Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освіти та науки України.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
22.11.2018
Размер:
280.58 Кб
Скачать

Академічна музика першої половини століття

В першій половині 20 століття поряд з продовженням традицій пізнього романтизму (творчість Г. Малера, Р. Штрауса, С.Рахманінова, К. Шимановського) виникають нові стильові напрямки — імпресіонізм (К. Дебюссі, частково М. Равель), експресіонізм (А.Шенберг, А.Берг), неокласицизм (П. Хіндеміт, частково І. Стравінський), все більше відособлюються індивідуальні композиторські стилі. Значну увагу композитори приділяють дослідженням глибинних пластів музичного фольклору та його інтеграції в композиторську творчість (Бела Барток, рання творчість І. Стравінського, частково Г.Свиридова, В.Лютославського, українських композиторів Б.Лятошинського та Л.Ревуцького).

Інтенсивні пошуки нових композиторських засобів приводять до значного розширення поняття та застосування тональності, а в творчості ряду композиторів — до повної відмови від тональної системи (див. атональність), та винайдення нових засобів звуковисотної організації, напр. додекафонії, а пізніше — серіалізму.

Велике значення для розвитку музики мала поява та розповсюдження звукозапису та кіно. З'являються перші електроінструменти, що відкривають новий погляд на природу й можливості звуку (див. електронна музика). В 1920-х роках футуристи здійснюють спроби залучення до музичного мистецтва шумових звуків. В 1940-х роках розвиток техніки звукозапису відкриває новий напрямок — конкретну музику.

Повоєнні роки поглибили експериментаторські тенденції попередніх років — у 1950-ті роки виникають перші електронні експериментальні студії, на зміну серіалізму приходить алеаторика, у 1960-ті роки авангардні течії проникають і в радянську музику, яка до цього моменту розвивалася у руслі соцреалізму.

Популярна музика

Радикальні зміни в соціально-економічному устрої відкрили нову епоху в розвитку масової культури, що включила до себе цілу низку музичних напрямків. В 1920-х — 30-х роках в США та країнах Європи масовою музичною культурою стає джаз, на теренах СРСР — масова радянська пісня.

1950-ті роки ознаменувалися появою рок-н-ролу, 1960-ті — появою рок-музики, а 1970-ті — європопу, а також цілої низки популярних напрямків електронної музики. Всесвітню славу здобувають музичні гурти, такі як The Beatles, The Rolling Stones, Led Zeppelin, Queen, Deep Purple, AC/DC, ABBA та багато інших. Показником їхньої популярності стає кількість проданих копій альбомів (платівок або, пізніше, компакт-дисків), яка іноді сягає мільйонів і навіть десятків мільйонів. Абсолютний рекорд — близько 46 мільйонів копій — належить Майклу Джексону, альбом «Thriller».

Знаковим явищем у 1980-х роках стає входження до поп-культури т.зв. World music — музики, що спирається на елементи етнічної музики різних народів.

Постмодернізм

Останню третину XX століття в музиці розглядають під знаком постмодерну. Якщо музика епохи модерну розглядалася, як спосіб вираження, то в епоху постмодерну музика стає видовищем, продуктом масового споживання та індикатором групової ідентифікації, наприклад знаком, що допомагає визначити свою приналежність до тієї чи іншої субкультури. Стає характерним поєднання різних музичних стилів та жанрів, полістилістика, стираються кордони між «високим мистецтвом» та кітчем.

Подібному зближенню жанрів, а нерідко і їх поєднанню сприяв розвиток звукозапису, що відкрив можливість для роботи з семплами — використанню і поєднанню в рамках однієї композиції різних попередньо записаних звуків. Техніка використання існуючого матеріалу знайшла своє відображення і в традиційній інструментальній музиці, зокрема у творах Д. Шостаковича, А.Шнітке, Л.Беріо, які використовували «алюзії» та прямі цитати творів композиторів минулого. Подібні техніки дозволили говорити про зменшення ролі композитора в музичній композиції, що знайшло свій прояв не тільки у використанні запозиченого музичного матеріалу, але й у використанні складних математичних алгоритмів (в серіальній музиці) або випадковості (в алеаториці).

Міністерство освіти та науки України

Одеський технічний коледж ОНАХТ

Самостійна робота №8

На тему: «Культура східних слов’ян. Основні етапи розвитку культури східних слов’ян. Вірування та міфологія слов’янських племен. Особливості православної письменності.»

Виконала

Студентка групи 2ЕП – 17

Осіпенко Тетяна

Одеса

2011

  1. Назвіть основні етапи розвитку культури східних слов’ян.

    1. мізинський, трипільський і черняхівський.

    2. Мезоліт, неоліт, енеоліт

    3. Англійський, український, російський

  2. Мізинська культура існувала в період:

    1. Мезоліту (≈ 15 тис. років до н. е.)

    2. Неоліту (≈ 7 тис. років до н. е.)

    3. Пізнього палеоліту (≈ 25 тис. років до н.е.)

