ПВНЗ Європейський університет

Черкаська філія

« Затверджую»

Директор ЧФ ЄУ

___________Шпильовий В.А.

« ___»_________2010 р.

Методичні вказівки до виконання семінарських та самостійних робіт

для студентів денної та заочної форми навчання

з дисципліни «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ»

для спеціальностей:

6.050100 Фінанси і кредит

6.050100 Облік і аудит

6.050100 Економіка підприємства

Черкаси 2010

Укладач програми – Марцинюк І.М. к.і.н., доц.

Рецензент: Коломицева О.В., к.е.н.,доц.

Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри економіки, обліку і аудиту

Протокол № ___ від ______________2010 р.

Завідувач кафедрою к.е.н.,доцент _____________ Коломицева О.В.

Розглянуто і затверджено на засіданні

Науково-методичної Ради Черкаської філії Європейського університету

Протокол № ____ від „____”__________ 2010 р.

Голова Науково-методичної Ради ЧФ ПВНЗ ЄУ

_________________________В.А. Шпильовий

ВСТУП

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 02.06.93 р. №161, самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних занять час.

Уміння студентів самостійно працювати над матеріалом забезпечує високу кваліфікаційну підготовку спеціалістів, формує уміння у майбутньому самостійно підвищувати свій науковий рівень, самостійно приймати при необхідності рішення певної проблеми.

Це особлива форма навчальної діяльності, спрямована на формування самостійності студентів і засвоєння ними сукупності знань, вмінь, навичок, що здійснюється за умови запровадження відповідної системи організації всіх видів навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів – це формування самостійності як риси особистості і засвоєння знань, умінь, навичок, оволодіння системою знань з певних питань навчальної дисципліни; поглиблення практичних навичок, одержаних на заняттях; виховання самостійності у вирішенні проблем.

Основними функціями самостійної роботи студентів є .

• пізнавальна – визначається засвоєння студентами систематизованих знань з дисципліни;

• самостійна – формування вмінь і навичок, самостійне їх оновлення і творче застосування;

• прогностична – вміння студента вчасно передбачати й оцінювати як можливий результат, так і сам процес виконання завдання;

• коригуюча – вміння вчасно коригувати свою діяльність;

• виховна – формування самостійності як риси характеру.

Самостійна робота студента (СРС) - це навчальна діяльність студента, яка планується, виконується за завданням, під методичним керівництвом і контролем викладача, але без його прямої участі.

Самостійна робота – одна з форм навчально-пізнавальної активності, діяльності студента.

Згідно положення “Про кредитно-модульну систему організації навчального процесу” від 10.02.2009 р., де чітко зазначено, що 2/3 навчального матеріалу відводиться на самостійну роботу студента, яка може виконуватися:

• в бібліотеці університету;

• в комп'ютерних класах;

• в домашніх умовах;

• в гуртожитку.

Самостійна робота передбачається 2 видів:

1.самостійне виконання індивідуальних завдань після занять.

2. самостійна робота під керівництвом викладача.

Самостійне виконання після занять індивідуальних завдань передбачає самостійне опрацювання студентами теоретичного матеріалу для виконання практичних робіт, рефератів для семінару, підготовки виступів, виконання індивідуальних завдань.

Самостійна робота під керівництвом викладача – це форма осмислення теоретичного матеріалу, яка передбачає самостійне опрацювання студентом частини теоретичного навчального модуля в аудиторії під керівництвом викладача у вигляді консультації, яка проводиться викладачем згідно з графіком.

Головним етапом в самостійній роботі є контроль студентів.

Контроль виконує дві основні функції: коригуючу і стимулюючу. Коригуюча функція полягає в своєчасному виявленні різних великих і малих недоліків у виконуваній діяльності і зміні її діяльності в оптимальний з точки зору поставлених задач бік. Стимулююча функція полягає в тому, що чекання контролю створює для людини досить сильне зовнішнє спонукання до діяльності, що є значним доповненням до її внутрішніх мотивів.

Розрізняють: