10.3. Вентилювання кухонь

Кухні вимагають інтенсивної вентиляції, оскільки внутрішнє повітря в них значно забруднюється тепло- і вологовиділеннями, запахами і жировими випарами. Кількість цих забрудників залежить від конструкційних розв’язань кухонь і способу їх використання.

З погляду вентиляційної техніки розрізняють три групи кухонь: малі кухні, кухні середньої величини і великі кухні.

10.3.1. Вентилювання малих кухонь [31]

Маються на увазі кухні помешкань, малих ресторанів і готелів, в яких протягом двох годин виділяються 0,5 ... 1,0 кг/год водяної пари. Провітрювання через відкриті вікна (віконна вентиляція) є найпростішим, але не завжди задовільним. Найкориснішими є вікна з висувними рамами, за допомогою яких зовнішнє повітря притікає в кухню через отвір над підвіконною дошкою, а забруднене внутрішнє повітря витікає через отвір верхньої частини вікна.

С

Рис. 10.5. Механічна вентиляція кухонь і ванних кімнат помешкань

кількаповерхового житлового будинку з вентилятором на верхівці

вертикального збірного трубопроводу із етерніту

истеми природної витікальної вентиляції із мурованими каналами розміром 140 х 140 мм або 140 х 270 мм забезпечує тільки мінімально потрібний повітрообмін, якого найчастіше не вистачає для усунення запаху і вологовиділень.

Найкращим способом вентилювання кухонь однородинних будинків є системи механічної витікальної вентиляції з вентиляторами, які умонтовані в зовнішньостіновий чи віконний отвори, або з вентиляторами на верхівці вентиляційного трубопроводу (каналу) рис.10.5.

Кратність повітрообміну потрібно приймати в межах 20 ... 30 год^-1, відповідно до розмірів кухні, з можливістю регулювання витрати. Важливим є забезпечення певного напрямку притікання повітря до кухні (найперше через вентиляційні отвори в нижній частині дверей).

В багатосімейних (багатоквартирних) будинках кожна кухня повинна мати свій вентиляційний канал. Але можна передбачати і один збірний канал, з умонтованими в ньому пристроями типу труби Вентурі (рис. 10.5), і вентилятором на верхівці.

Кращою є індивідуальна вентиляція кухонь з вертикальною збірною шахтою (рис. 10.6).

Рис.10.6. Системи механічної витікальної вентиляції кухонь помешкань зі спільною збірною шахтою і радіальними вентиляторами типу „Lunos”

В цьому випадку припадає один вентилятор на кожну кухню (або ванну кімнату чи санвузол); він може працювати з однією чи двома швидкостями або мати безступеневе регулювання обертів. Вентилятори мають бути в парі із вогнезахисними клапанами.

Часто вживають над кухонною (газовою) плитою вентиляційний ковпак з умонтованим вентилятором. В місцевих надкухонних вентиляційних ковпаках (зонтах) належить передбачати вловлювачі (фільтри) жиру, які вимагають частого очищення (рис.10.7).

Рис. 10.7. Вентиляційний ковпак (зонт) над кухонною плитою

Для природного провітрювання жаровень потрібні два отвори по 100 см², один в нижній, а другий у верхній частині шафи.

10.3.2. Вентилювання кухонь середньої величини в ресторанах, готелях і їдальнях

До пересічного кухонного устатковання належать піч, котел перекидний, сковорода перекидна і мийка для посуду. В кухнях середньої величини зазвичай провітрювання тільки витікальною вентиляцією є недостатнім, а тому в них передбачають механічну витікально-притікальну вентиляцію (вимушене постачання зовнішнього повітря) за умови недопущення забруднення повітря сусідніх приміщень і запобігання виникненню протягів завдяки неконтрольованому притіканню зовнішнього повітря. В кухні потрібно уникати додатнього надлишкового тиску, який може спричинити розповсюдження кухонних запахів до кімнат і залів для відвідувачів.

У ФРН заборонене притікання до кухні забрудненого повітря із зали для відвідувачів. В холодний період року (ХПР) зовнішнє повітря потрібно нагрівати до 20^о С, а в літній період – охолоджувати до цієї температури. Належить передбачати зовнішні сонцезахисні заслони вікон. В повітроготувальнику системи притікальної вентиляції кухні рекомендується фільтр доброї якості очищення зовнішнього повітря (клас EU3). Повітропроводи рекомендуються з алюмінієвої або оцинкованої сталевої бляхи. В якості повітропроводів не рекомендується використовувати канали (трубопроводи з будівельних матеріялів).

Повітропроводи систем витікальної вентиляції повинні бути щільними, щоби через них не проникали скраплені волога і жир. Горизонтальні ділянки повітропроводів, повинні бути якомога коротшими і похиленими (в найнижчих місцях необхідно передбачатись відведення конденсату). Повітропроводи, по яких рухається „зажирене” повітря повинні оснащуватись вогневідпорними клапанами (при цьому не потрібні вогнезахисні клапани). Необхідно передбачати отвори для очищення повітропроводів від жирових осадів. В отворах для витікання внутрішнього повітря належить передбачати жировловлювальні фільтри.

Вентиляційні ковпаки над кухонними плитами (рис. 10.8) є добрими з того погляду, що через них одночасно витікають теплові конвективні потоки та інші забрудники. Вони виготовляються прямокутного або трапецеподібного перерізів з жировловним фільтром. В якості матеріялу виготовлення вживають хромонікелеві сталі або мідь. Найчастіше в ковпаках є умонтовані освітлювальні засоби.

Рис.10.8. Кухонні вентиляційні ковпаки з жировловними фільтрами

Обов’язковим є систематичне очищення вентиляційних ковпаків, оскільки вони швидко забруднюються і затіняють приміщення. Витікальне з кухні повітря потрібно розвіювати в атмосферу вертикально найвище понад дахом будинку із швидкістю 10 ... 13 м/с (для того, щоб запахи не розвіювались в аеродинамічній тіні забудови і поширюючись в ній не попадали до помешкань, які знаходяться поблизу). Потрібно звертати увагу на спрямування вітрів і в разі необхідності передбачати високу швидкість витікання потоку в атмосферу. При прокладанні повітропроводів систем витікальної вентиляції через холодне горище, їх треба теплоізолювати (з метою недопущення скраплювання вологи). Канали належить захищати від насичення вологою (наприклад за їх фарбування). В залежності від конструкції вентилятор системи витікальної вентиляції повинен мати в корпусі отвір для його очищення і патрубок для відведення конденсату. Двигун вентилятора не повинен перебувати в потоці витікального повітря. В деяких випадках у трубопроводі СВ передбачають фільтр з активованим вугіллям для адсорбування кухонних запахів.

В залежності від будівельного розв’язання приміщення кухні існують різні варіанти загальної витікально-притікальної вентиляції (рис. 10.9).

Рис.10.9. Схема загальної притікально-витікальної вентиляції кухні середньої величини

Корисним з архітектурного погляду є умонтування повітропроводів СВ у підвісній стелі. Застосовуються повітропроводи з алюмінію або неіржавійної сталі (рис.10.10).

Рис.10.10. Вентиляційні повітропроводисистем загальної притікально-витікальної вентиляції,

умонтовані в підвісну стелю кухні