- •6.5. Pie Multicom X.400–сучасна електронна пошта для всіх груп користувачів
- •7. Міжнародна міжбанківська мережа swift
- •7.1. Загальна інформація про мережу
- •7.1.1. Виникнення мережі
- •7.1.2. Організаційна структура
- •7.1.3. Члени і користувачі мережі
- •7.1.4. Переваги мережі
- •7.1.5. Архітектура мережі swift
- •7.1.6. Ідентифікація учасників товариства
- •7.1.7. Обробка повідомлень мережі
- •7.1.8. Забезпечення безпеки
- •7.1.9. Розвиток мережі (swift II)
- •7.2. Вступ до swift
- •7.2.1. Загальні положення
- •7.2.2. Підготовчий період
- •7.2.3. Фінансові витрати
- •7.2.4. Сприяння банкам з боку товариства
- •7.3. Функціонування банку в мережі
- •7.3.1. Технічні засоби і програмне забезпечення
- •7.3.2. Навчання банківського персоналу
- •7.3.3. Обробка інформації
- •. Зарубіжні центри обробки баз даних
- •8.1. Типи баз даних на світовому ринку інформації і способи доступу до них
- •Показники баз даних
- •Бази даних різних типів, які доступні на світовому ринку
- •Тематика баз даних
- •Способи доступу до інформації і носії баз даних на світовому інформаційному ринку [12, с.12]
- •Статус цгбд
- •8.2. Організація доступу й роботи з цобд
- •8.3. Можливості цобд «Dialog» і характеристика його баз даних
- •8.4. Форми надання послуг, ціни, облік використаних послуг і порядок розрахунків
- •8.5. Оформлення співробітництва з «Dialog»
- •. Інформаційні системи для мультинаціональних корпорацій
- •9.1. Особливості інформаційних систем для мнк
- •9.2. Організаційна будова корпорації
- •9.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •. Інформаційні системи для мультинаціональних корпорацій
- •9.1. Особливості інформаційних систем для мнк
- •9.2. Організаційна будова корпорації
- •9.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •11. Міжнародні інформаційні системи технічного аналізу ринків
- •11.1. Інформаційна організація Рейтер (Reuters)
- •11.1.1. Фінансова інформація
- •11.1.2. Системи відображення інформації
- •11.1.3. Укладання угод
- •11.1.4. Технічний аналіз у системі Рейтер
- •11.2. Інформаційна система Доу-Джонс Tелерейт (Dow Jones Telerate)
- •11.2.1. Система Teletrac
- •11.2.2. Система Telerate Charting
- •11.2.3. Система Telerate Workstation
- •11.2.4. Система Teletrac Tradestation
- •11.3. Інформаційна система Bloomberg
- •11.4. Інформаційна система Tenfore
- •Список літератури
Тематика баз даних
Тематика |
Кількість і частка, % |
||
|
1988 |
1990 |
1992 |
Бізнес |
1815 (34) |
1956 (33) |
2624 (33) |
Споживча інформація загального призначення |
301 (3) |
416 (7) |
700 (9) |
Медицина і біологія |
433 (8) |
651 (11) |
728 (9) |
Гуманітарні дисципліни |
84 (2) |
216 (4) |
314 (4) |
Правова інформація |
441 (8) |
531 (9) |
885 (11) |
Політематична |
29 (<1) |
368 (6) |
296 (4) |
Новини |
428 (8) |
233 (4) |
385 (5) |
Суспільні науки |
460 (9) |
418 (7) |
447 (6) |
Науково-технічна інформація |
1184 (22) |
1154 (19) |
1492 (19) |
Разом |
5361 |
5943 |
7841 |
Бази даних ділової та комерційної інформації є абсолютними лідерами на ринку, друге місце посідають бази даних науково-технічної інформації. Незважаючи на прогнози другої половини 80-х років частка баз даних НТІ не зменшилась і залишається практично постійною, так само як і частка баз даних ділової інформації, стосовно якої очікувалося значне збільшення.
У табл. 8.4 наведено дані про розподіл світового ринку баз даних залежно від способу доступу до них і/або носіїв, що використовуються.
Таблиця 8.4
Способи доступу до інформації і носії баз даних на світовому інформаційному ринку [12, с.12]
Спосіб доступу |
Кількість і частка, % |
|
або носій |
1989 |
1992 |
Діалоговий пошук |
3524 (52) |
5486 (65) |
Пакетний пошук |
999 (16) |
389 (5) |
Компакт-диск |
433 (7) |
1321 (16) |
Дискети |
478 (8) |
676 (8) |
Магнітна стрічка |
787 (13) |
584 (7) |
Ручні |
— |
39 (<1) |
Разом |
6221 |
8495 |
Діалоговий пошук є домінуючим (65 % у 1992 р.) способом використання баз даних і його застосування зростає, так само як і частка баз даних на компакт-дисках, тоді як частка баз даних на дискетах залишається незмінною, а бази даних на магнітних стрічках і їх обробка в пакетному режимі зменшуються.
Ринок електронних угод вміщує системи реалізації різних господарських операцій через мережі передачі даних (резервування білетів і міст у готелях, замовлення, купівля і обмін товарів і послуг, банківські та розрахункові операції, операції з торгівлі біржовими товарами і цінними паперами, валютні операції). Відмітною рисою даного сектора є те, що користувачі безпосередньо вступають у майнові відносини (при цьому вони мають певні обов’язки і несуть відповідальність) з контрагентами. Цей ринок розглядається як один з найперспективніших секторів, де послуги доступу до бази даних, об’єднані з послугами телекомунікацій, мають перспективи стати по справжньому масовими.
На ринку електронних комунікацій можна виділити різні системи сучасних засобів зв’язку і людського спілкування: мережі передачі даних, системи електронної пошти і системи, які об’єднують власників мікроЕОМ з надання вдосконалених послуг зв’язку (телеконференції, електронні мережні дошки об’яв, бюлетені тощо).
Основними постачальниками інформаційних послуг виступають центри — генератори баз даних (ЦГБД), центри обробки інформації на основі баз даних (ЦОБД), шлюзові інформаційні служби, служби передачі даних і телекомунікації, а також інформаційні брокери та інші структури, зорієнтовані на обслуговування кінцевих користувачів. Слід зазначити, що структура інформаційного ринку постійно і динамічно змінюється, при цьому створюються як нові елементи (наприклад, локальні ЦОБД), так і нові зв’язки й відносини між існуючими учасниками ринку.
ЦГБД готують бази даних передусім щодо їх змісту і відповідальності за добір матеріалу (оскільки бази даних можуть готувати інші спеціалізовані організації, що працюють на контрактній основі з ЦГБД). Більша частина ЦГБД пропонує свої бази даних на ринку іншим спеціалізованим організаціям — центрам обробки баз даних (ЦОБД) та іншим постачальниками інформаційних послуг на умовах оренди або ліцензування.
ЦГБД можуть бути класифіковані передусім за статусом і типом власності, на основі якої вони функціонують: державної, приватної/комерційної, недержавної/комерційної, змішаної (табл. 8.5 [12, с.14]).
Таблиця 8.5