Опорноруховий апарат.

На МРТ одержують більш достовірну, ніж на КТ інформацію. При обстеженні хребта чітко видно спинний мозок, диски, нервові корінці у всіх площинах. В інших кістках виражена контрастність зображення м’яких тканин і кісткових структур дає можливість оцінити ступінь розповсюдження злоякісних новоутворень, особливо в кістковомозкових просторах (Мал.3.11),(Мал.3.12).

Шия. На МРТ добре диференціюються всі структури шиї.

Щитовидна залоза має характерні параметри Т-1. Гіперактивність залози призводить до збільшення значень Т-1, спрощуючи диференціальний діагноз між простим зобом і гіпертіреоїдним. Пухлини щитовидної залози і збільшені лімфовузли краще диференціюються від м’язів та судин ніж на КТ. На жаль тканинні МРТ характеристики не дозволяють впевнено розрізняти злоякісні і доброякісні процеси, тому що мають схожі збільшені значення Т-1 і Т-2 та відображають більший вміст води в тканинах.

Паращитовидна залоза на МРТ в нормі не визначається. Паратиреоїдна гіперплазія не відрізняється від паратиреоїдної аденоми. Паратиреоїдні пухлини більше 1 см мають трохи більше значення показників Т-1 і Т-2, ніж пухлини щитовидної залози або збільшені лімфовузли.

Протипоказання до МРТ.

Відносними протипоказаннями є шоковий стан і профузна кровотеча. Не можна досліджувати хворих з кардіостиму­ляторами і більшими металічними імплантантами. Недоцільно застосовувати МРТ в діагностиці дефектів кісткової тканини, особливо пневмотизованих кісток основи черепу, тому що кістки і повітря мають низьку протонну щільність і відповідно мають низький МРТ сигнал - зображення чорного кольору. Крізь це та малу дозволяючу здатність не видно кальцинатів до 1 см, лімфовузлів до 1 см.

Біологічна дія: МРТ - безпечний спосіб дослідження, тому що виконується без застосування іонізуючого випромінювання, а несприятливий вплив на організм магнітних полів, що використовуються, мінімальний через низьке значення енергії квантів радіочастотного діапазону випромінювання у порівнянні з енергією зв’язку атомів і молекул об’єкту, що вивчається.

Підготовка дослідження. При плануванні дослідження без штучного контрастування спеціальної підготовки не потрібно. Коли потрібно підсилення контрастності, можливе введення спеціальних контрастних речовин.

Порядок вивчення мр томограм:

1.Паспортні дані.

2.Визначення ділянки дослідження.

3.Визна­чення положення пацієнта.

4.Визначення органів на томограмі.

5.Оцінка органів по : положенню, розміру, контуру, структурі, щільнсті протонів, часу релаксації сигналу.

6.Виділення основного синдрому патологічних змін. 7.Співставлення одержаних фактів з даними історії хвороби і результатами інших методів дослідженя .

8.Визначення характеру захворювання.

Синдроми патологічних змін. За сукупністю ознак виділяють :

“норму”, “об’ємне ураження”, “дифузне ураження”, “порушен­ня відтоку рідини”, ”накопичення рідини”, “пошкодження.

Література:

Основна

Кравчук С.Б, Лазар А.П. Основи променевої діагностики.-Чернівці.-2006.-256 с.

Рентгенодіагностика За ред.Мілька В.І.-“Нова книга “,2005.-342с.

ЛинденбратенЛ.Д. И.П.Королюк И.П.Медицинская радиология и рентгенология.-М.:Медицина.- 1993.-556с.

Милько В. И. , Лазар А.Ф ., Майданик. Н.К.­Рентгенология. – Киев: Вища школа,1983. – 239 с.

ПіліпенкоМ.Ш., Рогожин В.О., Л.Г. Рознфельд Магнітнорезонансні зображення фізичні принципи, поняття, термінологія. - Харків, Академія медичних наук, Харківський державний медичний університет, Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва, 2003.-218с.

Додаткова:

Коваль Г.Ю. (ред) Променева діагностика. – Т. 1, 2.- 1998.-1166 с.1.Павлов А.С. и соавт. Ядерно-магнитная радиочастотная томография // Вестник рентгенологии и радиологии. 1983.-№6,- С. 55-61.

Коновалов А.Н., Корниенко В.Н., Пронин И.Н. Магнитно-резонансная томография

в нейрохирургии.-Москва: „Видар” .-1997.-472с.

Петер А. Ринк Магнитный резонанс в Медицине Основной ученик Европейского форума по магнитному резонансу .Перевод с англ. В.Е. Синицина, Д.В.Устюжина: Под ред. В.Е.Синицина – М.:ГОЄТАР-МЕД, 2003.-256с.,

Беленков Ю.Н. и соавторы . Применение ЯМР - в томографии и клинической практике // Тер.арх.,1984.-№11.-С.10-14 .

Верещагин В.В. и соавт. Томография, основанная на эффекте магнитного резонанса в неврологии // Журнал невропатологии и психиатрии.- 1984.- №12.- С. 1773-1779.