Інформаційними джерелами ведення Кадастру є відомості:

• про медико-біологічну оцінку (бальнеологічний висновок) якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання - за даними МОЗ;

• про природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, їх екологічні та інженерно-геологічні характеристики - за даними МОЗ і Мінекоресурсів;

• про експлуатаційні запаси, обсяги видобутку, підготовки, переробки та характер використання родовищ лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, - за даними Державного фонду родовищ корисних копалин;

• про інженерну та транспортну інфраструктуру територій поширення природних лікувальних ресурсів - за даними містобудівного кадастру населених пунктів;

• про географічне положення природних лікувальних ресурсів - за даними Державного картографо-геодезичного фонду.

Кадастр застосовується для:

• здійснення ефективного поточного і перспективного використання природних лікувальних ресурсів у санаторно-курортному лікуванні, медичній реабілітації, рекреації населення;

• забезпечення раціонального видобутку, використання та охорони природних лікувальних ресурсів;

• створення сприятливих умов для лікування, профілактики захворювань та відпочинку людей;

• удосконалення системи проведення природоохоронних заходів, створення округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів;

• вирішення інших питань, пов'язаних з використанням природних лікувальних ресурсів.

Кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду - система обліку та оцінки кількісного та якісного стану територій та окремих об'єктів природно-заповідного фонду та їх територіальних сукупностей, призначена для забезпечення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб достовірними даними про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні та якісні характеристики цих територій та об'єктів, їх природоохоронну, наукову, виховну, рекреаційну та іншу цінність з метою охорони, збереження та ефективного управління функціонуванням і розвитком природно-заповідного фонду.

Рис. Роль кадастру територій ПЗФ в організації моніторингу за довкіллям

Ведення кадастру регламентується Законом України "Про природно-заповідний фонд України" (статті 56-59), Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", інструкцією   «  Про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України» (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України N 670 від 16.02.2005 р.).

Усі об’єкти ПЗФ класифікуються за ступенем цінності.

Рис. Рівні цінності об’єктів ПЗФ

До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об'єкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки,заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Для територій та об’єктів ПЗФ законодавець визначив наступні режими використання.

Рис. Режим використання територій ПЗФ