47 Колективні засоби захисту

Усі засоби захисту підрозділяють на індивідуальні і колективні.

Колективні засоби захисту, у свою чергу, поділяють на стаціонарні і рухомі.

До рухомих колективних засобів захисту відносять рухомі об’єкти броньованої та автотракторної техніки – бронетранспортери, бойові машини піхоти, автомобілі з кузовами фургонами типу КУНГ та інші.

К стаціонарним засобам колективного захисту відносяться захисні споруди.

Захисні споруди - це споруди, спеціально призначені для захисту населення від ядерної, хімічної, бактеріальної зброї, а так само від впливу можливих вражаючих чинників надзвичайних ситуацій – надлишкового навантаження, високих температур, уламків конструкцій будинків і споруд, токсичних продуктів і т.д.

48

Класифікація захисних споруд

1. За місткістю э декілька класифікацій (у дужках наведені дані іншої класифікації):

- малої місткості - місткість 150 – 300 (300-600) чол.;

- середній місткості - 300 – 600 (600-2000) чол.;

- великій місткості - понад 600 (понад 2000) чол.

2. За призначенням:

– для захисту населення;

– для розміщення органів управління

– для розміщення медичних установ

3. За захисними властивостями:

– сховища;

– протирадіаційні укриття;

– найпростіші укриття (щілини, окопи, траншеї).

4. За термінами будівництва:

- ті, що зводяться завчасно (побудовані завчасно);

- швидко збудованіза місцем розташування:

– вбудовані;

–окремо розташовані;

–у метрополітенах;

–у гірських виробітках.

49

Сховища

Сховища забезпечують найбільш надійний захист людей від усіх вражаючих чинників надзвичайних ситуацій (надлишкового тиску, високих температур; шкідливих газів у зонах пожеж; вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин; обвалів і уламків зруйнованих будинків і споруд і т.д.).

По ступеню захисту сховища розділяють на класи ( в залежності від величини надлишкового тиску, що витримують його захисні конструкції):

Сховища 1 класу здатні витримувати надлишковий тиск - ∆Рф ≥ 500кПа;

2 класу - ∆Рф до 300кПа;

3 класу - ∆Рф до 200кПа;

4 класу - ∆Рф до 100кПа;

5 класу - ∆Рф до 50кПа

Основні вимоги до сховищ

Сховища мають зводитися з урахуванням таких основних вимог:

1. Забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше 2-х діб.

2. Будуватися на ділянках місцевості, що не піддаються затопленню.

3. Бути віддаленими від ліній водостоку і напірної каналізації (віддаленість не менш 15 метрів ). Не допускається прокладка транзитних інженерних комунікацій через сховища.

4. Мати входи і виходи з тим же ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок завалу - аварійні виходи.

5. За габаритами - висота основних приміщень - не менше 2,2 м і не більш 3.5м, рівень підлоги повинен бути вище рівня ґрунтових вод не менше 20 см.

Сховища мають бути обладнані вентиляцією, санітарно-технічними пристроями, засобами очищення повітря від отруйних речовин, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів.

Сховища повинні забезпечувати створення необхідних санітарно-гігієнічних умов для тих, що вкриваються. Основні показники цих умов:

• вміст вуглецю не більш 1%, (ГДК - 3%);

• температура не вище 23С˚ ( гранично припустима 31˚С);

• вологість повітря - відносна вологість не більш 70% ( гранично припустима 80%).

50

У сховищах виділяються основні і допоміжні приміщення.

Основна відмінність основних і допоміжних приміщень у сховищах полягає в тому, що основні приміщення повинні бути обов’язково розташовані в зоні герметизації сховища, допоміжні приміщення допускається розміщати за межами зони герметизації.

Приміщення сховища, де розташовуються люди, які укриваються, щільно герметизуються з тим, щоб у них не проникало заражене радіоактивними, отруйними та сильнодіючими речовинами і бактеріологічними засобами повітря.

Герметичність основних приміщень сховища можна досягти підвищеною щільністю стін, перекриттів, замазуванням у них усіляких тріщин, отворів, а також застосуванням стрічкових та пластичних матеріалів (бітуму, руберойду, толю, поліетиленової пливкі) задля герметизації огороджуючих конструкцій з зовнішньої сторони. Крім того, не можливість проникання забрудненого повітря всередину приміщення досягається утворенням підпору – не великим надмірним тиском повітря ( 3 – 5 мм водного стовпчика) всередині сховища.

До основних приміщень відносять:

- приміщення для тих, що укриваються;

- приміщення для пунктів управління;

- для медпунктів;

У лікувальних установах - операційно-перев’язувальні, передопераційні і стерилізаційні ( за іншими джерелами - тамбури і тамбури-шлюзи).

Допоміжні приміщення:

- приміщення для фільтро – вентиляційних агрегатів(установок) (ФВА);

- санітарні вузли;

- захищені дизельні установки електропостачання;

- приміщення для збереження продовольства;

- тамбури-шлюзи, тамбури;

- станції перекачування і приміщення для кисневих балонів.

51

Оцінка систем життєзабезпечення проводиться по забезпеченню людей, що укриваються, повітрям в режимах 1,11,111; водою, санітарно – технічними пристроями, оцінюються можливості по збору стічних вод.

• по забезпеченню повітрям: визначається тип, состав та параметри системи повітропостачання та

• загальна кількість повітря, яке постачається у сховище в І, ІІ та 111 режимах, визначається кількість людей, які можуть бути забезпечені повітрям:

• по забезпеченню водою: визначає запас води, яка є в ємностях WО.ВОД., та розраховується можливість забезпечення кількості людей протягом заданого строку:

• оцінка санітарно-технічної системи: визначається кількість людей, які можуть бути забезпечені

• системою, виходячи з кількості наявних елементів та існуючих норм:

• оцінка можливості сховища за збором стічних вод (оцінюється при відсутності проточної каналізації).

• Визначається загальна кількість людей, яки можуть бути забезпечені цією системою на термін перебування людей у сховищі:

• Визначається показник, що характеризує інженерний захист за системами життєзабезпечення. Для його розрахунку з кількості людей , які забезпечуються різними системами життєзабезпечення, обирається мінімальна, однак найбільш важливою е система повітропостачання у режимі 1.

52

Класифікація індивідуальних засобів захисту

Усі засоби захисту поділяються

засоби захисту органів дихання

засоби захисту шкіри

засоби захисту очей

медичні індивідуальні засоби захисту

Засоби захисту органів дихання

За принципом захисної дії:

–фільтруючи

–ізолюючи;

2. За ступенем захисної дії

-протигази

–респіратори

–простіші або підручні

3. За призначенням:

–військові;

–цивільні

–промислові

–спеціальні;

–дитячі

Протигази можуть бути великого або малого габариту

Засоби захисту шкіри

За принципом захисної дії:

–фільтруючи

–ізолюючи

За періодичністю ношення:

–періодичного ношення

–постійного ношення

за кратністю використання:

–одноразового використання

–багаторазового використання

за призначенням :

 військові

 цивільні

 спеціальні