2. Умови і порядок здійснення будівельної діяльності

Загальні вимоги щодо будівельної діяльності визначені За­коном України "Про основи містобудування" від 16.11.1992. Згідно з цим Законом при здійсненні містобудівної діяльності мають бути забезпечені, зокрема:

• розробка містобудівної документації, проектів конкрет­ них об'єктів згідно з державними стандартами, нормами і правилами, архітектурно-планувальними завданнями і технічними умовами;

• розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверд-

жених у встановленому порядку містобудівної докумен­тації та проектів цих об'єктів.

Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно із законодавством, державними стандартами, нормами та правила­ми, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Будівництво полягає в організації комплексної забудови території або розташуванні та будівництві окремих будинків і споруд.

Комплексна забудова території є засобом забезпечення громадських та приватних інтересів, спрямованим на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інже­нерно-транспортних мереж, об'єктів соціальної сфери, житло­вих будинків, благоустрою території, інших об'єктів. Комплекс­на забудова території забезпечується одним або кількома забу­довниками. Рішення щодо її організації приймаються відповідними радами на підставі техніко-економічних та місто­будівних обгрунтувань.

Особи, які мають намір здійснити будівництво на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Дозвіл надаєть­ся протягом двох місяців з дня подання письмової заяви на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого буд­івництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектуван­ня, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання доз­волу на виконання будівельних робіт у встановленому порядку.

Зміст, порядок підготовки і видачі вихідних даних на про­ектування визначаються законами України "Про архітектурну діяльність" та "Про регулювання містобудівної діяльності". До вихід­них даних належать:

1) Архітектурно-планувальне завдання - комплекс місто­будівних та архітектурних вимог і особливих умов про­ектування і будівництва об'єкта, що випливають з поло­жень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови, відповідних рішень органів держави та місцевого самоврядування (щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля тощо).

2. Технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта, які мають відповідати його розра­ хунковим параметрам, у тому числі умови водопостачан­ ня, каналізації, тепло-, енерго-, газопостачання, радіо­ фікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожеж­ ної безпеки, а також особливі умови.

3. Завдання на проектування - складається відповідно до архітектурно-планувального завдання, технічних умов і містить вимоги замовника до планувальних, архітектур­ них, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта, його основних параметрів, вартості та органі­ зації його будівництва.

Згідно із законом "Про регулювання містобудівної діяльності" надання вихідних даних у повному обсязі забезпечується вико­навчими органами міських рад або районними держадміністрац­іями не пізніше ніж через два місяці після подання письмової заяви про надання цих даних. У наданні вихідних даних може бути відмовлено, якщо розміщення та будівництво об'єкта на конкретній земельній ділянці заборонено містобудівною доку­ментацією, іншими нормативно-правовими актами. Відмова у наданні архітектурно-планувального завдання та технічних умов може бути оскаржена до суду. Порядок надання архітек­турно-планувального завдання та технічних умов щодо інже­нерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення роз­міру плати за їх видачу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 № 2328.

Проектна документація на будівництво об'єктів місто­будування (проект об'єкта) - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, техно­логічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва. Проектна документація розробляється згідно з вихідними дани­ми на проектування, з дотриманням вимог державних стан­дартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови, погоджується з органом містобудування та архітектури і затвер­джується замовником у встановленому порядку.

Порядок затвердження інвестиційних програм і про­ектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи затверджений постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 11.04.2002 № 483. Згідно з цим Порядком проекти будівництва (передпроектна і проектно-кошторисна докумен­тація), що фінансуються із залученням бюджетних коштів та коштів підприємств (організацій) державної власності, затвер­джуються:

• Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, об­ ласних (міських) держадміністрацій, інших органів дер­ жавної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 30 млн. гривень і більше, та щодо об'єктів, що споруджуються із залученням іноземних кредитів під га­ рантію Кабміну України, незалежно від їх вартості. При цьому такі проекти попередньо розглядаються Держбу- дом згідно з Порядком, затвердженим наказом Держбу- ду України від 16.07.2003 № 112 (зареєстрованим у Мінюсті України 04.08.2003 за № 671);

• центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів АР Крим, обласними (міськими) держадмініст­ раціями - щодо об'єктів загальною кошторисною варті­ стю від 10 до 30 млн. гривень;

• підприємствами, установами та організаціями державної

форми власності - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 10 млн. гривень.

Проекти будівництва, що фінансуються за рахунок інших джерел, затверджуються у порядку, визначеному інвесторами.

Затвердження проектів будівництва (у певних випадках і робочої документації) здійснюється за наявності позитивного висновку комплексної державної експертизи, яка є обов'язко­вою відповідно до закону України "Про інвестиційну діяльність" незалежно від джерел фінансування будівництва. Комплексна експертиза об'єднує висновки таких державних експертиз: інве­стиційної, санітарно-гігієнічної, екологічної, пожежної безпеки, охорони праці, енергозбереження, а щодо окремих об'єктів також експертизи ядерної та радіаційної безпеки. Комплексна державна експертиза проводиться спеціалізованими державними організаціями Укрінвестекспертизи, які входять до системи Дер-жбулу України, на підставі договору з інвестором (замовником). Служба Укрінвестекспертизи залучає на договірних засадах ви­конавців складових частин комплексної державної експертизи.

