- •4.1. Загальні поняття [36]
- •Процеси готування повітря [37]
- •4.2. Види вентиляції [38]
- •4.3. Види систем вентиляціЇ і кондиціювання [39]
- •Класифікація систем вентиляції (св) за видами повітря і процесами його готування [1, 33]
- •Графічні символи св (або кондиціювання) [1]
- •4.4. Природна вентиляція
- •4.4.1. Інфільтрація і ексфільтрація (щілинна вентиляція)
- •4.4.2. Вентиляція віконна [14-16]
- •4.4.3. Природна трубопровідна вентиляція
- •4.4.4. Вентиляція даховими провітрювачами [17, 18]
- •4.4.5. Дахові провітрювачі для витікання диму і відведення теплоти пожежі [15, 16]
- •Потрібна площа перерізу отвору димового дахового провітрювача в % від площі підлоги зального приміщення [19]
- •4.5. Витікальна вентиляція
- •4.6. Притікальна вентиляція
- •4.7. Витікально – притікальна вентиляція
- •4.8. Системи обігрівальної вентиляції
- •4.9. Системи охолоджувальної вентиляції
- •4.10. Системи транспортувальної вентиляції
- •4.11. Місцева вентиляція
- •4.11.1. Системи місцевої витікальної вентиляції
- •Рекомендовані мінімальні швидкості повітряних потоків у відкритих отворах смока або локалізатора
- •Зонти (ковпаки) вентиляційні
- •4.11.2. Місцева притікальна вентиляція
- •Від співвідношення :
- •Інтенсивність теплового опромінення місць праці [21]
- •Конструкційні і аеродинамічні характеристики душувальних повітророзподільників
- •Розв’язування.
- •4.12. Системи віддимлюючої вентиляції
- •Значення коефіцієнта n при розрахунках димовидалення [2]
- •4.13. Системи аварійної вентиляції
- •4.14. Спеціальні системи вентиляції
- •4.14.1. Повітряні заслони (повітряні двері)
- •Повітряні заслони засувкового (шиберного) типу
- •Розрахункові показники повітряних заслонів засувкового типу
- •Поправний коефіцієнт к для заслонів змішувального типу [5]
- •Коефіцієнт витрати входу μвх для завіс змішувального типу
- •4.14.2. Системи вентиляції «чистих» приміщень
- •Класифікація чистих приміщень
- •Вентиляційні характеристики чистих приміщень
- •Література до розділу 4
- •Інтенсивність теплового опромінення місць праці [21]
4.4.3. Природна трубопровідна вентиляція
Природний інтенсивний повітрообмін приміщення в ХПР і ППР можна забезпечити за наявності в приміщенні трубопроводу (каналу), який вивершується понад дахом будинку (рис 4.3). Наявність каналу спричиняє збільшення природного напору (тяги), який зростає пропорційно висоті каналу; при цьому в приміщенні має місце розрідження (ефект комина, димової труби). Якщо в приміщенні передбачені відповідні отвори для притікання зовнішнього повітря, то, за достатньої різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря, можна досягнути значного повітрообміну.
Рис.4.3. Схема природної вентиляції приміщення з еп’юрою
розподілення перепаду термічних напорів (тяги)
В каналах з різною площею поперечного перерізу, при достатніх розмірах отворів для перетікання зовнішнього повітря, мають місце швидкості повітряних потоків, що вказані на рис. 4.4.
Рис. 4.4. Швидкості повітряних потоків в каналах квадратного перерізу
за різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря
(за іншої різниці температур величину швидкості треба помножити на )
Зазвичай, при однакових температурах внутрішнього і зовнішнього повітря і відсутності вітру, рух повітря в каналі є неможливий. Влітку, коли назовні приміщення є тепліше ніж всередині, напрямок руху повітря в каналі змінюється і зовнішнє повітря притікає через канал в приміщення.
Аби забезпечити роботу природної трубопровідної вентиляції в ТПР, колись давніше в основі каналу встановлювали грійне обладнання, наприклад електронагрівник або вікрите газове полум’я. На сьогодні ефективнішим розв’язанням є заміна природної вентиляції механічною.
Підвищити ефективність природної трубопровідної вентиляції можна за допомогою провітрювальних насадків (дефлекторів), в яких, при дії вітру, виникає розрідження, що підвищує тягу в каналах, на верхівці яких ці насадки встановлені; за відсутністю вітру вони є додатковим аеродинамічним опором системи трубопровідної вентиляції. Ефективність цих насадків є різною і залежить від швидкості та скерування вітру. На рис. 4.5 показані конструкційні схеми різних провітрювальних насадків (дефлекторів).
Якщо витікальне повітря є теплішим від середньої температури внутрішнього повітря (наприклад, конвективні повітряні струмені над джерелами тепловиділень), то тяга в трубопроводі також може бути більшою. Для реалізації цього ефекту використовують вентиляційні зонти (над печами, над джерелами випарів тощо), які локалізують конвективні повітряні струмені і скеровують їх до трубопроводу. Застосування вентиляційних зонтів має також недоліки: зменшення видимості і освітленості приміщення; осідання пилу на горизонтальних і нахилених поверхнях; випромінювання теплоти з поверхонь. Так що кориснішим є відведення теплоти за допомогою механічної вентиляції.
Рис. 4.5 Насадки провітрювальні (дефлектори):
а – вихровий; b – циліндричний; с – конструкції Savonіusa;
d – стаціонарний конструкції John i Erfurt; e – обертальний конструкції John i Erfurt;
f – зіркоподібний (Charnard); g – жалюзійний
Отже, природна трубопровідна вентиляція є в значній мірі залежною від різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря та швидкості вітру. Вона не діє власне в цей період часу, коли вентилювання є найбільш потрібне, а саме в гарячі дні ТПР. Таку вентиляцію застосовують для обмеженої кількості приміщень: складських; невеликих санвузлів; малих кухонь тощо.