4. Підрядні контракти у будівельній діяльності

Згідно із ГКУ будівництво, що виконується суб’єктами господарювання або на їх замовлення, здійснюється на умовах підряду. Можуть укладатися такі договори підряду: на капітальне будівництво, на виконання проектних і досліджувальних робіт, на виконання монтажних та інших робіт для будівництва, інші договори. Особливості структури договірних відносин у будівництві обумовлені специфікою будівельного виробництва, тривалістю його у часі, багатопрофільністю характеру робіт тощо. Зважаю­чи на це договір підряду може укладатися замовником з одним або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за зго­дою замовника залучати до виконання договору субпідрядників на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповіда­ючи перед замовником за результати їх роботи. Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може ук­ладати з генпідрядником чи з постачальником устаткування, або за згодою генпідрядника - із спеціалізованими підприємствами.

У сучасних умовах господарювання набуває поширення прак­тика укладення багатосторонніх контрактів у будівництві, які охоплюють у межах одного договору всіх учасників інвестицій­ного процесу - інвесторів, замовників, підрядників, субпідряд­ників, проектувальників тощо.

Таким чином, основним документом, що забезпечує узгод­жену діяльність учасників будівництва є договір підряду або підрядний контракт. Підрядний контракт передбачає взаємні зобов'язання сторін у процесі будівництва (реконструкції, тех­нічного переозброєння, капітального ремонту тощо) об'єктів. Він укладається на весь період будівництва з уточненням при не­обхідності окремих умов шляхом укладання додаткових угод.

Способи укладення контракту визначаються замовником з урахуванням складності, особливостей будівництва об'єкта, можливості та необхідності конкурсного відбору підрядника, інших факторів. Укладення контракту може здійснюватися шля­хом прямих переговорів між сторонами або торгів (тендерів) за розсудом замовника та у випадках, передбачених законодав­ством.

При прямих переговорах учасники можуть укласти передконтрактну угоду (протокол намірів), відповідно до якої вони беруть зобов'язання укласти контракт у майбутньому на визначених цією угодою умовах. З урахуванням цього документа учасники планують свою діяльність і організовують підготовчу роботу для укладення кон­тракту: готують необхідну документацію, розміщують замовлен­ня, укладають угоди з субпідрядниками та постачальниками. Передконтрактні угоди є обов'язковими для виконання.

Сторони самостійно визначають умови контракту, взаємні зо­бов'язання відповідно до законодавства та особливостей будівництва.

Істотними умовами контракту Господарський кодекс визначає: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору; підстави для укладення договору (державне замовлення, рішення інвестора, ліцензії на будівництво та виконання робіт); строки по­чатку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'яз­ки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого за­безпечення будівництва; режим контролю замовником якості робіт і матеріалів; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розра­хунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); врегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору. Рекомендовано включати до кон­тракту нижченаведені статті, що узгоджується з вимо­гами Господарського кодексу України:

1. Визначення і терміни. Основні терміни і поняття кон­ тракту визначаються з метою виключення їх різного тлу­ мачення і недопущення спорів.

2. Предмет контракту. Вказуються найменування об'єкта, обсяги і види робіт, що підлягають виконанню.

3. Ціна предмета контракту (договірна ціна). Вона фор­ мується відповідно до Державних будівельних норм України "Правила визначення вартості будівництва" (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 № 174. Норми обов'язкові для будівництва, яке

здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств (організацій) державної власності. Щодо бу­дівництва, яке фінансується за рахунок інших джерел, нор­ми є рекомендаційними, і їх застосування обумовлюється контрактом. Контроль за визначенням вартості будівниц­тва об'єктів, що споруджуються із залученням державних коштів, здійснюється організаціями Держцінбудінспекції відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабі­нету Міністрів України від 03.08.1998 № 1210.

Договірні ціни можуть встановлюватись твердими або динамічними (шляхом складання відповідно твердого або приблизного кошторису). Тверді ціни встановлюються для будівництва тривалістю, як правило, до 1,5 року і є незмінними на весь обсяг будівництва. Приблизні (ди­намічні) ціни можуть уточнюватися протягом всього строку будівництва, але не частіше разу на рік. Кошто­рис вважається твердим, якщо договором не передбаче­но інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути вне­сені лише за погодженням сторін.