Фінансування капіталовкладень із залученням державних коштів здійснюється лише за наявності погоджених та затверд­жених в установленому порядку титулів будов (об'єктів). По­рядок затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності затверджений поста­новою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 995.

Титул будови (об'єкта) визначає її основні техніко-економічні показники і містить такі відомості: найменування будови та її місцезнаходження, сфера управління до якої вона належить, га­лузь, характер будівництва, обсяг капіталовкладень та завдан­ня щодо введення у дію потужностей і основних фондів на весь період будівництва з розподілом за роками та врахуванням нор­мативних термінів тривалості будівництва. Титул є документом, обов'язковим для міністерств, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, банків, що здійснюють супроводження, фінансування та реалі­зацію проекту будівництва із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності. На основі погоджено­го та затвердженого титулу будови замовником складається внутрішньобудівельний титул будови (об'єкта), у якому виз­начаються об'єкти та споруди, будівництво яких здійснювати­меться у плановому році, зазначається їх кошторисна вартість та залишок її на початок року, обсяг капіталовкладень на рік, у тому числі витрати замовника.

Робоча документація для будівництва об'єкта виконуєть­ся відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. Вона розробляється за участю архітек­тора - автора проекту або іншими особами відповідно до догово­ру між замовником і архітектором, з обов'язковим здійсненням авторського нагляду за цією роботою.

Будівництво об'єкта здійснюється відповідно до затвердже­ної проектної документації, державних стандартів, норм і пра­вил, місцевих правил забудови населених пунктів. Документом, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання бу­дівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженер­них мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт є дозвіл на виконання будівельних робіт. Такий дозвіл надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови у видачі дозволу заявнику надаються відповідні роз'яснення у письмовій формі. Відмову надання доз­волу може бути оскаржено до суду. Здійснення будівельних робіт без вказаного дозволу або його перереєстрації, здійснення не заз­начених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним бу­дівництвом і тягне встановлену відповідальність.

Згідно із законом "Про архітектурну діяльність" під час буд­івництва об'єкта здійснюється авторський нагляд. Цей нагляд здійснюють архітектор - автор проекту, інші розробники проек­ту або уповноважені ними особи відповідно до законодавства та договору із замовником. У разі виявлення відхилень від проект­них рішень, допущених під час будівництва об'єкта, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський нагляд, повідомляє про це замовника і відповідну інспекцію дер­жавного архітектурно-будівельного контролю для вжиття за­ходів відповідно до законодавства.

Прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію регла­ментується постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461. Постановою затверджене Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, а також вста­новлено, що порядок прийняття в експлуатацію споруджених об'єктів, не включених до державного замовлення, визначаєть­ся Урядом АРК, обласними, міськими держадміністраціями за погодженням з Держбудом.

Згідно з названим Порядком закінчені будівництвом (ре­конструкцією, реставрацією) та підготовлені до експлутації об'єкти державного замовлення пред'являються замовником та підрядником для прийняття їх в експлуатацію державним прий­мальним комісіям. До пред'явлення об'єктів цим комісіям за­мовники призначають робочі комісії, до складу яких входять представники замовника, генерального підрядника, субпідряд­них організацій, проектувальника, органів державного санітар­ного нагляду, державного пожежного нагляду, охорони навко­лишнього природного середовища, охорони праці, інспекції з енергозбереження, держатомнагляду (на підконтрольних об'єктах), відповідного профспілкового органу. Робочі комісії пе­ревіряють відповідність об'єктів і змонтованого устаткування проектам на них, відповідність виконаних робіт вимогам буді­вельних норм і правил тощо. Прийняття робочими комісіями об'єктів оформляється відповідними актами, які передаються на розгляд державної комісії.

Державні приймальні комісії призначаються органами, що затвердили проектну документацію, а щодо об'єктів житлово-цив­ільного призначення - районними держадміністраціями або викон­комами місцевих рад. До складу державшої приймальної комісії включаються представники тих же органів, що й до робочих комісій (крім представників генпідрядника, субпідрядних організацій та генпроектувальника), а також представники експлуатаційної орга­нізації, органів державного архітектурно-будівельного контролю, місцевих органів виконавчої влади та виконкомів місцевих рад, на території яких розташовано побудовані об'єкти. Прийняття об'єктів в експлуатацію оформляється актами. Акт про прийняття об'єкта в експлуатацію підписується головою і всіма членами комісії і затверджується органом, що призначив комісію. Дата підписання акта державною приймальною комісією є датою вве­дення об'єкта в експлуатацію.