Тема 4. Англійська класична політична економія. А.Сміт і

Д.Рікардо.

А. Сміт – економіст мануфактурного періоду. Його праця “Дослідження про природу і причини багатства націй.” А.Сміт про багатство та обставини які його визначають. Розподіл праці та обставини, що його викликають і обмежують. Походження грошей та їх використання. Вчення про цінність та доходи основних класів – заробітну плату, прибуток, земельну ренту. Про наслідки втручання держави в економіку.

А.Сміт про капітал і його нагромадження.

Становлення та розвиток індустріальної промислової системи в Англії. Промисловий переворот у Франції.

Д.Рікардо – економіст епохи промислового перевороту. Його праця "Початки політичної економії і оподаткування".

Історичні долі економічного вчення А.Сміта і Д.Рікардо.

Тема 5. Подальше узагальнення закономірностей капіталістичної системи і розробка основ політичної економії економістами 20-60-х років хiх ст.

(Самостійно).

Економічне вчення Т.Р. Мальтуса. Закон народонаселення.

Соціалісти-рікардіанці (У.Томпсон, Дж.Грей, Т.Годскін, Дж.Ф.Брей)

Подальше дослідження приватної власності, вартості, грошей, капіталу, а також протиріч економіки громадянського суспільства (Ж.Ш.Л.Сімон де Сісмонді, П.Ж.Прудон, К.І.Родбертус-Ягецов).

Дж.Ст.Мілль та його «Основи політичної економії і деякі аспекти застосування до соціальної філософії».

Економічні погляди Ж.Б.Сея. Ж.Б.Сей про фактори виробництва.

Відображення практичних проблем економічної діяльності капіталіста. Концепція трьох факторів виробництва, “утримання”, “відносної і граничної корисності”, “попиту та пропозиції”, “суб’єктивної вартості” (Дж.Мілля, Дж.Р.Мак-Куллоха, і Н. У.Сеніора).

Пошук моментів “соціальної класової гармонії" в умовах громадянського суспільства К.Ч.Кері і Ф.Бастіа.

Тема 6. Альтернатива традиційним економічним теоріям Німецька національна політична економія

( самостійно).

Особливості промислового перевороту в Німеччині.

Зародження і етапи розвитку системи національної політекономії в Німеччині. Основні концепції історичної школи.

Засновники напряму. Е. Берк, А.Мюлер, Ф.Ліст. Економічні погляди Ф.Ліста. (Метод дослідження. Проблеми зайнятості та інвестицій. “Індустріальне виховання нації” та інше. )

Стара історична школа. Предмет і метод дослідження. Опозиція класичній школі. Критика гедонізму. Інституціоналізм історичної школи. (В.Рошер, К.Кніс, Б.Гільдебранд).

Нова історична школа. Критика методу класичної політичної економії. Дослідження соціальних проблем, ролі соціальних інститутів. Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер.

Третя хвиля історичної школи. Започаткування соціал-націоналістичних ідей. Теорія державного регулювання та свідомо сформованого суспільства. Ідеї соціального плюралізму. В.Зомбарт, М.Вебер. Соціальний напрям в політичній економії. Ідеї реформізму. Р.Штаммлер, Р.Штольцман.

Тема 7. Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії (самостійно)

Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії в 40-50-х роках ХІХ ст.

Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом методологічних принципів аналізу економічних явищ.

«Капітал» К.Маркса. Економічна теорія марксизму і західна соціал-демократія. Е.Бернштейн, К.Каутський, Р.Гільфердінг та інші.

Історичні долі економічної теорії марксизму.

Промисловий переворот і розвиток капіталізму в Україні.

Російський напрямок розвитку марксизму. Г.В.Плеханов і група “Визволення праці”.

“Легальний” марксизм. М.І.Туган-Барановський та П.Б.Струве.

В.І.Ленін. Дослідження проблем дореволюційної економіки Росії. Ленінізм у післяреволюційний період. Нова економічна політика.