При виконанні контракту у разі виникнення потреби значно перевищити приблизний кошторис підрядник зо­бов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кош­торису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердо­го кошторису, а замовник - його зменшення. У разі істот­ного зростання після укладення договору вартості мате­ріалів та устаткування, які мали бути надані підрядни­ком, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення вста­новленої вартості робіт, а у разі відмови замовника - роз­ірвання договору в установленому порядку.

Вартість робіт із будівництва об'єкта формується ген­підрядником із залученням субпідрядних організацій і погоджується із замовником у формі переговорів або в про­цесі проведення конкурсів (тендерів).

Кошторис, яким визначається вартість робіт, є не­від'ємною частиною підрядного договору (контракту), а тому має складатися, підписуватися та затверджуватися керівниками сторін. На це спеціально наголосив Вищий арбітражний суд України у постанові від 25.06.2001, прийнятій за результатами перевірки рішення арбітраж­ного суду Донецької області у справі № 1. У зазначеній постанові вказується, що арбітражним судом помилково прийнято в якості належного доказу наявний у справі до­кумент під назвою « кошторис». Враховуючи, що останній підписано невідомими особами, а не повноважними пред­ставниками сторін, а також що інші наявні у справі « кош­ториси» взагалі ніким не підписані, усі вони не можуть вважатися доказами. Тобто, позивачем не доведено скла­дання та затвердження сторонами у встановленому по­рядку кошторису на виконання робіт, передбачених до­говором, а тому встановлення в договорі загальної вар­тості робіт за цінами 1997 року визначено таким, що не породжує жодних юридичних наслідків.

4. Строки виконання робіт. При визначенні цих строків сторони враховують вихідні умови, встановлені інвесто­ ром або передбачені проектом. Строки виконання робіт по окремих етапах визначаються на підставі календар­ ного плану будівництва. Строки встановлюються шляхом визначення у контракті календарних дат початку і закін­ чення робіт (здачі об'єкта в експлуатацію) або строку від початку до закінчення робіт. Можливість дострокового закінчення будівництва має передбачатись контрактом або узгоджуватись в процесі його виконання. Перегляд строків виконання робіт може здійснюватись з незалеж­ них від підрядника обставин, якщо він без затримки пись­ мово сповістив замовника про їх появу. У багатосторонніх контрактах встановлюються загальні строки будівницт­ ва об'єкта, а також строки початку та закінчення робіт окремими учасниками. 5. Розрахунки і платежі. Сторони самостійно визначають порядок, строки, умови платежів і розрахунків за вико­нані роботи і послуги. Оплата робіт може здійснюватись за готовий об'єкт або шляхом проміжних платежів (за етапи робіт тощо). За домовленістю замовник перерахо­вує підряднику аванси, здійснює оплату за будівельні ма­теріали, устаткування, конструкції, що поставляє підрядник. Кінцеві розрахунки здійснюються після ви­конання і приймання всіх передбачених контрактом робіт (здачі об'єкта в дію) в обумовлений сторонами строк.

У випадках, коли капітальне будівництво фінансуєть­ся за рахунок державних капітальних вкладень, у тому числі на умовах кредиту, розрахунки здійснюються з ура­хуванням вимог Порядку державного фінансування ка­пітального будівництва, затвердженого постановою Ка­бінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764.

Умови договору підряду в частині взаєморозрахунків між сторонами мають відповідати законодавству України. Так, Господарський суд м. Києва рішенням від 2002 р. у справі за позовом Управління капітального будівництва при райдержадміністрації у м. Києві (замовника) до підприєм-ства-підрядника про стягнення заборгованості у сумі 13000 грн. визнав недійсним пов'язаний з предметом спору договір підряду від 2000 p., укладений між позивачем та відповіда­чем, в частині, що суперечить законодавству. Згідно умов зазначеного договору підрядник зобов'язаний був щомісяч­но сплачувати замовнику 5000 грн. винагороди на утриман­ня його служби для оперативного вирішення питань будів­ництва. Суд дійшов висновку про те, що цей договір за своєю правовою природою є договором підряду на капітальне буд­івництво. Але ж законодавство, що встановлює права за­мовника в процесі виконання договору підряду, не передба­чає отримання ним винагороди від підрядника. Таким чи­ном, позовні вимоги позивача визнані судом такими, що грунтуються на доводах, які суперечать законодавству, і тому не підлягають задоволенню.

7. Зміни проектної документації і обсягів робіт у процесі будівництва. Замовник має право вносити у процесі будівництва зміни і доповнення до проектної документації та обсягів робіт. Підрядник зобов'язаний приймати до виконання ці зміни, якщо він спроможний їх виконати і вони були видані в обумовлені строки до початку вико­ нання робіт, до яких вносяться зміни. Якщо підрядник неспроможний виконати додаткові роботи, вони доруча­ ються іншому виконавцю. Зміни та доповнення робіт ма­ ють бути технічно оформлені, з узгодженням додаткової оплати та (або) переглядом строків будівництва. Зміни оформляються шляхом підписання сторонами додатко­ вої угоди або протоколу чи акту.

8. Будівельний майданчик. Вибір будівельного майданчи­ ка, передача його підряднику за актом у встановлені стро­ ки, забезпечення можливості вільного і безперервного доступу на майданчик для виконання робіт є обов'язком замовника. Замовник оформляє необхідні для викорис­ тання будівельного майданчика документи і в узгоджені строки передає їх підряднику. Підрядник забезпечує ут­ римання будівельного майданчика у відповідному стані.

9. Матеріально-технічне забезпечення. Сторони визнача­ ють взаємні зобов'язання з забезпечення будівництва матеріально-технічними ресурсами (матеріалами, кон­ струкціями, устаткуванням тощо). Перелік та обсяги

ресурсів, що постачає замовник, строки їх передачі підряднику визначаються у додатках до контракту. За підрядником зберігається право власності на ресурси власного постачання, якщо вони не оплачені замовником, він несе ризик їх випадкової втрати та пошкодження до моменту здачі об'єкта в гарантійну експлуатацію. При участі у контракті комплектувальної організації їй до­ручаються замовлення, постачання та комплектація ус­таткування.

10. Субпідрядні організації. Координація діяльності суб­ підрядників здійснюється підрядником (головним підрядником). Субпідрядники можуть бути учасниками контракту з визначенням в ньому їхніх головних обо­ в'язків. Замовник, якщо інше не передбачено контрак­ том, має право узгоджувати перелік субпідрядників, що залучаються підрядником, і відхиляти залучення профес­ ійно або фінансово неспроможних виконавців. Головний підрядник укладає із субпідрядниками контракт на ви­ конання спеціальних робіт, здійснює приймання і опла­ ту цих робіт. Взаємовідносини генпідрядників із суб­ підрядниками, їх права, обов'язки і відповідальність при укладенні та виконанні контрактів субпідряду на вико­ нання окремих видів робіт у будівництві регламентують­ ся Положенням про взаємовідносини організацій - гене­ ральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженим Науково-технічною радою Держбуду Ук­ раїни (протокол від 14.12.1994 № 4). Положення має ре­ комендаційний характер.

11. Страхування ризиків. Ризик у будівництві - це можлива подія, поява якої має ймовірний і випадковий харак­тер та зумовлює небажані наслідки для сторін або третіх осіб. Сторони визначають у контракті ризики, страхуван­ ня яких є обов'язковим, порядок та умови їх страхуван­ ня, обов'язки сторін. До складу таких ризиків належать, зокрема, ті, що виникли при транспортуванні матеріалів, устаткування, конструкцій та виробів до будівельного

майданчика, що пов'язані зі збереженням виконаних робіт, матеріальних цінностей від вогню та стихійного лиха та інші за домовленістю сторін. З ризиків, страху­вання яких контрактом покладено на підрядника, він передає замовнику копії страхових полісів. Вибір стра­хової компанії підрядник здійснює, як правило, само­стійно.

