36 Основні задачі при оцінці хім.. Обстановки

При оцінці хімічної обстановки визначають:

5) Масштаби зон хімічного зараження – межі та площу зон.

6) Тривалість вражаючої дії СДОР.

7) Час підходу хмари СДОР до об'єкту.

8) Можливі втрати населення під час хімічного ураження.

5) Термін перебування людей в засобах індивідуального захисту.

Масштаби зон хімічного зараження СДОР у залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховують:

• для стислих газів – тільки по первинній хмарі.

• для отруйних речовин, що киплять вище температури навколишнього середовища – тільки по вторинній хмарі.

• для зріджених газів — по первинній і вторинній хмарам.

При оцінці хімічної обстановки можуть бути використані дві методики: – за допомогою розрахункових формул згідно з “ Методикою оценки химической обстановки при авариях на химически опасных предприятиях”, Москва 1989 г.

- за допомогою таблиць для визначення глибин розповсюдження хмари забрудненого повітря для конкретних речовин в залежності від СВСП, швидкості повітря, температури і кількісних характеристик НХР згідно з “Методикою прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті“, введеною наказом № 73/82/64/122 від 27 березня 2001 року.

37 Основні принципи захисту населення. Мета захисту

Захист населення передбачає створення необхідних умов для збереження життя людей під час НС.

Мета захисних заходів – попередити або максимально зменшити можливість ураження населення.

У відповідності до закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, прийнятий 8 червня 2000 року основні принципи в сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій:

1. Пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля.

2. Безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці.

3. Вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

4. Особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру.

5. Відповідальності в межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог закону України “Про захист населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”

6. Обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психо - соціальних наслідків.

7. Урахування економічних, природних та інших особливостей територій і регіонів і ступеню реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

8. Максимально можливого, ефективного та комплексного використання наявних сил та засобів, які призначаються для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру та реагування на них.