6.Медичний захист

Заходами запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій є:

планування і використання існуючих сил і засобів органів охорони здоров’я незалежно від їх відомчої належності;розгортання в надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів;своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів;контроль за продуктами харчування, питною водою і джерелами водопостачання;завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією; підготовка медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.

7. Біологічний захист

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх виду і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів. Захист від біологічних засобів вимагає:своєчасного використання колективних та індивідуальних засобів захисту;введення режимів карантину та обсервації;знезаражування осередку ураження; проведення екстреної та специфічної профілактики; додержання протиепідемічного режиму об’єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.

8. Радіаційний і хімічний захист.

Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки. Виконання вимог даного виду захисту досягається: завчасним накопиченням і підтримкою в готовності засобів індивідуального захисту і приладів радіаційної і хімічної розвідки та контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються диференційовано відповідно до встановлених зон небезпеки; забезпеченням зазначеними засобами перш за все особового складу формувань, який бере участь у проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а також персоналу радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів економіки та населення, яке мешкає в зонах небезпечного зараження навколо них; своєчасним впровадженням засобів, способів і методів виявлення й оцінки масштабів і наслідків застосування агресором зброї масового ураження й аварій (руйнувань) на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах господарювання, у тому числі літаків (вертольотів) цивільної авіації, для ведення повітряної радіаційної розвідки місцевості; створенням уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю як для воєнного, так і для мирного часу; наданням населенню можливостей придбання у встановленому порядку для особистого користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів; розробленням типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів господарювання в умовах зараження місцевості; завчасним пристосуванням об’єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту; розробленням загальних критеріїв, методів та методик радіаційної та хімічної розвідки і спостережень.

21 Головною метою розвитку і удосконалення системи цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій суб'єкта господарської діяльності є створення дійсної високоефективної системи попередження виникнення надзвичайних ситуацій на території СГД, яка спрямована на проведення профілактичних робіт, захист працівників і службовців, підготовку органів управління і сил для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та зменшення фінансових і матеріальних витрат на ці заходи.

При створенні системи розвитку та удосконалення цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності необхідно приділити особливу увагу на вирішення наступних важливих проблем: