Модуль 2.

“Медичні знання та прийняття рішень в медицині”

1. Фізичне середовище, в якому зафіксована інформація, називається…

A. видом інформації;

B. *носієм інформації;

C. формою інформації;

D. ємністю інформації;

E. папером.

2. Математична модель може бути

А. Статична або дискретна.

В. Статична або динамічна.

С. *Статистична або дискретна.

D. Диференціальна або інтегральна.

E. Диференціальна або дискретна.

3. Найчастіше для опису реальних явищ чи процесів використовують

А. Квадратичну функцію

В. Експоненціальну функцію.

С. Лінійну функцію.

D. *Диференціальні рівняння.

E. Квадратні рівняння.

4. Що таке елемент системи?

А. Абсциса досліджуваної функції.

В. Морфологічно і функціонально однорідна частина.

С. Характеристика, яка визначає хід процесу.

D. Невідома величина у диференціальному рівнянні.

E. *Частин системи, яка розглядається в кожному конкретному дослідженні як найпростіша.

5. Функціональний звязок це-

А. Звязок між послідовними подіями.

В. Звязок між випадковими подіями.

С. Звязок між подіями

D. *Звязок, що визначається якісним впливом зміни однієї величини на іншу.

E. Звязок, що визначається кількісним впливом зміни однієї характеристики на іншу.

6. Стохастичний звязок це –

А. Звязок, що визначається якісним впливом зміни однієї величини на іншу.

В. Звязок, що визначається кількісним впливом зміни однієї характеристики на іншу.

С. *Звязок між випадковими подіями.

D. Звязок між послідовними подіями.

E .Звязок між подіями.

7. Причинний звязок це-

А. *Звязок між подіями;

В. Звязок між випадковими подіями;

С. Звязок, що визначається кількісним впливом зміни однієї характеристики на іншу;

D. Звязок між послідовними подіями;

E. Звязок, що визначається якісним впливом зміни однієї величини на іншу.

8. Системний аналіз це-

А. Сукупність методів, спрямованих на математичну обробку даних.

В. Сукупність методів, спрямованих на статистичну обробку отриманих даних.

С. Сукупність диференціальних рівнянь, що описують взаємозвязки між елементами системи.

D. *Сукупність методів, спрямованих на вивчення взаємозвязків між системами, їх елементами, з врахуванням впливу навколишнього середовища.

E. Сукупність графіків, що описують взаємозвязки між елементами системи.

9. Метою системного аналізу є

А. Графічна обробка результатів дослідження.

В. Прогнозування поведінки системи при різних заданих початкових умовах.

С. Статистична обробка результатів дослідження.

D. Побудова математичних моделей.

E. *Вивчення взаємозвязку між елементами системи.

1. Який принцип є провідним в доказовій медицині:

1. *Принцип використання науково-медичної інформації лише найвищого рівня доказовості.

2. Принцип постійного оновлення інформації щодо досягнень медичної науки і клінічної практики.

3. Принцип постійного знайомства всіх учасників медичної галузі з досягненнями науки і практики.

4. Принцип оптимальної діагностичної доцільності.

5. Принцип раціональної фармакотерапії.

1. За яким принципом лікар зобов’язаний у будь-яких випадках надати хворому і його близьким достовірну інформацію щодо неминучих несприятливих результатів захворювання:

1. *Принцип науково обґрунтованого прогнозу захворювання;

2. Принцип постійного підвищення безпеки медичних втручань;

3. Принцип стандартизації медичних втручань;

4. Принцип мінімізації економічних затрат;

5. Принцип колективної відповідальності за високу ефективність діагностичних і лікувальних технологій.

12. Символічною або математичною логікою називають:

1. стародавню логіку;

2. сучасну логіку;

3. медичну логіку;

4. *логіку математики;

5. жіночу логіку.

1. Поняття – це:

1. *форма мислення, у якій відображаються істотні характерні ознаки предметів;

2. форма мислення, у якій відображаються неістотні чи нехарактерні ознаки предметів;

3. сукупність характеристик об’єкта;

4. характерні властивості прадмета;

5. сукупність істотніх ознак.

1. Істотніми називають такі ознаки:

1. *кожна з яких, взята окремо, необхідна, і достатня, щоб з її допомогою відрізнити (виділити) даний предмет (явище) від всіх інших і узагальнити однорідні предмети у вибірці;

2. та, що характеризує істоту;

3. сукупність характеристик об’єкта;

4. кожна з яких, взята окремо, необхідна, а всі разом узяті достатні, щоб з їхньою допомогою відрізнити (виділити) даний предмет (явище) від всіх інших і узагальнити однорідні предмети в множині;

5. та, що є характерною для істоти.

