1.4.Материнська порода

1.5.Процес ґрунтоутворення

В зоні сухого Степу переважають важкі лесовидні суглинки,рідше леси. Глибина лесової товщі на всій території зони становить 20-25м.

Невеликими масивами зустрічаються алювіальні відклади та глини. Менш поширений елювій-делювій(пісовики,глинисті сланці,вапняки,крейда,мергель). Вони трапляються на окремих височинах,по схилах правих берегів річок та балок. У заплавах річок грунти формуються на алювіальних відкладах різного хімічного і механічного складу. Характерною особливістю зони є те,що сольовий сульфат-хлоридно-натрієвий гіпсовий горизонт знаходиться на глибині 1,7-2,2метри.

Поди складені оглекисними лесами. Механічний склад їх середньо- та важкоглинковий,що є наслідком оглеєння. В подах,розташованих у північній частині зони,вся товща лесів вулугована від водорозчинних солей та гіпсу,а в подах узбережжя Чорного моря – засолена. Відповідно до цього підґрунтові води в подах з вилугуваними лесами прісні:вони розташовуються н глибині 6-8 і більше метрів. У подах з засоленими грунтами води дуже мінералізовані і підіймаються майже до поверхні, обумовлюючи засоленість грунтів. Підгрунтові води на міжподових просторах залягають унизу лесової товщі і повсюдно мінералізовані.

Розділ 2.Грунт господарства

2.1. Номенклатурний список ґрунтів господарства

Таблиця 2

Показник	Назва ґрунтів
	Чорнозем звичайний	Темно каштанові
Потужність гумусового горизонту, см	0-85	0-45
Вміст гумусу (%):	3,4-5,6	0,7-3,5
Гранулометричний склад	Середньо і важко суглинковий	Середньо і важко суглинковий
Структурних агрегатів розміром крупніше 1 мм, %	70-75	70-80
Водостійкість агрегатів розміром більше 0,25 мм, %	30-45	40-55
Загальна пористість, %	50	45
Запас продуктивної вологи на початок вегетації в шарі ґрунту 0-100 см, мм	123 ММ	90 ММ

2.2.Генетико-морфологічна будова грунту

У будові ґрунту виділяють морфологічні елементи, під якими розуміють природні внутрішньогрунтові тіла, утворення або включення з чіткими або дифузними межами. Морфологічними елементами ґрунту є генетичні горизонти, структурні агрегати, новоутворення, включення і пори. Різняться вони між собою за формою і зовнішніми властивостями – морфологічними ознаками. Морфологічними ознаками ґрунтів є форма елементів, характер їх меж, забарвлення, гранулометричний склад, взаємне розташування і співвідношення в просторі твердих часток і зв’язаних з ними пор, характер поверхні, щільність, твердість, деякі фізичні властивості (липкість, пластичність). Їх специфіка залежить від фазового складу ґрунту.