- •4.1. Загальні поняття [36]
- •Процеси готування повітря [37]
- •4.2. Види вентиляції [38]
- •4.3. Види систем вентиляціЇ і кондиціювання [39]
- •Класифікація систем вентиляції (св) за видами повітря і процесами його готування [1, 33]
- •Графічні символи св (або кондиціювання) [1]
- •4.4. Природна вентиляція
- •4.4.1. Інфільтрація і ексфільтрація (щілинна вентиляція)
- •4.4.2. Вентиляція віконна [14-16]
- •4.4.3. Природна трубопровідна вентиляція
- •4.4.4. Вентиляція даховими провітрювачами [17, 18]
- •4.4.5. Дахові провітрювачі для витікання диму і відведення теплоти пожежі [15, 16]
- •Потрібна площа перерізу отвору димового дахового провітрювача в % від площі підлоги зального приміщення [19]
- •4.5. Витікальна вентиляція
- •4.6. Притікальна вентиляція
- •4.7. Витікально – притікальна вентиляція
- •4.8. Системи обігрівальної вентиляції
- •4.9. Системи охолоджувальної вентиляції
- •4.10. Системи транспортувальної вентиляції
- •4.11. Місцева вентиляція
- •4.11.1. Системи місцевої витікальної вентиляції
- •Рекомендовані мінімальні швидкості повітряних потоків у відкритих отворах смока або локалізатора
- •Зонти (ковпаки) вентиляційні
- •4.11.2. Місцева притікальна вентиляція
- •Від співвідношення :
- •Інтенсивність теплового опромінення місць праці [21]
- •Конструкційні і аеродинамічні характеристики душувальних повітророзподільників
- •Розв’язування.
- •4.12. Системи віддимлюючої вентиляції
- •Значення коефіцієнта n при розрахунках димовидалення [2]
- •4.13. Системи аварійної вентиляції
- •4.14. Спеціальні системи вентиляції
- •4.14.1. Повітряні заслони (повітряні двері)
- •Повітряні заслони засувкового (шиберного) типу
- •Розрахункові показники повітряних заслонів засувкового типу
- •Поправний коефіцієнт к для заслонів змішувального типу [5]
- •Коефіцієнт витрати входу μвх для завіс змішувального типу
- •4.14.2. Системи вентиляції «чистих» приміщень
- •Класифікація чистих приміщень
- •Вентиляційні характеристики чистих приміщень
- •Література до розділу 4
- •Інтенсивність теплового опромінення місць праці [21]
Розрахункові показники повітряних заслонів засувкового типу
Скерування струменів повітряної заслони |
Витрата повітря, м3/с на 1 м2 прорізу огорожі |
Початкова температура притікального повітря, оС |
Початкова швидкість притікального повітря, м/с |
Приблизні витрати теплоти, кВт на 1 м2 прорізу огорожі |
Горизонтальні струмені безперервної дії із рядних сопел або вузьких щілинних отворів |
0,36…0,55 |
55…75 |
15…22 |
- |
Горизонтальні струмені безперервної дії із декількох щілинних отворів зі скерувальними лопатками, які повертаються на 25-40 град. для кращого захисту від вітру |
0,55…1 |
40…50 |
7…12 |
23,5…35,5 |
Вертикальні струмені безперервної дії при незначному перетіканні зовнішнього повітря і ефективному регулюванні |
0,7…1,25 |
30…40 |
4…7 |
17,8…29,1 |
Вертикальні струмені періодичної дії |
0.22…0,42 |
- |
4…8 |
4,7…10,6 |
Найбільша економія теплоенергетичних ресурсів досягається в заслонах із забиранням зовнішнього повітря без його підігрівання. Однак при переході через проріз значної кількості осіб такий варіант реалізації заслони не допускається.
Повітропродуктивність заслонів засувкового типу
Докладне обрахування повітропродуктивності є затрудненим, оскільки вона залежить від багатьох чинників. Найбільш ефективними є великі витрати повітря, але вони спричиняють значні витрати теплової і електричної енергії. При невеликому посиленні вітру витрата повітря регулюється зміною обертів вентилятора за допомогою термостата, який розміщений в притікальному повітряному струмені. Приблизні витрати притікального повітря 2000 … 5000 м3/(м2·год), а за несприятливої ситуації навіть до 10000 м3/(м2·год) [30].
-
Повітряні заслони притікально-витікального типу [28, 31]
Повітряні заслони такого типу застосовуються переважно в будинках торгівлі, головним чином у їх відкритих, з рекламних поглядів, входах з тамбуром (тамбуром-шлюзою). Висота вхідних дверей переважно біля 2…2,2 м. Окрім цього такі повітряні заслони застосовують біля прорізів зовнішніх огорож виробничих приміщень з метою запобігання виникнення протягів при постійно або періодично відкритих прорізах. Часто обладнання повітряних заслонів приводиться в дію самочинно (автоматично) одночасно з відкриванням дверей. У випадку шлюзових воріт виробничих приміщень ощадність теплової енергії досягає до 80 % [32], порівняно із заслонами засувкового типу (за відсутності шлюзи).