1. Елементи множини – це:

1. об’єкти, що володіють різними властивостями;

2. об’єкти, що володіють спільною властивістю;

3. об’єкти, що володіють спільними або різними властивостями;

4. набір елементів;

5. *елементи, що можна помножити.

1. Логічне заперечення називають:

1. дисперсією;

2. еквівалентністю;

3. *інверсією;

4. кон’юнкцією;

5. диз’юнкцією.

1. Логічне заперечення утворюється:

1. по’єднанням двох висловлень в одне за допомогою сполучника "І";

2. по’єднанням двох висловлень в одне за допомогою сполучника "АБО";

3. по’єднанням двох висловлень в одне за допомогою звороту "ЯКЩО ..., ТО... ";

4. по’єднанням двох висловлень в одне за допомогою звороту "... ТОДІ І ТІЛЬКИ ТОДІ, КОЛИ ...";

5. *з простого висловлення за допомогою додавання частки НЕ до присудка або використанням звороту мови "НЕВІРНО, ЩО ...".

1. Логічне множення утворюється:

1. по’єднанням двох висловлень в одне за допомогою сполучника "І";

2. *по’єднанням двох висловлень в одне за допомогою сполучника "АБО";

3. по’єднанням двох висловлень в одне за допомогою звороту "ЯКЩО ..., ТО... ";

4. по’єднанням двох висловлень в одне за допомогою звороту "... ТОДІ І ТІЛЬКИ ТОДІ, КОЛИ ...";

5. з простого висловлення за допомогою додавання частки НЕ до присудка або використанням звороту мови "НЕВІРНО, ЩО ...".

1. Програма UpToDate – це:

1. інструментальна медична система;

2. експертна медична система;

3. операційна система;

4. *інформаційно-пошукова медична система;

5. програма, що входить у склад пакету MicrosoftOffice.

1. В якому порядку проходять стадії обробки біосигналу:

1. *прийняття сигналу, трансформація сигналу, вибір сигналу, перетворення сигналу;

2. прийняття сигналу, вибір параметрів, трансформація сигналу;

3. прийняття сигналу, трансформація сигналу, вибір параметрів, трансформація сигналу;

4. прийняття сигналу, розгляд параметрів, вибір параметрів;

5. прийняття сигналу, розгляд параметрів, трансформація сигналу.

1. З якою метою у другій стадії обробки біосигналу, ми перетворюємо сигнал:

1. щоб виявити сигнали;

2. щоб отримати сигнал з низькою патологією;

3. щоб визначити нестаціонарні сигнали;

4. щоб встановити діагноз;

5. *щоб отримати семантичні параметри.

1. Синусоїдальний сигнал можна записати як:

1. S(t)=A*sin(t+φ)$;

2. *S(t)=A*sin(t-φ);

3. S(t)=A/sin(t+φ);

4. S(t)=A+sin(t-φ);

5. S(t)=A+sin(t*φ).

1. Який характер біологічних процесів:

1. постійність;

2. безперервність;

3. безперервна змінність;

4. незмінність;

5. *періодичність.

1. Точкові процеси, як окрема група детермінованих сигналів, можуть описуватись як:

1. *серія біосигналів;

2. серія імпульсів;

3. генеруючі сигнали;

4. перетворюючі сигнали;

5. серія параметрів.

1. Стохастична група сигналів генерує:

1. групи мікроорганізмів;

2. *групи біосигналів;

3. групи елементів;

4. групи вірусів;

5. групи клітин.

1. При обробці чого повинна бути отримана ступінь ступінь дискретизації:

1. при обробці ритму;

2. *при обробці частоти;

3. при обробці періодичності ритмів;

4. при обробці параметрів;

5. при обробці сигналу.

1. Які процеси відбуваються з методами для обробки і інтеграції біосигналів:

1. вони деградують;

2. *вони втрачаються;

3. вони еволюціонують;

4. вони зберігаються;

5. вони залишаються незмінними.

1. Що не являється прикладом застосування аналізу біосигналів:

1. Функціональний аналіз;

2. скринінгові дослідження;

3. *on-line аналіз;

4. фундаментальні дослідження;

5. дискретний аналіз.

1. Медичне зображення – це:

1. візуальне представлення людини;

2. *засіб отримання візуальної інформації про внутрішні структури й функції людського тіла;

3. зображення на фотоплівках;

4. фотографії медиків;

5. засіб отримання будь-якої інформації про людину.

1. Радіологічні методи отримання медичного зображення призначені:

1. побачити всі органи людини;

2. отримати всю інформацію про пацієнта;

3. *зробити доступною для візуального сприйняття інформації, що не сприймається безпосередньо зором;

4. проведення малоінвазивних операцій;

5. зробити доступною для візуального сприйняття інформацію про структуру людського організму.

1. До аналогових медичних зображень відносяться:

1. ті, що відображають інформацію неперервного характеру;

2. ті, що сприймаються безпосередньо зором;

3. ті, що не сприймаються безпосередньо зором;

4. такі, що отримуються за допомогою комп’ютера;

5. ті, що відображають інформацію дискретного характеру.

1. До матричних медичних зображень відносяться:

1. ті, що відображають інформацію неперервного характеру;

2. ті, що сприймаються безпосередньо зором;

3. ті, що не сприймаються безпосередньо зором;

4. *такі, що отримуються за допомогою комп’ютера;

5. ті, що відображають інформацію будь-якого характеру.

1. Усі медичні зображення в променевій діагностиці можуть існувати у вигляді:

1. кольоровому чи чорнобілому;

2. твердих копій або у нефіксованому вигляді;

3. *твердих або м’яких копій;

4. видимому або невидимому;

5. збереженому або незбереженому.

1. Методами отримання одно або двовимірних медичних зображень є:

1. відеозйомка;

2. комп’ютерна обробка медичних зображень;

3. цифрова радіологія, комп’ютерна томографія, ядерний магнітний резонанс, 2D-ультразвук;

4. візуальне обстеження;

5. *електромагнітне випромінювання, ультразвук.

1. Методами й джерелами отримання тривимірних зображень є:

1. *послідовність радіологічних зображень або томографічне зображення динамічного об’єкта, об’ємне томографічне зображення частини нерухомого об’єкта;

2. комп’ютерна обробка медичних зображень;

3. цифрова радіологія, комп’ютерна томографія, ядерний магнітний резонанс, 2D-ультразвук;

4. візуальне обстеження;

5. необ’ємне томографічне зображення частини нерухомого об’єкта.

1. Ядерно-магніитний резонанс:

1. *не використовуючи іонізуючу радіацію, надає зображення, вид яких залежить від обміну речовин і характеристик тканин;

2. використовуючи іонізуючу радіацію, надає зображення, вид яких залежить від обміну речовин і характеристик тканин;

3. використовує іонізуюче випромінювання від джерела рентгенівських променів;

4. використовує рентгенівські промені, але замість одного плоского зображення КТ-зображення отримується у результаті комп’ютерної обробки декількох зображень, відзнятих у різних напрямках;

5. використовує непружні коливання низької частоти.

1. Схема системи отримання медичного зображення (для радіологічних методик):

1. *джерело випромінювання  медичний апарат  детектор випромінювання  блок живлення  синтезатор зображення  зображення;

2. джерело випромінювання  тканини  блок перетворення  синтезатор зображення  перетворювач  зображення;

3. джерело випромінювання  пацієнт  детектор випромінювання  блок перетворення  синтезатор зображення  зображення;

4. пацієнт  джерело випромінювання  детектор випромінювання  блок перетворення  синтезатор зображення  комп’ютер;

5. зображення  пацієнт  синтезатор зображення  блок перетворення  детектор випромінювання  джерело випромінювання.

1. Для отримання електромагнітного випромінювання або пружних коливань і перетворення їх у діагностичну інформацію використовується:

1. джерело випромінювання;

2. *детектор випромінювання;

3. синтезатор зображення;

4. блок перетворення та передачі сигналу;

5. зображення.

1. Для створення зображення досліджуваного об’єкта  органа, частини тіла, всієї людини – використовується:

1. джерело випромінювання;

2. детектор випромінювання;

3. синтезатор зображення;

4. *блок перетворення та передачі сигналу;

5. зображення.

1. Обробка й аналіз медичних зображень – це:

1. *прийом візуальної інформації, її обробка, передача та накопичення результатів обробки;

2. покрокова процедура, що залежить від стану пацієнта;

3. консультація хворих за допомогою телекомунікаційних засобів;

4. покрокова процедура, що залежить від результатів попереднього етапу, а також знань і досвіду оператора;

5. покрокова процедура, що залежить від симптомів захворювання.

1. Головна мета обробки біосигналів:

1. відфільтрувати “шум” від сигналів;

2. об’єднати сигнали з “шумом”;

3. отримати однакову кількість сигналів та “шумів”;

4. *відфільтрувати сигнали що нас цікавлять від фону і зменшити надмірний потік даних до кількох, але доречних параметрів.