12. Виконання робіт. Підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вимог проектної документації, буді­ вельних норм та правил, графіків виробництва робіт. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за будів­ ництвом. Підрядник зобов'язаний інформувати замовни­ ка у письмовій формі і завчасно про можливість припи­ нення або сповільнення виконання робіт з його вини (відсутність документації, устаткування тощо), а також через інші незалежні від підрядника обставини. Підряд­ ник до здачі об'єкта відповідає за охорону майна і викона­ них робіт на будівельному майданчику, за його стан. Обо­ в'язком підрядника є ведення всієї виконавчої докумен­ тації, що передбачена чинними нормами та правилами.

13. Контроль за якістю робіт, матеріалів, устаткуван­ ня. Сторони визначають свої зобов'язання щодо такого кон­ тролю, порядок його здійснення та оформлення. Обов'яз­ ком підрядника є використання для виконання робіт мате­ ріально-технічних ресурсів, забезпечених відповідними технічними паспортами або сертифікатами, проведення вибіркової перевірки технічних характеристик матеріалів та конструкцій, організація попередніх випробувань і ог­ ляду прихованих робіт, передача замовнику сертифікатів, паспортів, протоколів перевірок і випробувань. Неякісно виконані роботи підлягають виправленню підрядником.

14. Робоча сила. Залучення для виконання робіт робочої сили (інженерно-технічних спеціалістів і робітників) в достатній кількості та з відповідною кваліфікацією є обов'язком підрядника. Замовник відповідає за залучення робочої сили, яка необхідна для виконання його зобов'язань. Сторони виз­ начають свої зобов'язання щодо забезпечення працівників

транспортними засобами, харчуванням, водою, медичним обслуговуванням, гуртожитками, страхуванням тощо.

15. Здача і приймання робіт. Прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію здійснюється у порядку, встанов­ леному згадуваною постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2011 № 461 та затвердженим нею Порядком прийняття в експлуатацію експлуатацію закінче­ них будівництвом об'єктів. Здача-приймання здійснюється протягом встановленого сто­ронами строку після одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта або його частини до ек­сплуатації. У контракті визначаються етапи здачі об'єкта із зазначенням видів робіт, устаткування, систем, споруд, приміщень, що підлягають випробуванню при здачі. За домовленістю сторони можуть здійснювати попереднє приймання будівельної частини об'єкта або окремих робіт, устаткування після індивідуального і комплексного вип­ робування, окремих приміщень і споруд тощо. У контракті може бути передбачена розробка підрядником програми випробувань та її узгодження із замовником. Обов'язки сторін щодо організації здачі-приймання об'єкта в експ­ луатацію визначаються у контракті відповідно до їх функцій у процесі будівництва. Одночасно встановлюєть­ ся порядок покриття витрат на цю роботу. Додаткові вит­ рати на здачу-приймання об'єкта, що зумовлені незадо­ вільним виконанням зобов'язань, порушенням умов кон­ тракту, мають покриватись за рахунок винуватця.

16. Гарантійні строки експлуатації об'єкта. Гарантійні строки визначаються по об'єкту в цілому та (або) окре­ мих видах робіт. Підрядник зобов'язаний усунути за пись­ мовою вимогою і за свій рахунок недоробки, що виника­ ють протягом строку гарантії і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил, умов контрак­ ту. Перелік недоробок визначається дефектним актом, що укладається сторонами, а при відмові підрядника - із за­ лученням спеціалістів незацікавлених органів. Підряд­ ник несе відповідальність і за прорахунки в роботах, що виникли після закінчення гарантійного строку і призве­ли до аварії, обвалення, руйнування на об'єкті, якщо за­мовник доведе, що вони спричинились грубими прорахун-ками або недоробками підрядника і об'єктивно не могли бути виявлені при прийманні об'єкта в експлуатацію і про­тягом гарантійного строку. Сторони можуть визначати гарантійні строки такої відповідальності.