  3. Для культури пізнього палеоліту було характерно:

    1. тодішня людина здатна була вдосконалювати знаряддя праці, появились кам'яні сокири, молоти, долота, ножі, було виготовлено лук і стріли, приручено собаку. Розвивається рибальство, житлові споруди з'являються на берегах річок і озер. У ті часи вдосконалюються форми організації первісної племінної спільноти людей, формується матріархат, який стає основою суспільного розвитку. Виникають більш досконалі релігійні вірування, зокрема тотемізм і землеробські культи.

    2. стародавні слов'яни навчилися добувати вогонь, вміли користуватися ним. Вони не лише виготовляли, але й вдосконалювали знаряддя праці. Людина з печери вийшла жити в наземні будівлі, навчилася споруджувати житло. Головним заняттям було полювання. З'являються примітивні релігійні вірування, зокрема магія, фетишизм, анімізм. Разом з ними формуються елементи первісного мистецтва.

    3. був характерним перехід людини від збирання і полювання до хліборобства та скотарства, вдосконалюються знаряддя праці, розвиваються гончарне мистецтво і ткацтво, появляється елементарна культура обробітку землі і сіяння зерна. Все це істотно полегшувало життя тодішніх людей. У цю епоху значно розвинулось орнаментальне шнурове мистецтво, коли керамічні вироби прикрашалися прямими лініями у вигляді шнурів, розмальованих білим, чорним і червоним кольорами. Столовий посуд прикрашався жолобковими рисунками і пишно розмальовувався.

  4. трипільську культура існувала в період:

    1. Пізнього палеоліту (≈ 25 тис. років до н.е.)

    2. Мезоліту (≈ 15 тис. років до н. е.)

    3. Неоліту (≈ 7 тис. років до н. е.)

  5. Особливостями трипільської культури були:

    1. вели господарство колективно, поселення зводились на відкритих місцях, без оборонних споруд, трипільці жили великими родами, існував великий інтерес до мистецтва, трипільці мали досить розвинуті релігійні вірування та поховальні обряди.

    2. тодішня людина здатна була вдосконалювати знаряддя праці, появились кам'яні сокири, молоти, долота, ножі, було виготовлено лук і стріли, приручено собаку. Розвивається рибальство, житлові споруди з'являються на берегах річок і озер. У ті часи вдосконалюються форми організації первісної племінної спільноти людей, формується матріархат, який стає основою суспільного розвитку. Виникають більш досконалі релігійні вірування, зокрема тотемізм і землеробські культи.

    3. був характерним перехід людини від збирання і полювання до хліборобства та скотарства, вдосконалюються знаряддя праці, розвиваються гончарне мистецтво і ткацтво, появляється елементарна культура обробітку землі і сіяння зерна. Все це істотно полегшувало життя тодішніх людей. У цю епоху значно розвинулось орнаментальне шнурове мистецтво, коли керамічні вироби прикрашалися прямими лініями у вигляді шнурів, розмальованих білим, чорним і червоним кольорами. Столовий посуд прикрашався жолобковими рисунками і пишно розмальовувався.

  6. Скіфська культура існувала в період:

    1. VI—II ст. до н. е.

    2. кінець IV — поч. І тис. до н. е.

    3. V—III тисячоліття до н. е.

  7. На культуру скіфів вплинула:

    1. Антична культура

    2. Українська культура

    3. Російська культура

  8. шедеврами скіфського мистецтва є:

    1. театр, кіно

    2. малюнки на відомих вазах з Гайманової та Чортомлицької могили; гребінь із Солохи та пектораль з Товстої могили

    3. музика, радіо

  9. Черняхівська культура існувала в період:

    1. VI—II ст. до н. е.

    2. II до V ст. н. е

    3. V—III тисячоліття до н. е.

  10. Цей період характеризується вченими, як культура:

    1. Греків

    2. римлян

    3. антів

  11. Культуру антів характеризує:

    1. Керамічне мистецтво

    2. Музичне мистецтво

    3. Географія

  12. Ранні релігії стародавніх слов’ян були:

    1. Анімістичними

    2. Атеїстичними

    3. Дезінтегруючою

  13. Назвіть стадії ранніх релігій:

    1. Анімізм, фетишизм, магія, тотемізм, землеробські культи, шаманство

    2. Юдаїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм

    3. конфуціанство, даосизм, синтоїзм

  14. Фетишизм – це віра в …

    1. існування надприродних засобів впливу на природу і людину

    2. надприродні властивості різних предметів або об'єктів

    3. віра в те, що людина має родинні зв'язки з певним видом тварин

  15. Магія – це віра в …

    1. існування надприродних засобів впливу на природу і людину

    2. віра в те, що людина має родинні зв'язки з певним видом тварин

    3. надприродні властивості різних предметів або об'єктів

  16. тотемізм – це віра в …

    1. існування надприродних засобів впливу на природу і людину

    2. надприродні властивості різних предметів або об'єктів

    3. віра в те, що людина має родинні зв'язки з певним видом тварин