- •1.1. Особистість молодшого школяра
- •1.2. Сімейні відносини як показник формування особистості дитини.
- •1.2.1. Поняття родини й сімейних відносин
- •1.2.2 Типи й стилі сімейних взаємин
- •1.2.3. Сім'я як фактор розвитку дитини
- •1.3. Негативний вплив внутрішньосімейних відносин на особистість дитини
- •Розділ 2.Емпіричне дослідження взаємозв'язку сімейних відносин та розвитку особистості дитини
- •2.1. Характеристика методів дослідження.
- •2.2. Характеристика вибірки та процедури дослідження
- •2.3 Аналіз отриманих результатів
- •Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «прийняття»
- •Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «кооперація»
- •Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «симбіоз»
- •Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «авторитарна гіперсоціалізація»
- •Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «маленький невдаха»
- •Розподіл за рівнями прояву типу виховання «тривожність в сім'ї»
- •Розподіл за рівнями прояву типу виховання «ворожість в сім'ї»
- •Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «сприятливий клімат в сім'ї»
- •Аналіз показників особистісного розвитку дітей за рівнем прояву типу виховання «тривожність в сім'ї»
- •Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояв у типу виховання «конфліктність в сім'ї»
- •Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «неповноцінність в сім'ї»
- •Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «прийняття»
- •Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «симбіоз»
- •Аналіз показників особистісного розвитку за рівнем прояву типу виховання «авторитарна гіперсоціалізація»
- •Висновки
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Чернігівський національний педагогічний університет імені т.Г. Шевченка Психолого-педагогічний факультет
- •Особливості впливу сімейного виховання на розвиток дитини молодшого шкільного віку
- •Чернігів 2010
2.2. Характеристика вибірки та процедури дослідження
У нашому дослідження приймали участь діти старшої групи (5-6 років) Чернігівського ДНЗ № 61 та ДНЗ №4, батьки. Загальна кількість досліджуваних: ЗО дітей, серед яких 15 хлопців та 15 дівчат, та ЗО батьків.
Дослідження проводилося в 2 етапи:
1)психологічна діагностика дітей (лютий);
2)опитування батьків(березень).
2.3 Аналіз отриманих результатів
При обробці результатів методики «ОБС», розробленої А.Я.Варга В.В.Століним, ми отримали наступні результати:
Таблиця 1
Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «прийняття»
Рівні |
Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п =15) |
Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30) |
||
Хлопчики |
Дівчатка |
|||
Високий |
6,7 |
6,7 |
6,7 |
|
Середній |
93,3 |
73,3 |
83,3 |
|
Низький |
0 |
20 |
10 |
1) високий результат за шкалою прийняття виявлено тільки в двох випадках, тобто тільки в двох сім'ях (приблизно7%) батьки приймають дитину такою як вона є, поважають її, її потреби та її думку, схвалюють її інтереси. Низький рівень виявлено у 10% (трьох сім'ях), де, скоріше за все, дорослі не прислухаються до думки дитини, відчувають до неї переважно негативні емоції: злість, роздратованість. В 83% випадках (25 сімей) спостерігаємо середній рівень вираженості типу виховання «прийняття». Можливо, в таких сім'ях ставлення до дитини залежить від ситуації, що може пояснюватися нестійкістю та мінливістю настрою у батьків або непослідовністю їх виховання (в одних ситуаціях вони поважають дитину, а в інших - ні) (Таблиця1). Як видно з таблиці стосовно дівчат(20%) в сім'ї частіше батьки використовують «неприйняття» - відчуження. Можемо припустити, що цей факт пояснюється тим, що дівчаток не сприймають такими, якими вони є, тобто батьки до них більш вимогливі, прагнуть їх переробити. Або ж саме в сім'ях, де діти - дівчата, батьки мають невирішені внутрішньо-особистісні проблеми або конфлікти, які не дозволяють їм ставитися до дитини з повагою та розумінням. Стосовно хлопців низький рівень не виявлено.
Таблиця 2
Розподіл за рівнями прояву стилю виховання «кооперація»
Рівні прояву |
Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=15) |
Розподіл у % (від загальної кількості опитуваних, п=30) |
||
Хлопчики |
Дівчатка |
|||
Високий |
100 |
86,7 |
93,3 |
|
Середній |
0 |
13,4 |
6,7 |
|
Низький |
0 |
0 |
0 |
2) більшість батьків оцінили свій стиль виховання як «кооперація» -93,3% сімей (28 випадків) з високим рівнем прояву типу виховання «кооперація». Що вказує на те, що батьки високо оцінюють здібності своєї дитини, схвалюють її самостійність та ініціативність. У 6,7% (двох сім'ях) спостерігаємо середній рівень прояву цього типу виховання (Таблиця 2). Стосовно дівчат, в порівнянні з хлопчиками, батьки рідше на 13,3% використовують стиль виховання «кооперація». Тобто знову ж таки спостерігаємо вищі вимоги до дівчат, можливо, більший контроль щодо їх виховання, у них не настільки, як у хлопців, схвалюється самостійність та ініціативність. Можливо, що пов'язане з певними тендерними стереотипами у вихованні: дівчата повинні бути слухняними, виконувати всі поставлені вимоги та завдання. Але, враховуючи, що у нас таких випадків лише 2, то серйозних висновків ми робити не можемо.
Таблиця З