінансів, і навпаки, при від­сутності грошей, лише володіючи майном, майновими правами, правами інтелектуальної власності, оцінивши їхню вартість, мож­на здійснювати інвестування, бути співзасновником фірми, тобто мати стосунок до фінансово-господарської діяльності фірми.

Функціонування фінансів базується на таких функціях грошей як засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші.

Особливість фінансів як економічної категорії полягає в тому, що вони завжди мають грошову форму вираження, що обумов­лює категоріальний взаємозв'язок. Гроші стають фінансовими ресурсами (матеріальним носієм фінансів) лише за умови акуму­лювання у відповідних фондах, які мають певний порядок форму­вання та використання. Водночас гроші є технічним засобом вира­ження величини доходів і витрат суб'єктів фінансових відносин.

Поряд з тим фінанси, які мають грошову форму та виражають відповідні економічні відносини, відрізняються від грошей як за своїм змістом, так і за функціями.

Відмінності фінансів та грошей:

1. фінанси виступають економічним інструментом розподілу і перерозподілу ВВП, а гроші - як загальний еквівалент всім іншим товарам та абсолютно ліквідний актив;

2. грошові відносини за своїм змістом і складом значно ширші ніж фінансові, оскільки крім фінансових включають ще й відноси­ни обміну (грошовий обіг) та кредитні відносини;

3. фінанси виконують розподільчу і контрольну функції, а гроші - функції міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, за­собу нагромадження, світових грошей.

Однією з важливих ознак фінансів як економічної категорії є розподільний характер фінансових відносин. Учасниками таких відносин у межах національної держави є держава, підприємства, установи, організації, громадяни. Фінансові операції також мо­жуть відбуватися між державами, національною державою та міжнародними фінансовими інституціями, між вітчизняними підприємствами та інофірмами.

Розподіл і перерозподіл вартості за допомогою фінансів обо­в'язково супроводжується рухом грошових коштів, які набува­ють специфічної форми фінансових ресурсів. Вони формуються у суб'єктів господарювання і держави за рахунок різних грошових доходів, відрахувань і надходжень, а використовуються на роз­ширене відтворення виробництва, матеріальне стимулювання пра­цюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.

Фінансові ресурси самі по собі не визначають сутності фінан­сів, не розкривають їх внутрішнього змісту і суспільного призна­чення. Фінансова наука вивчає не фінансові ресурси як такі, а економічні відносини, що виникають у процесі їх формування, розподілу і використання.

Наявність фінансо­вих ресурсів є об'єктивною умовою реалізації фінансів. Обсяг фінансо­вих ресурсів характеризує фінансовий стан економі­ки і водночас є джерелом її розвитку.

Фінансові ресурси виступають матеріальною основою фінан­сових відносин і відображають доходи і грошові нагромадження, які формуються у юридичних осіб, домогосподарств і держави у процесі розподілу і перерозподілу ВВП. Основним призначенням фінансових ресурсів є фінансове забезпечення відтворювального процесу на макро- і мікрорівні економіки.

Потенційно фінансові ресурси формуються на стадії виробниц­тва. Але саме потенційно, оскільки працівник біля верстата ви­готовляє не фінансові ресурси, а продукти праці в товарній формі. Реальне формування фінансових ресурсів розпочинається на стадії розподілу, коли вартість реалізована і в складі отриманого дохо­ду виділяються окремі економічні форми реалізованої вартості.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів є ВВП. Найбільша частина фінансових ресурсів утворюється за рахунок прибутку, заробітної плати, амортизації, непрямих податків, відрахувань юридичних осіб на пенсійне та соціальне страхуван­ня, тобто здебільшого з частини ВВП, що є новоствореною вар­тістю (НД).Процес формування та використання фінансових ресурсів відображено схемою (рис. 1.4).

Фінансовим ресурсам властиві такі характерні ознаки:

- цільовий характер - кожний фонд створюється з певною метою, має чітко визначені напрямки використання, а в багатьох випадках - джерела формування;

- динамічність - кошти, що акумулюються у фондах, знахо­дяться у постійному русі, тобто фонд поповнюється новими над­ходженнями, кошти витрачаються за цільовим призначенням;

- кожний фонд має свою правову базу у вигляді законів, Указів, постанов, інших нормативних документів.

Рис. 1.4. Взаємозв'язок фінансових ресурсів із вартісною структурою внутрішнього валового продукту

Фінансові ресурси залежно від рівня, на якому проходить їх формування і використання, поділяють на (рис. 1.5):

- централізовані - утворюються на рівні держави, окремих адміністративно-територіальних одиниць, галузевих об'єднань;

- децентралізовані - створюються окремими суб'єктами підприємництва.

За методами мобілізації розрізняють:

1) у складі державних (централізованих) фінансових ресурсів податкові надходження, надходження від продуктивної діяльності, державних послуг, майна і майнових ресурсів, позичкових коштів, залучених як джерела фінансування бюджетного дефіциту;

2) у складі децентралізованих фінансових ресурсів:

- власний капітал;

- залучений капітал;

- позичковий капітал.

Складовою частиною фінансових ресурсів є фінансові резер­ви, які характеризуються:

- як особлива група фондів грошових коштів держави чи підприємств, які тимчасово не беруть участі в обороті коштів свого власника, але продовжують рух у загальному грошовому обігу, зберігаючи потенційну можливість повернення в оборот власника;

- виступають необхідною умовою стабільного і збалансова­ного розвитку.

Фінансові резерви класифікуються на централізовані та децен­тралізовані.

В Україні застосовують такі методи формування фінансових резервів:

- бюджетний - створення в складі кожного бюджету резерв­ного фонду й оборотної касової готівки;

- галузевий - створення галузевих резервів за рахунок відра­хувань від прибутку підприємств даної галузі;

- страховий - формування фінансових фондів страхових організацій;

- госпрозрахунковий - створення резервних фондів суб'єкта­ми підприємництва.

ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ

Централізовані фінансові ресурси

Децентралізовані фінансові ресурси

Державний бюджет України

Фінансові ресурси населення

Державні цільові фонди

Фінансові ресурси підприємств

Пенсійний фонд

Амортизаційні відрахування

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Оборотні кошти

Бюджетні асигнування

Фонд соціального страхування на випадок безробіття

Кредити

Прибуток

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

Надходження з державних цільових фондів

Інші фонди

Інші

Рис. 1.5. Рівні формування і використання фінансових ресурсів