17. Фінансові гарантії. Для захисту своїх інтересів сторо­ ни визначають у контракті фінансові гарантії виконання договірних зобов'язань. Фінансова гарантія підрядника може здійснюватись у формі грошової застави, що пере­ раховується на рахунок замовника разовим платежем або шляхом багаторазових утримань із сум проміжних пла­ тежів за виконані роботи. Крім застави може використо­ вуватись порука банку, страхової компанії, інших под­ ібних фінансових структур. Гарантією фінансової спро­ можності замовника може бути порука банку, страхової компанії або інше за домовленістю сторін, а також заста­ ва незавершеного будівництва. У цьому випадку в кон­ тракті визначаються умови застави.

18. Матеріальна відповідальність і звільнення від неї. Ма­теріальна відповідальність за порушення умов контракту застосовується до підрядників і замовників, що допусти­ли невиконання або неналежне виконання договірних зо­бов'язань.

19. Розв'язання суперечностей і арбітраж.

20. Призупинення робіт і розірвання контракту. Сторо­ни приймають заходів щодо виконання окремих зобов'я­зань і контракту в цілому, подолання спільними зусил­лями шляхом переговорів конфліктних ситуацій, пошу­ку взаємоприйнятного вирішення проблем. Сторона, яка приймає рішення про розірвання контракту, зобов'яза­на письмово повідомити про це іншу сторону і обгрунту­вати причини. У контракті сторони визначають строк вступу в дію рішення про призупинення робіт і розірван­ня контракту. Одночасно слід регламентувати і граничні строки призупинення робіт, після закінчення яких у разі неврегулювання конфлікту можна розірвати контракт.

Замовник може розірвати контракт при таких обста­винах: відсутність у нього коштів для фінансування будів­ництва або у разі банкрутства; виявлення недоцільності або неможливості інвестування коштів у об'єкт; суттєве порушення договірних зобов'язань підрядником; банкрут­ство підрядника та інші. Розірвання контракту з ініціати­ви підрядника може бути: якщо замовник протягом обу­мовленого строку не виконує своїх зобов'язань, у тому числі не оплачує виконані роботи; з інших причин, перед­бачених контрактом. Підставою для розірвання контрак­ту може бути сукупність обставин, кожна з яких, взята окремо, не є достатньою для прийняття такого рішення. Перелік таких обставин може передбачатись сторонами в контракті. Сторона, з вини якої призупиняються роботи або розривається контракт, мусить відшкодовувати іншій стороні всі збитки, що зумовлені цим рішенням.

Договір на виконання проектних і досліджу вальних робіт укладається з дотриманням в основному тих же вимог, що і до­говір підряду на капітальне будівництво, але з деякими особли­востями. Предметом договору виступає передпроектна докумен­тація (техніко-економічні обгрунтування і техніко-економічні розрахунки інвестицій, ескізні проекти), проектно-кошторисна документація для будівництва (проекти, робочі проекти, робоча документація), завершені інженерні дослідження для розробки такої документації тощо. (Див.: Порядок затвердження проектуів будівництва і проведення їх експертизи: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560).

Сторонами в договорі є замовник і підрядник (проектуваль­ник), а при складній структурі договірних робіт генпідрядник і субпідрядник. Договір укладається на весь період проектуван­ня, у ньому встановлюються строк і вартість виконання робіт, обов'язки, права і відповідальність сторін.

За договором на замовника покладаються обов'язки створити підряднику умови для виконання робіт у строки і в обсязі, передба­чених договором, надати необхідні для проектування вихідні дані, забезпечити виконання досліджувальних робіт, забезпечити зат­вердження виконаної документації, своєчасно розрахуватися з підрядником за виконані роботи. Проектна організація - підрядник зобов'язана виконати проектні роботи в межах установлених строків і вартості, погодити проектну документацію та забезпечи­ти її затвердження, забезпечити належну якість документації і всіх виконаних робіт, відповідність їх установленим технічним вимо­гам. За невиконання або неналежне виконання обов'язків сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та договором.