2. Менеджмент як загальна функція суспільства

Набуває все більшого поширення застосовування тер­міна менеджмент до суспільства в цілому (а не лише щодо окремих організацій), розуміння менеджменту як загальної і головної функції суспільства. Тлумачення менеджменту як найефективнішого управління, менш регламентованого офіційними правилами і процедура­ми, є свідченням значущості його як методологічної ідеї для аналізу життєдіяльності суспільства і, власне, як загальної культури управління ним.

У розвинутому суспільстві будь-яке важливе завдання виконують організовані і керовані інститути. Про­фесор соціології П. Друкер (Graduate School of Mana­gement at Claremont Graduate University) вважає, що комерційна організація стала прототипом для теоре­тичних розвідок у менеджменті внаслідок історичної випадковості. Але з погляду функціонування управ­лінських відносин комерційна організація не є ні ви­нятком, ні унікальним явищем. І менеджмент зовсім не є ізольованою особливістю одного-єдиного унікаль­ного винятку, а радше загальною і головною функ­цією нашого суспільства.

Організації некомерційного характеру дедалі час­тіше вдаються до досвіду «бізнес-менеджменту», щоб навчитися керувати. Школа, лікарня, державна ад­міністрація — всі хочуть іти до «школи бізнес-менеджменту».

Та це не означає, що «бізнес-менеджмент» можна безпосередньо перенести на некомерційні установи. Навпаки, найперше, що ці установи мають зрозуміти

з «бізнес-менеджменту», полягає в тому, що менедж­мент починається зі встановлення мети, і тому некомерційні установи (скажімо, школа, інститут, універ­ситет або лікарня) потребують управління, дуже від­мінного від управління комерційним підприємством. Але вони матимуть слушність, вбачаючи у «бізнесме-неджменті» прототип. Зроблене стосовно управління бізнесом усе частіше доведеться робити щодо інших установ, включаючи державні органи. Бізнес — пер­ший із об'єктів, саме тому, що теоретики менеджмен­ту його вивчали найефективніше.

Найхарактернішою рисою «бізнес-менеджменту» є ви­мірювання результатів діяльності прибутком. Це і є прикладом того, в чому мають потребу і всі інші уста­нови, а саме — в наявності об'єктивної зовнішньої оцінки співвідношення використаних ресурсів з отри­маними результатами як критерію раціональності уп­равлінських рішень. Некомерційні установи потребу­ють вимірників, які були б для них тим, чим є прибу­тковість для бізнесу. І такого вимірника потребує пе­редусім наша державна влада. Без цього Україна не подолає ні управлінську, ні економічну кризу.

Як самостійний вид діяльності державне управління потребує професійно-фахового кадрового забезпечен­ня, а це спонукає до розвитку підготовки фахівців у галузі «Державне управління». Цю академічну га­лузь не можна зводити (або прирівнювати) до еконо­мічної, правової, політологічної, соціологічної чи ін­шої традиційної соціальної чи гуманітарної галузі на­вчання.

«Державне управління» («Public administration») за змістом відрізняється від «бізнес-управління» («Bu­siness administration») та «загального менеджменту» («Management») за багатьма аспектами, зокрема, за метою. Так, управління в бізнесі спрямоване на отри­мання прибутку через підприємництво, а державнеd Управління — на поліпшення всіх аспектів суспільно-1 го життя громадян через удосконалення його організації Стратегія і мета державного управління значно щирші і задаються ззовні, тоді як у бізнес-управління вони переважно обмежуються інтересами підприємс­тва, фірми. Його ще називають приватним (private) управлінням.

Разом з тим дійові та ефективні управлінські мето-__ ди, способи, технології, що народжуються й випробовуються у сфері бізнесу, приміром, у роботі великих корпорацій, часто переносяться на діяльність держав­них органів, і навпаки. Такі загальні для державного і бізнес-управління змістовні аспекти, як теорія організації, стратегічне планування тощо, є функціями загального менеджменту.

Тенденція поширення застосовування терміна менеджмент до суспільства в цілому, а не лише щодо ло­кально обмежених людських груп і колективів, а та­кож тлумачення його як менш регламентованого офіцій­ними правилами і процедурами найефективнішого уп­равління, засвідчують значущість менеджменту як за­гальної і головної функції суспільства. Завдяки її ус­відомленому здійсненню зростає керованість соціаль­но-економічних інститутів суспільства в інтересах біль­шості населення.