2. Поняття та види страхування в Україні

Страхування – це сукупність заходів для створення спеціального грошового фонду за рахунок внесків його учасників, із коштів якого страхова організація відшкодовує клієнту понесені ним збитки, а також сплачує інші грошові суми при настанні певних обставин, передбачених законом чи договором.

Сутність страхування полягає в тому, що спеціальна організація бере на себе ризик настання шкідливих випадковостей, зобов’язання компенсувати збитки потерпілим, поновити їх майнове становище.

Враховуючи різноманіття об’єктів, що підлягають страхуванню, відмінності в обсязі страхової відповідальності і категоріях страхувальників, всю сукупність відносин страхування можна поділити на п’ять галузей:

• майнове страхування;

• соціальне страхування;

• особисте страхування;

• страхування відповідальності;

• страхування підприємницьких ризиків.

Об’єктами майнового страхування є матеріальні цінності, соціального страхування – рівень добробуту громадян, особистого – життя, працездатність і здоров’я громадян. Об’єктами страхування відповідальності виступають обов’язки страхувальників виконувати договірні умови по поставках продукції, погашенню заборгованості кредиторам або відшкодуванню матеріальної чи іншої шкоди у випадку її нанесення іншою особою. Наприклад, якщо у випадку аварії власник транспортного засобу завдав шкоди майну і здоров’ю іншої особи, то в силу чинного законодавства про відшкодування шкоди він зобов’язаний сплатити відповідні витрати особі, що зазнала шкоди. При страхуванні відповідальності відшкодування шкоди здійснює страхова організація. Об’єктом страхування підприємницьких ризиків є ризик неодержання прибутку чи настання збитків.

Конкретними видами майнового страхування є, наприклад, страхування будівель, тварин, домашнього майна, транспортних засобів тощо.

Видами соціального страхування є: страхування пенсій за віком, по інвалідності, на випадок втрати годувальника тощо.

Видами особистого страхування є: змішане страхування життя, страхування на випадок смерті чи втрати годувальника, страхування дітей і т.д.

Видами страхування відповідальності є: страхування непогашеного кредиту чи іншої заборгованості, страхування цивільної відповідальності власників джерел підвищеної небезпеки і т.д.

Видами страхування підприємницьких ризиків є: страхування звичайних економічних ризиків, страхування специфічних ризиків, притаманних лише ринковому господарству.

Законом України «Про страхування» встановлено дві форми страхування: обов’язкове та добровільне.

Обов’язкове страхування здійснюється в силу вимог закону чи іншого нормативного акту. Страхова відповідальність в цьому випадку наступає автоматично, з моменту появи об’єкта страхування. Обов’язкове страхування не обмежується будь-яким періодом і дії до тих пір, поки існує страхувальник. Сфера обов’язкового страхування розрахована на визначене коло страхувальників та має встановлені нормативними актами межі і форми страхового захисту.

Метою обов’язкового страхування є підвищення соціальної захищеності окремих категорій громадян, посилення стабільності в економіці завдяки раціональному використанню страхових фондів, розширення кола страхувальників і помітне зниження на підставі цього страхових платежів. Згідно із ст..7 ЗУ «Про страхування», в Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:

• медичне страхування;

• особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

• особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

• страхування спортсменів вищих категорій;

• страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

• особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

• авіаційне страхування цивільної авіації;

• страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

• страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

• страхування засобів водного транспорту;

• страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

• страхування працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

• та інші.

Значна частина видів майнового та особистого страхування здійснюється на добровільній основі. Добровільне страхування є найоптимальнішою із форм вираження страхових інтересів. В цьому випадку у страхувальника є можливість вибору страховика, а їх відносини регулюються укладанням угоди страхування.

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Відповідно до ст.. 6 Закону видами добровільного страхування можуть бути:

• страхування життя;

• страхування від нещасних випадків;

• медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

• страхування здоров'я на випадок хвороби;

• страхування залізничного транспорту;

• страхування наземного транспорту (крім залізничного);

• страхування повітряного транспорту;

• страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

• страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

• страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

• страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

• страхування інвестицій;

• страхування фінансових ризиків;

• страхування судових витрат;

• страхування медичних витрат тощо.

На основі викладеного можна дійти висновку, що страхування є системою особливих грошових відносин, що займають проміжну ланку між фінансовими і кредитними відносинами. Раціональне поєднання обов’язкового та добровільного страхування робить можливим формування такої системи страхування, яка забезпечить універсальний обсяг страхового захисту суспільного виробництва і громадян країни.