1.2.Форми договору транспортного експедирування.

Статтею 930 ЦК встановлено обов'язкову письмову форму договору транспортного експедирування. Однак недодержання сторонами письмової форми даного договору автоматично не має наслідком його недійсність [10, ст.585].

Договір транспортного експедирування укладають у письмовій формі.

Його істотними умовами є:

1. Відомості про сторони договору:

— для юридичних осіб — резидентів України: найменування, місце розташування та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

— для юридичних осіб — нерезидентів України: найменування, місце розташування і держава, де зареєстрована особа;

— для фізичних осіб — громадян України: прізвище, ім’я, по батькові, адреса місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

— для фізичних осіб — іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), адреса місця проживання за межами України.

2. Вид послуги експедитора.

3. Вид і найменування вантажу.

4. Права та обов’язки сторін.

5. Відповідальність сторін, зокрема у разі заподіяння шкоди внаслідок дії непереборної сили.

6. Розмір плати експедитору.

7. Порядок розрахунків.

8. Пункти відправлення і призначення вантажу.

9. Порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнту

10. Строк (дата) виконання договору.

11. Всі ті умови, за яких за заявою хоча б однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Ці послуги є основними за договором транспортного експедирування. Крім цих законодавством передбачені так звані додаткові послуги, до яких належать інші послуги, що є необхідними для доставки вантажу:

— перевірка кількості і стану вантажу;

— навантаження і вивантаження вантажу;

— сплата мита, зборів і витрат, що покладені на клієнта;

— зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення;

— одержання необхідних для експорту (імпорту) документів;

— виконання митних процедур тощо[13, ст. 529].

Клієнт зобов'язаний також надати експе­диторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встанов­лених договором. У свою чергу, експедитор повинен повідо­мити клієнта про виявлення недоліків одержаної інфор­мації, а в разі її неповноти — вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію[ 6, ст.402].

ЦК не передбачає спеціальних правил щодо укладання договору транспортного експедирування, крім застосування письмової форми договору. Це зумовлене складністю прав та обов'язків сторін за договором, можливістю внесення до нього додаткових умов із виконання цілого ряду фактичних дій. Відповідно до цих положень укладання договору транспортної експедиції повинно відбуватися за загальними правилами ЦК про укладання договорів. Тобто якщо сторони не оформили свої договірні відносини у письмовій формі, вони не позбуваються права наводити письмові та інші докази (окрім показань свідків) про укладення договору транспортного експедирування. Такими доказами можуть бути фактичне виконання договору транспортного експедирування повністю або частково. Але при недотриманні письмової форми укладення договору транспортного експедирування у випадку судового спору у сторін не залишається підстав для притягнення до відповідальності експедитора за обов'язками, які не вказані у договорі. Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» при укладенні договору транспортного експедирування, необхідно передбачити ряд істотних умов, а саме: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права та обов'язки сторін; відповідальність сторін, в тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 215 ЦК, якщо сторони не досягнуть згоди по всіх істотних умовах договору, договір вважається неукладеним.

Відповідно до частини другої статті клієнт у разі необхідності видає експедитору довіреність на вчинення відповідних дій, якщо вона необхідна для виконання його обов'язків. На довіреності базуються повноваження експедитора відносно третіх осіб — перевізника, митних органів та інших. Взагалі експедитор може діяти від свого власного імені або від імені клієнта. Тобто в договорі перевезення він може виступати стороною за договором та нести всі права і обов'язки сторони. Але в цьому випадку перед клієнтом відповідно до укладеного з ним договору транспортного експедирування експедитор буде нести обов'язки та відповідальність за невиконання або неналежне виконання за договором [9,ст.815].