5. отримати найбільшу кількість сигналів.

1. З яких стадій складається обробка біосигналів?

1. реєстрація та візуалізація зображень;

2. *вимірювання або спостереження (виявлення) сигналів, перетворення і зменшення сигналів, обчислення сигнальних діагностично істотніх параметрів, інтерпретація або класифікація сигналів;

3. отримання, накопичення, зберігання та передача сигналів;

4. фільтрація сигналів та зменшення надмірного потіку даних до кількох, але доречних параметрів;

5. отримання, збереження та передача сигналів на великі відстані.

1. Детермінованими називаються сигнали:

1. *які повторюються;

2. які не повторюються;

3. які передаються на визначені відстані;

4. які передаються у певному вигляді;

5. які передаються певними приладами.

1. Функціональний аналіз використовується для:

1. *аналізу EMG або ЕЕГ, ЕКГ, фонокардіограми, спірограми;

2. контролю за протезуванням ще непошкоджених нервів або кінцівок мускула;

3. більш глибокого дослідження;

4. аналізу нейрона;

5. деполяризації клітин.

1. Фундаментальні дослідження проводяться для:

1. аналізу EMG або ЕЕГ, ЕКГ, фонокардіограми, спірограми;

2. контролю за протезуванням ще непошкоджених нервів або кінцівок мускула;

3. *більш глибокого дослідження;

4. аналізу нейрона;

5. деполяризації клітин.

1. Розв’язуючи математичну задачу, ми

1. *аналізуємо інформацію;

2. форматуємо інформацію;

3. перетворюємо інформацію;

4. пересилаємо інформацію;

5. синтезуємо інформацію.

1. Фундаментальні дослідження проводяться для:

1. аналізу EMG або ЕЕГ, ЕКГ, фонокардіограми, спірограми;

2. контролю за протезуванням ще непошкоджених нервів або кінцівок мускула;

3. *більш глибокого дослідження;

4. аналізу нейрона;

5. деполяризації клітин.

1. Розв’язуючи математичну задачу, ми

1. *аналізуємо інформацію;

2. форматуємо інформацію;

3. перетворюємо інформацію;

4. пересилаємо інформацію;

5. синтезуємо інформацію.

1. Функціональна залежність між значеннями випадкових величин та ймовірностями з якими вони приймають ці значення називають:

1. щільністю розподілу;

2. гістограмою розподілу;

3. діафрагмою розподілу;

4. медіаною розподілу;

5. *законом розподілу.

1. Щільність розподілу для неперервної випадкової величини – це:

1. первісна від функції розподілу;

2. інтеграл від функції розподілу;

3. степінь від функції розподілу;

4. *похідна від функції розподілу;

5. квадрат функції розподілу.

1. При проведенні досліджень необхідно забезпечити наступні вимоги до вибірки:

1. структурну відповідність, однорідність;

2. *однорідність, репрезентативність, співпадання умов спостережень;

3. однорідність, співпадання умов спостережень;

4. зменшити похибку досліджень.

5. репрезентативність, співпадання умов спостережень.

1. Нульова гіпозеза, що перевіряється за критерієм Пірсона, приймається, коли:

1. >;

2. <;

3. *≥;

4. :;

5. =.

1. Нульова гіпозеза, що перевіряється за критерієм Ст’юдента, відхиляється, коли:

1. < t;

2. * t;

3. > t;

4. : t;

5. = t.

1. Як задається кореляційна залежність між випадковими величинами:

1. *у вигляді таблиць;

2. вибіркових значень;

3. у вигляді діаграм;

4. матриць;

5. моментів І-го і ІІ-го порядку розподілу.

1. Значення коефіцієнта кореляції може змінюватися від

1. [-1;1);

2. (-1;1);

3. [0;1];

4. *[-1;1];

5. (-1;1].

1. Що характеризує абсолютне значення коефіцієнта кореляції стохастичного взаємозв’язку між випадковими величинами:

1. силу та напрям;

2. напрям та щільність;

3. похибку ІІ-го роду;

4. розсіювання та напрям;

5. *силу та щільність.

1. Який вигляд має рівняння регресії, якщо кореляційний зв’язок є лінійним:

1. ;

2. ;

3. ;

4. *;;

5. .

1. Які результати прогнозу дає “регресія до середнього”:

1. стандартне відхилення дорівнює коефіцієнту кореляції;

2. пояснює відсутність кореляційного зв’язку;

3. тенденцію зміни випадкових величин;

4. *стандартне відхилення дорівнює коефіцієнту кореляції;

5. вказує на напрям стохастичного зв’язку.