1.Місце макроекономіки в системі економічних наук.

Макроекономіка – економічна наука, що вивчає, досліджує результати і наслідки спільної економічної діяльності людей, явища та процеси,які відбуваються в економіці з погляду її цілісності.

Завданням макроекономіки є пізнання, аналіз, систематизація, узагальнення процесів і явищ, які відбуваються в народному господартві в цілому, та визначення основних економічних заходів його розвитку. Тому іноді макроекономіку називають теоретичною основою економічної політики держави.

Макроекономіка досліджує проблеми безробіття, інфляції, економіного зростання, зовнішньоекономічну політику держави, валютні обмінні курси тощо.

Центральною проблемою макроекономіки є проблема економічної рівноваги. Економічна рівновага означає такий стан економіки, при якому досягається рівновага і взаємне ззбалансування структур, що протистоять одна одній (виробництво і споживання, попит і пропозиція)

Макроекономічна рівновага, стабільність, достатні темпи економічного зростання належать до найважливіших суспільних благ, які прямо , або опосередковано впливають на добробут кожного громадянина. Саме з цієї причини макроекономіка є необхідною і дуже корисною наукою, що з’ясовує, чому змінюються загальні умови ділової активності, як справляється зі своїми обов’язками уряд, який мусить запобігти глибоким спадам виробництва та інфляції, що підривають підвалини суспільства.

Макроекономіка, як частина економічної теорії, має тісні зв’язки з іншими економічними науками – державним регулюванням економіки, прогнозування та макроекономічне планування і ряду інших наук, що побудовані на вивченні економічних процесів в країні. В той же час макроекономіка широко використовує наукові методи досліджень, що сформували ряд інших наук.

Об’єктом вивчення макроекономіки є національна економіка. Національна економіка – це сукупність економічних суб’єктів і зв’язків між ними , які характеризуються певною цілісністю в просторі і часі.

Звязок макроекономіки з іншими науками тісно підтримується за рахунок виконання макроекономікою таких функцій:

Пізнавальна –полягає у дослідженні економічних процесів і явищ на макро рівні, побудови моделей цих процесів та визначенні основних макроекономічних заходів підвищення економічного зростання.Тільки на основі всебічної реалізації цієї функції може бути виконана практична функція макроекономіки.

Практична – полягає в тому, щоб на основі економічного аналізу виробляти

науково обгрунтоані практичні рекомендації ефективної економічної політики.

Виховна – полягає у виробленні нового, ринкового типу економічного мислення, формування сучасного світогляду людини

3. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія

Суб’єктами макроекономіки виступають:

1. Сектор домашніх господарств містить усі приватні господарства країни, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб.

Домашні господарства проявляють три основних види економічної активності:

- пропонують фактори виробництва;

- споживають частину отриманого доходу;

- заощаджують.

2. Підприємницький сектор – це сукупність усіх фірм, зареєстрованих в межах країни ( мета діяльності фірм – отримання прибутку ).

Підприємницький сектор проявляє такі види економічної активності:

- пред’являє попит на фактори виробництва;

- пропонує результат своєї діяльності;

- інвестує.

3. Державний сектор – містить усі державні інститути та установи.

Основне завдання держави – створення суспільних благ, які надходять споживачам безоплатно (безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги державної, соціальної та виробничої інфраструктур тощо).

Основні цілі державного сектору – задоволення потребу суспільних благах, а не отримання прибутку; зростання суспільної продуктивності праці та зниження витрат на споживання домашніх господарств.

Для забезпечення своєї діяльності державний сектор проявляє такі види економічної активності:

- збирає податки; здійснює державні закупки товарів і послуг; надає пропозицію грошей для всіх макроекономічних суб’єктів.

4. Сектор закордон містить всі економічні суб’єкти, які знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути. Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом та національними валютами.

Макроеконмічні суб’єкти приймають рішення під впливом таких факторів:

• в силу своїх переваг;

• під дією коньюктури;

• у відповідь на дію інших макроекономічних суб’єктів.

2.