Особливості перетікання повітряних струменів в заслонах притікально-витікального типу
Перетікання повітря може бути організоване різними способами (рис.4.33):
а) притікання повітря зверху, а витікання знизу (найчастіше застосовується в закладах торгівлі);
b) притікання повітря зверху, а витікання бокове над підлогою; схема менш корисна, оскільки не усувається перетікання холодного повітря в приміщення;
c) притікання повітря знизу, а витікання зверху; схема ефективна з погляду теплообміну, однак притікальний струмінь може неприємно впливати на людей, які переходять через заслону, і спричиняти підіймання пилу;
d) притікання повітря з однієї сторони, а витікання з протилежної;
e) притікання повітря з обох сторін, а витікання повітря знизу або зверху. Перевагою є те, що людина, яка перебуває в прорізі дверей, не порушує режиму перетікання повітря;
f) притікання повітря бокове верхнє, а витікання повітря бокове нижнє (або зворотньо);
q) інші способи перетікання повітря, насамперед протитечія (притікання і витікання повітря бокове одностороннє).
Рис. 4.33. Різні варіанти перетікання повітря в заслонах
притікально-витікального типу
Температура притікального повітря
Рекомендуються наступні значення початкової температури притікальних струменів:
-
для малих заслонів 25…30 оС;
-
для великих заслонів 20…25 оС.
Температура притікального повітря залежить від його первинної витрати і є тим нижчою, чим менша витрата.
Інколи застосовують регулювання температури притікального повітря в залежності від зовнішньої температури. Найчастіше початкову температуру притікальних повітряних струменів приймають 5…15 оС.
У шлюзових воротах виробничих приміщень найчастіше передбачаються заслони з холодного зовнішнього повітря з його поперечним перетіканням через шлюзу (з метою зменшення тепловтрат, а також охорони розміщених поблизу місць праці від впливу вітру і зовнішнього повітря). Не рекомендуються такі заслони для воріт з інтенсивним рухом людей.
Швидкість притікальних повітряних струменів
Початкова швидкість притікальних струменів залежить від висоти і ширини шлюзи (тамбура) і рекомендується наступною:
-
при перетіканні зверху-вниз 10…15 м/с ;
-
при перетіканні знизу-уверх 2…4 м/с ;
-
при боковому перетіканні 10…15 м/с.
Конструкційні особливості заслонів притікально-витікального типу
Приклад повітряної заслони (повітряних дверей) будинку для торгівлі зображений на рис. 4.34. Вентилятор і нагрівник повітря розміщені у вентиляційній камері (в підвалі). Під граткою для витікального повітря розміщена камера для осідання пилу, паперу і інших забруднень. Нехай ширина прорізу дверей 4 м, а його висота 2,2 м. Прийнята витрата притікального повітря м3/год, а початкова швидкість притікального повітря 5 м/с. Глибина розміщення заслони щодо площини прорізу 0,6 м, а скерування притікального струменя скісне назовні.
Живий переріз гратки для витікання (засмоктування) повітря, при швидкості в ньому м/с, приблизно 6,1 м2. Початкова температура повітря 10 оС, а кінцева 25 оС. Теплопродуктивність нагрівника повітря
кВт.
Рис. 4.33. Повітряна заслона притікально-витікального типу
біля вхідного прорізу будинку для торгівлі
-
Повітряні заслони змішувального типу
У вітчизняній практиці заслони такого типу передбачають переважно біля вхідних прорізів громадських будівель. Вони характеризуються організованим притіканням повітря і його частковим змішуванням із зовнішнім повітрям, а також відсутністю організованого витікання повітря.
Повітропродуктивність заслони змішувального типу визначають за формулою [5]
, кг/год (4.23)
де – поправний коефіцієнт для врахування: кількості людей, що проходять через дверний проріз оснащений заслоною; місця забору повітря на заслону; типу вестибюля (табл. 4.9); – коефіцієнт витрати входу у вестибюль, що залежить від його конструкційного виконання (табл. 4.10); – площа однієї відкритої стулки (одного відкритого полотна) зовнішніх вхідних дверей, м2.
При суміщені повітряно-теплової заслони з притікальною вентиляцією вестибюля (тобто при забиранні на заслону зовнішнього повітря) величину приймають рівною витраті притікального повітря у вестибюль, але не меншою від величини, що визначена за формулою (4.23).
Значення визначають за формулою , Па. Величину обраховують у залежності від поверховості будинку за формулами:
для будинків з числом поверхів три і менше -
м ; (4.24)
для будинків з числом поверхів більше трьох -
, (4.25)
де – висота сходового приміщення від планувальної відмітки землі, м; – висота стулки вхідних дверей, м; – повна висота одного поверху, м.
Теплову потужність повітропідігрівників заслони визначають за формулою
, Вт (4.26)
де – температура притікального повітря, оС; – початкова температура засмоктуваного повітря, оС.
Таблиця 4.9