Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры по цо.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.11.2018
Размер:
68.03 Кб
Скачать

31 Поняття оцінки радіаційної обстановки. Методи оцінки

Під радіаційною обстановкою необхідно розуміти наслідки, що виникають в результаті аварій з викидом радіоактивних речовин (РР) на реакторах енергетичних блоків АЕС.

Радіаційна обстановка при аваріях на АЕС – це обстановка, яка складається на місцевості у результаті виходу активності із зруйнованого реактора в оточуюче середовище, яка характеризується масштабами та ступенем радіоактивного забруднення та суттєво впливає на діяльність населення, об’єктів та сил ЦО.

При оцінці радіаційної обстановки найперше виявляють радіаційну обстановку, а далі :

− вирішують типові завдання за різними варіантами діяльності населення;

− аналізують результати, які отримані;

− вибирають найбільш доцільні варіанти дій, які виключають переопромінення населення.

Основна мета оцінки – не допустити опромінення населення більше припустимих доз.

Оцінка радіаційної обстановки може бути проведена на етапі прогнозування та на етапі оцінки фактичної радіаційної обстановки.

На етапі прогнозування реальне положення сліду радіоактивної хмари відносно місцевості невідомо. Використовуючи окремі вихідні дані (тип реактора, його потужність, вихід активності, метеоумови та інше) визначають масштаби можливих зон радіоактивного зараження і відображають їх на карті або схемі. При вірно проведеному прогнозуванні положення прогнозованих зон на 90 % співпадає з положенням реальних зон зараження. Рішення типових завдань виконується відносно прогнозованих зон зараження. Прогнозування радіаційної обстановки може бути виконане завчасно – при оперативному плануванні, при оцінці обстановки до початку випадання радіоактивних речовин на місцевості і в інших випадках.

При реальній (фактичний) оцінці радіаційної обстановки визначають реальне положення зон забруднення шляхом вимірювання рівнів радіації (потужностей доз зараження) на місцевості. Рівні радіації приводяться до одної години після аварії і за їх значенням відображають положення меж фактичних зон на карті (схемі). Рішення типових завдань здійснюють по фактичним зонам зараження.

За будь – якої оцінки радіаційної обстановки спочатку виявляють радіаційну обстановку, а потім її оцінюють.

32Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування і при оцінці фактичної обстановки. Основні типові задачі

На етапі прогнозування при виявленні радіаційної обстановки визначають масштаби прогнозованих зон зараження і відображають їх на карті (схемі). Масштаби зон зараження залежать від: типу ядерного енергетичного реактора та його потужності, кількості зруйнованих енергетичних реакторів, виходу активності із зруйнованого реактора, метеорологічних умов.

Порядок виявлення обстановки:

  • За таблицею 2.8 визначають категорію стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія або конвекція);

  • За таблицею 2.10 визначають швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря;

  • На карту (схему) в залежності від напрямку повітря наносять вісь зони можливого радіоактивного зараження;

  • За таблицями 2.11 – 2.15 визначають розміри зон можливого зараження в залежності від категорії стійкості атмосфери, швидкості переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, типу реактора(РВПК або ВВЕР), виходу активності із зруйнованого реактора;

  • На карті (схемі) викреслюють можливі зони зараження в вигляді еліпсів, велика вісь яких за розміром дорівнює довжині зони, а мала вісь – ширині зони зараження.

При оцінці радіаційної обстановки як на етапі прогнозування, так і при оцінці фактичної обстановки вирішаються наступні типові завдання:

1. Визначення дози опромінення при перебуванні людей у межах зон радіоактивного зараження;

2. Визначення дози опромінення при перетинанні людьми зон зараження;

3. Визначення часу початку перебування людей у зонах радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);

4. Визначення часу початку перетинання зон радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);

5. Визначення тривалості перебування людей у зонах радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);

6. Визначення втрат населення у зонах радіоактивного зараження.