2.3.Гранулометричний склад грунту

Гранулометричним складом грунту називають віднсний по масі вміст груп частинок або фракцій грунту різноі велечини, вираженої у відсотках до загальної маси абсолютно сухого грунту. Для його визначення проводиться так званий гранулометричний аналіз, що складається з розділення наважки грунту на його складові фракції частинок та уламків та подальше визначення відсоткового вмісту кожного компоненту фракції до маси наважки. Гранулометричний склад є однією з найважливіших характеристик грунт, що має визначне значення для оцінки його фізикомеханічних властивостей при використанні йог в якості основи, середовища і матеріала для будівництва дорог.

Тверда фаза ґрунту складається з часток різної величини. Одночасно в ґрунтах містяться мінеральні, органічні і органо-мінеральні частки. Це уламки гірських порід (продукти вивітрювання), мінерали вторинного походження, колоїди гумусних речовин, продукти взаємодії органічних і мінеральних речовин. Механічні частки приблизно однакового розміру об'єднують у фракції. Групування часток по розміру у фракції називається класифікацією механічних елементів.

В ґрунтознавстві відомо кілька класифікацій механічних елементів. Проте загальновизнаною є класифікація М.А. Качинського (таблиця 1), яку широко використовують у навчальній і науковій літературі.

Вміст об'єднаних у фракції механічних елементів називають гранулометричним складом ґрунту.

Таблиця 3

2.4. Водно-фізичні властивості чорнозему південного

2.5.Фізико-хімічні властивості чорнозему південного

Фізико-хімічні властивості чорноземів південних значною мірою відрізняються від властивостей чорноземів звичайних, відношення увібраних кальцію і магнію знижується до 3-4 : 1. З увібраним натрієм вони набувають солонцюватих властивостей. Пептизованих гумінових речовин у них менше, ніж у чорноземах звичайних відповідного складу. Менше також у чорноземах південних і інших агрегатів (0,01 мм), що зменшує здатність цих ґрунтів набувати агрономічно цінної структури.

Структура чорноземів південних зовні мало відрізняється від структури чорноземів звичайних, але міцність агрегатів дещо знижена через менший вміст гумусу і наявність увібраного натрію. Із зміною механічного складу від глинистих до легкосуглинкових зменшується і міцність агрегатів, відповідно змінюються водно-фізичні властивості (табл. 3.4.).

Реакція чорноземів південних нейтральна або слабкокисла, рН водної витяжки 6,5—7,5. Сума обмінних увібраних основ коливається від 5—15 до 17—50 мг-екв на 100 г ґрунту.

Залежно від вмісту гумусу запаси загального азоту становлять 0,17—0,28 %. У чорноземах південних достатні запаси валового фосфору — 0,12—0,15%, багато калію. Кількість обмінного увібраного натрію становить 0,1—1 мг-екв на 100 г ґрунту.

Потенціальна родючість чорноземів південних така сама, як і звичайних, але використання різко обмежується недостатнім зволоженням. Тому вони є цінним меліоративним фондом для розвитку іригації.

У ході аналізу матеріалі в таблиці та бібліографічних джерел стає зрозумілим, що водно-фізичні властивості задовільні, структура в них майже така, як і у чорноземів звичайних, але водотривких агрегатів уже значно менше, до 25-30 % в орному шарі

Таблиця 4

Фізико-хімічні властивості чорноземів південних

Показники	Глибина взятої проби	Глинисті перехідні до звичайних	Глинисті	Пилувато - важкосуглинкові	Піщанисто - суглинкові
рН сольової витяжки	0—20	6,0	6,3	6,1	0,30
	25—45	6,2	6,5	6,3	0,45
Гідролітична кислотність мг-екв на 100 г грунту,	0—20	2,77	2,30	1,52	1,65
	25—45	1,58	1,20	1,13	1 20
Сума ввібраних основ, мг- екв на 100 г грунту	0—20	33,4	33,0	26,8	26,0
	25—45	35,0	32,4	29,0	31,0
Ступінь насичення основа-	0—20	92,5	93,4	94,0	95,0
	25—45	95,7	96,3	96,0	97,0
Вміст увібраних основ, ми, % екв на 100 г грунту
Са2+	0—20	27,4	23,9	22,8	19,50
	25—45	28,9	28,9	22,06	22,00
Mg2+	0—20	7,7	7,9	6,3	5,08
	25—45	5,3	7,2	6,9	4,91
Na+	0—20	—	0,30	—	0,38
	25—45	—	0,21	—	0,56

Це пов'язано з меншим вмістом гумусу, а також появою в ґрунтово-вбирному комплексі обмінного натрію. Нижча в них і забезпеченість азотом та фосфором, але дуже висока - калієм. їх бонітет дорівнює 50-58 балам.