- •Затверджено до видання науково – методичною
- •5.1. Загальні положення 55
- •Розділ 1 Основи теорії держави і права
- •1.1.Походження держави та права.
- •1.2.Типи та форми держав
- •1.3. Система та норма права
- •1.4.Джерела права.
- •1.5. Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність.
- •Розділ 2 Адміністративне право
- •2.1.Джерела адміністративного права
- •2.2.Адміністративне право та державне управління
- •2.3. Адміністративна відповідальність
- •2.4.Адміністративні стягнення
- •Розділ 3 Трудове право
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Колективний договір
- •3.3. Трудовий договір.
- •3.4.Випробування при прийомі на роботу.
- •3.5. Переведення на іншу роботу.
- •3.6.Контракт як різновидність трудового договору
- •3.7. Припинення дії трудового договору.
- •2. Виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров¢я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
- •4. Прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
- •6. Відновлення на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу.
- •7. Поява на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
- •3.8.Робочий час та час відпочинку.
- •3.9. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству.
- •3.10. Трудова дисципліна.
- •3.11.Індивідуальні трудові спори.
- •3.12.Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров¢я
- •3.13. Зайнятість населення України
- •Розділ 4 Право соціального забезпечення
- •4.1. Поняття права соціального забезпечення
- •4.2.Джерела права соціального забезпечення
- •4.3. Види державних пенсій
- •4.4. Види грошових допомог
- •Розділ 5 Цивільне законодавство
- •5.1.Загальні положення
- •5.2.Джерела цивільного права
- •5.3.Види цивільних правовідносин
- •5.4. Громадяни, як суб'єкти цивільного права
- •5.5. Юридичні особи як суб'єкти цивільного права
- •5.6. Авторське право та суміжні права.
- •5.7. Об’єкти та суб’єкти авторського права.
- •5.8. Авторські договори.
- •5.9. Захист авторських та суміжних прав.
- •Розділ 6 Сімейне право
- •6.1. Шлюб та сім’я за сімейним законодавством.
- •6.2. Порядок і умови укладення шлюбу.
- •6.3. Права і обов’язки подружжя.
- •6.4. Права і обов’язки батьків, дітей та інших членів сім’ї.
- •Розділ 7 Екологічне право
- •7.1. Предмет, об'єкти і джерела екологічного законодавства
- •7.2. Екологічні права і обов'язки громадян
- •7.3. Право природокористування.
- •7.4. Економіко-правовий механізм в галузі екології.
- •7.5. Юридична відповідальність в галузі екології.
- •Розділ 8 Кримінальне право
- •8.1. Джерела кримінального права
- •8.2. Кримінальна відповідальність
- •8.3. Поняття та ознаки злочину
- •8.4.Звільнення від кримінальної відповідальності
- •8.5. Поняття та види покарань
- •Перелік використаних джерел
- •49027, М. Дніпропетровськ - 27, просп. К.Маркса, 19.
1.5. Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність.
Правомірна поведінка - це дія або бездіяльність особи, що відповідає юридичним нормам. Існує декілька видів правомірної поведінки:
належна - передбачає виконання покладених на особу обов'язків, здійснення тих або інших активних дій (наприклад, платити податки);
дозволена - використання наданих суб'єкту можливостей певної власної поведінки (наприклад, володіти, користуватися і розпоряджатися майном);
необхідна - тобто пасивна поведінка, коли суб'єкт зобов'язаний стримуватися від порушення заборон, встановлених правовими нормами (наприклад, не полювати в заповідниках).
Правопорушення - це дія або бездіяльність, здійснена всупереч встановленому в суспільстві правопорядку. Правопорушення завжди соціально шкідливе (завдає шкоди інтересам особистості, суспільства, держави), протиправне (порушує норми права), винне (залежить від волі і свідомості суб'єкта) діяння, що карається (за його здійснення передбачені певні санкції).
До складу правопорушення входять наступні елементи:
1) суб'єкт - дієздатна особа, що здійснила правопорушення;
2) об'єкт - порушене матеріальне або нематеріальне благо, що захищається правом;
3) об'єктивна сторона - саме протиправне діяння, шкідливий результат, що наступив і причинний зв'язок між діянням і результатом;
4)суб'єктивна сторона - вина, тобто відношення правопорушника до діяння і його результату в формі наміру або необережності.
Правопорушення є основою юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність - це застосування до винної особи заходів державного примушення за скоєне правопорушення (наприклад, застосування заходів карного покарання за скоєний злочин, призначення штрафу за скоєну адміністративну провину).
Юридична відповідальність покладається на громадян тільки при встановленні всіх елементів правопорушення. Правопорушник зазнає заходів державного примушення за свою провину і тому несе відповідне ущемлення особистого, майнового і іншого характеру. Юридична відповідальність пов'язана з суспільним засудженням правопорушника.
При застосуванні до особи заходів державного примушення карального характеру діє презумпція невинності, тобто припущення, відповідно до якого навіть при наявності фактів, що свідчать про доказовість об'єктивної сторони, особа вважається невинною, доки в передбаченому законом порядку не буде доведена і встановлена законом її вина. Це важлива конституційна гарантія охорони прав особистості, яка означає - особа, що притягується до юридичної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинність, це обов'язок компетентних державних органів, що здійснюють обвинувачення.
Розділ 2 Адміністративне право
2.1.Джерела адміністративного права
Предметом адміністративного права України виступають відносини, що виникають в процесі здійснення виконавче-розпорядної і управлінської діяльності органів держави. Ця діяльність має організаційно-адміністративний характер і здійснюється згідно з законодавством.
Соціальні норми, які об’єктом своєї дії мають стосунки різного соціального змісту, включають і правові норми. Але, на відміну від соціальних норм, які визначають ставлення людини до зовнішнього світу, до самої себе, правові норми регулюють відношення людини з людиною, з асоціаціями індивідів, державою, її інститутами.
Юридичні норми, котрі сприяють налагодженню правового порядку у стосунках між державою, що здійснює виконавчу владу, іншими державними, недержавними структурами і громадянами, які контактують з державою і її органами в сфері державного управління, є адміністративно-правовими нормами, а сукупність таких норм становить адміністративне право. Адресати дії цих норм – це стосунки двох видів: організаційно-управлінські (у тому числі праворегулюючі) та правоохоронні (захист від адміністративних правопорушень).
Як і будь-яка правова норма, адміністративно-правова норма є правилом поведінки, що встановлюється відповідними державними органами і забезпечується санкцією, організованим захистом з боку держави.
Джерелами адміністративного права, як зовнішнім вираженням норми адміністративного права, є: Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України “Про боротьбу з корупцією”, ”Про надзвичайний стан”, “Про приватизацію майна державних підприємств” та інші законодавчі акти, які передбачають адміністративну відповідальність.