3. Правовий статус учасників будівельної діяльності

Учасники будівельної діяльності за своїм правовим стату­сом і функціями, що ними виконуються, можуть бути поділені на дві групи. До першої з них належать суб'єкти господарюван­ня, які беруть безпосередню участь у процесі будівництва: інве­стори, замовники, підрядники, проектувальники тощо. Другу групу складають органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією у сфері будівництва та здійснюють тут організаційно-госпо­дарські повноваження (суб'єкти організаційно-господарських повноважень).

Правовий статус інвестора визначений Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991. Щодо будівниц­тва інвестор - це суб'єкт, який приймає рішення про інвестуван­ня капіталовкладень (власних, позичкових і залучених майно­вих та інтелектуальних цінностей) в об'єкти будівництва. Інвес­торами можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави в особі їх уповноважених органів. Закон закріплює права та обов'язки інвестора. Він, зок­рема, самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвес­тицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом орган­ізації конкурсів і торгів. Інвестор має право володіти, користу­ватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавства, має право передавати ці повнова­ження на основі договорів іншим суб'єктам у встановленому по­рядку. До обов'язків інвестора, зокрема, належать одержання необхідного дозволу або узгодження відповідних державних органів на будівництво, одержання позитивного висновку комп­лексної державної експертизи щодо додержання в проектах буд­івництва нормативів з питань санітарної безпеки населення, еко­логії, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки та інших.

Правовий статус замовника регулюється різними норма­тивними актами. У найбільш загальному вигляді він сформу­льований у ГКУ. Головними обов'язками замовника є також передача підряд­нику затвердженої проектно-кошторисної документації, на­дання йому будівельного майданчика. Замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійсню­вати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вар­тості і якості виконуваних робіт проектам і кошторисам, пе­ревіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, якість використовуваних матеріалів.

Положення про підрядні контракти у будівництві Украї­ни (затверджене Науково-технічною радою Мінбуду України, протокол від 15.12.1993 № 9, містять рекомендаційний харак­тер) зауважує, що замовник може бути співвиконавцем контрак­ту. У ролі замовника може виступати сам інвестор або за його дорученням посередницька, управлінська, консультаційна чи інша подібна структура. Такий порядок активно використовуєть­ся у практиці ФРН, де відповідні послуги надають численні інжи-нірінгові та консалтингові фірми. Повноваження інвестора і за­мовника у цьому випадку мають чітко розмежовуватись шляхом укладання між ними договору. Інвестор може залишати за со­бою право вирішення основних питань будівництва об'єкта - виз­начення ціни і строків здачі в експлуатацію.

Функції замовника будівництва об'єктів житлово-кому­нального і соціального призначення на відповідній території виконує управління капітального будівництва обласної, Киї­вської та Севастопольської міської державної адміністрації (Див.: Типове положення про управління капітального буді­вництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2000 № 1401). Згідно із ст. 31 За­кону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від

21.05.1997 до відання виконавчих органів місцевих рад нале­ жать виконання функцій замовника на будівництво, реконст­ рукцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробни­ чої інфраструктури комунальної власності, на організацію комплексної забудови території, або делегування цих функцій на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підряднику).

При здійсненні будівництва об'єктів функції замовника мо­жуть виконувати дирекції з будівництва, що створюються міністерствами, відомствами або іншими органами, яким згідно із законодавством надане таке право. Дирекція може створюва­тись як окрема юридична особа або у складі юридичної особи як відокремлений структурний підрозділ. Після завершення будів­ництва об'єкта та затвердження акта про прийняття його в експ­луатацію дирекція ліквідується рішенням органу, що її створив. Дирекція з будівництва розпоряджається коштами і майном, виділеними на фінансування капіталовкладень, а також усіма матеріальними цінностями, що обліковуються на балансі будів­ництва, з метою виконання своїх основних функцій - замовника будівництва відповідного об'єкта. До функцій дирекції не вхо­дить здійснення фінансово-господарської діяльності з метою от­римання прибутку, а кошти та майно, виділені на фінансуван­ня капіталовкладень, якими дирекція розпоряджається відпов­ідно до покладених на неї функцій, не належать їй на праві повного господарського відання і не можуть використовуватися на свій розсуд (на поповнення обігових коштів, технічне переоз­броєння виробництва тощо). (Див.: Щодо статусу, який мають дирекції з будівництва підприємств: Лист Держбуду від

18.12.1998 № 8/5-341).

Правовий статус підрядника обумовлений тим, що він, як вказано в Господарському кодексі України, зобов'язується влас­ним силами і засобами на замовлення замовника побудувати і зда­ти йому в установлений строк визначений договором об'єкт відпо­відно до проектно-кошторисної документації або виконати обумов­лені договором будівельні та інші роботи. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних дого­ворів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генераль­ний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Закон «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 до кола підрядників відносить архітектора, який здійснює архітек­турно-проектні роботи та виконує інші функції при проектуванні і будівництві об'єктів. Закон визначає права та обов'язки архі­тектора, а також інших проектувальників та підрядників.

Згідно із ГКУ підрядниками можуть бути суб'єкти господарювання, що займаються будівельною діяльністю, або посередницькі, управлінські чи інші, які здійснюють підбір без­посередніх виконавців, укладають з ними контракти, координу­ють їх діяльність, забезпечують здачу об'єктів в експлуатацію. Генеральний підрядник відповідає за виконання всього комплек­су робіт, передбачених контрактом, передачу їх замовнику і за­безпечує координацію діяльності інших підрядників. Головний підрядник відповідає за виконання частини робіт на об'єкті, здає їх генеральному підряднику або замовнику і забезпечує коорди­націю діяльності субпідрядників. Субпідрядники виконують спеціальні і окремі види робіт за домовленістю з генеральним підрядником, головним підрядником або замовником.

До числа підрядників також належать підприємства комунальної власності, які виконують роботи з підготовки

мовникам архітектурно-планувальних завдань, технічних умов, з розробки проектної документації, комплекси проектних робіт на будівництво, надають послуги у сфері містобудування та архітектури.

Згідно з Переліком окремих видів проектних та будівель­но-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівницт­ва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 451, суб'єкти гос­подарювання, які безпосередньо здійснюють ці види будівельних робіт, мають бути атестовані.

Склад другої групи учасників будівельної діяльності, до якої належать органи державної влади та органи місцевого са­моврядування, наділені господарською компетенцією у будів­ництві, визначається межами і формами державного регулю­вання у цій сфері. Згідно із Законом "Про основи містобуду­вання" від 16.11.1992 державне регулювання містобудування включає: аналіз стану містобудування, прогнозування його роз­витку; підготовку, затвердження та реалізацію державних, ре­гіональних і місцевих містобудівних програм, містобудівної документації; координацію взаємодії учасників містобудівно­го процесу; проведення державної експертизи містобудівної до­кументації та проектів конкретних об'єктів; розробку і затвер­дження державних стандартів, норм і правил; контроль за дот­риманням містобудівного законодавства, державних стандартів, норм і правил, містобудівної документації та про­ектів конкретних об'єктів, раціональним використанням тери­торіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будів­ництві; ліцензування спеціальних видів робіт у цій сфері.

Законодавством визначені спеціально уповноважені органи містобудування та архітектури. До них належать Державний комі­тет України з будівництва та архітектури (Держбуд), відповідний уповноважений орган Ради міністрів АР Крим, управління містобу­дування та архітектури обласних, міських, відділи районних держад­міністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Держбуд діє на підставі Положення про Державний комі­тет України з будівництва та архітектури, затвердженого указом Президента України від 20.08.2002 № 725.

Місцевими органами містобудування і архітектури є відповідні управління і відділи державних адміністрацій. Типо­ве положення про управління містобудування та архітекту­ри обласної державної адміністрації, Типове положення про відділ містобудування, архітектури та житлово-комуналь­ного господарства районної державної адміністрації та інші затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2000 № 1146. Вказані типові положення визначають ос­новні завдання, функції та поноваження місцевих органів місто­будування і архітектури, регулюють питання їхньої організації та діяльності.

Управління капітального будівництва обласної держав­ної адміністрації згідно із згадуваним Типовим положенням про нього, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2000 № 1401, є структурним підрозділом відповідної дер­жадміністрації, підзвітним і підконтрольним голові цієї дер­жадміністрації та Держбуду з питань, що належать до його ком­петенції. Основними завданнями управління є забезпечення

реалізації державної політики у галузі будівництва, виконання завдань з будівництва житлових будинків, об'єктів освіти, охо­рони здоров'я, зв'язку, транспорту, торгівлі тощо та ефективно­го використання капіталовкладень, що спрямовуються на цю мету, сприяння впровадженню у будівництво прогресивних про­ектних рішень, нових будівельних матеріалів, конструкцій та виробів. Управління капітального будівництва відповідно до по­кладених на нього завдань виконує, зокрема, такі функції: забез­печує фінансування проектно-розвідувальних робіт і будівницт­ва об'єктів відповідно до титульних списків будов та укладених договорів; розміщує замовлення на проектно-розвідувальні ро­боти, укладає з проектними і розвідувальними організаціями договори на розроблення проектно-кошторисної документації та здійснення ними авторського нагляду за будівництвом; розміщує замовлення на капітальне будівництво, укладає з будівельними організаціями відповідні договори; разом з підрядними органі­заціями визначає і погоджує ціни на будівництво об'єктів; здійснює технічний нагляд за будівництвом, контроль за відпов­ідністю обсягів та якості виконаних робіт проектам, технічним умовам і стандартам; пред'являє приймальній комісії завершені будівництвом і підготовлені до експлуатації об'єкти, забезпечує комісію необхідними для роботи документами, бере участь у її роботі; передає завершені будівництвом та введені в дію об'єкти підприємствам та організаціям, на які покладено їх експлуата­цію; здійснює розрахунки з підрядниками та іншими організац­іями за виконані роботи та послуги; виконує інші функції, пов'я­зані з реалізацією покладених на відповідну держадміністрацію завдань у сфері будівництва.

Управління капітального будівництва має право залучати на договірних засадах кошти юридичних і фізичних осіб для форму­вання програм будівництва і розвитку будівельної індустрії, а та­кож створювати структурні підрозділи та групи технічного нагля­ду за будівництвом у районах і населених пунктах, розпоряджати­ся коштами, передбаченими у вартості будівництва на виконання основних завдань та функцій замовника, в межах кошторису.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Повноваження вказаних органів у цій сфері поділяються на власні (самоврядні) та делеговані, з питань яких виконавчі органи рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Власни­ми повноваженнями є: організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призна­чення, жилих будинків, шляхів місцевого значення; виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підряднику) функцій замовника на будівництво об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності; залучення на договірних засадах підприємств та орга­нізацій незалежно від форм власності до участі в розвитку буді­вельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, об'єктів інженерного забезпечення; підготовка місцевих місто­будівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації та деякі інші.

До делегованих повноважень органів місцевого самоврядуван­ня, зокрема, належать прийняття в експлуатацію закінчених буді­вництвом об'єктів; здійснення в установленому порядку державно­го контролю за дотриманням законодавства, містобудівної доку­ментації при плануванні та забудові територій; зупинення відповідно до закону будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів або може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу, та інші.