- •6.5. Pie Multicom X.400–сучасна електронна пошта для всіх груп користувачів
- •7. Міжнародна міжбанківська мережа swift
- •7.1. Загальна інформація про мережу
- •7.1.1. Виникнення мережі
- •7.1.2. Організаційна структура
- •7.1.3. Члени і користувачі мережі
- •7.1.4. Переваги мережі
- •7.1.5. Архітектура мережі swift
- •7.1.6. Ідентифікація учасників товариства
- •7.1.7. Обробка повідомлень мережі
- •7.1.8. Забезпечення безпеки
- •7.1.9. Розвиток мережі (swift II)
- •7.2. Вступ до swift
- •7.2.1. Загальні положення
- •7.2.2. Підготовчий період
- •7.2.3. Фінансові витрати
- •7.2.4. Сприяння банкам з боку товариства
- •7.3. Функціонування банку в мережі
- •7.3.1. Технічні засоби і програмне забезпечення
- •7.3.2. Навчання банківського персоналу
- •7.3.3. Обробка інформації
- •. Зарубіжні центри обробки баз даних
- •8.1. Типи баз даних на світовому ринку інформації і способи доступу до них
- •Показники баз даних
- •Бази даних різних типів, які доступні на світовому ринку
- •Тематика баз даних
- •Способи доступу до інформації і носії баз даних на світовому інформаційному ринку [12, с.12]
- •Статус цгбд
- •8.2. Організація доступу й роботи з цобд
- •8.3. Можливості цобд «Dialog» і характеристика його баз даних
- •8.4. Форми надання послуг, ціни, облік використаних послуг і порядок розрахунків
- •8.5. Оформлення співробітництва з «Dialog»
- •. Інформаційні системи для мультинаціональних корпорацій
- •9.1. Особливості інформаційних систем для мнк
- •9.2. Організаційна будова корпорації
- •9.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •. Інформаційні системи для мультинаціональних корпорацій
- •9.1. Особливості інформаційних систем для мнк
- •9.2. Організаційна будова корпорації
- •9.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •11. Міжнародні інформаційні системи технічного аналізу ринків
- •11.1. Інформаційна організація Рейтер (Reuters)
- •11.1.1. Фінансова інформація
- •11.1.2. Системи відображення інформації
- •11.1.3. Укладання угод
- •11.1.4. Технічний аналіз у системі Рейтер
- •11.2. Інформаційна система Доу-Джонс Tелерейт (Dow Jones Telerate)
- •11.2.1. Система Teletrac
- •11.2.2. Система Telerate Charting
- •11.2.3. Система Telerate Workstation
- •11.2.4. Система Teletrac Tradestation
- •11.3. Інформаційна система Bloomberg
- •11.4. Інформаційна система Tenfore
- •Список літератури
7. Міжнародна міжбанківська мережа swift
7.1. Загальна інформація про мережу
7.1.1. Виникнення мережі
Наприкінці 50-х років завдяки бурхливому розвитку міжнародної торгівлі збільшилася кількість банківських операцій. Традиційні зв’язки між банками (пошта, телеграф) не забезпечували своєчасної обробки зростаючих обсягів банківської інформації. Крім того, стандартизація та уніфікація документів і операцій практично не застосовувались у міжбанківських відносинах. Необхідно зазначити, що на національному рівні, а інколи і між окремими країнами, банки намагалися стандартизувати платіжні документи. Так, наприкінці 50-х років було укладено угоду між австрійськими, швейцарськими банками і банками ФРН про створення міжнародної єдиної форми банківських доручень, що, однак, не набуло поширення в роботі з банками інших країн. Підсумком таких угод було розширення числа несумісних одна з одною мереж телекомунікацій, які використовували формати, засоби й процедури обробки даних з власними вимогами. У пошуках ефективніших форм роботи на початку 60-х років 60 європейських і американських банків зібралися для дискусії з приводу створення системи стандартизації в міжнародній банківській справі. Було прийнято рішення, що кінцевою метою має стати використання комп’ютерів і засобів телекомунікацій, які б забезпечили більш надійну, швидкодіючу й безпечну систему передачі банківської інформації. В основу проекту були покладено такі вимоги:
— платіжні операції повинні здійснюватися без застосування паперу і більш раціонально;
— обмін інформацією між банками має значно прискоритися з використанням засобів телекомунікацій;
— мають бути мінімізовані типові банківські ризики (наприклад, втрати, помилкове направлення платежів, фальсифікація платіжних доручень тощо).
З цією метою в травні 1973 р. було засновано Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій (Society for Worldwide Interbank Financial Teleсommunication — SWIFT), до складу якого ввійшло 239 банків із 15 країн Європи та Північної Америки (Бельгія, ФРН, Данія, Фінляндія, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Австрія, Швеція, Швейцарія, США). Реальне виконання операцій почалось лише 9 травня 1977 р. за участю 513 банків з 15 країн. Кількість країн і банків-членів системи постійно збільшується. За станом на серпень 1995 р. SWIFT об’єднує понад 3000 фінансових організацій більш як з 80 країн. Щоденний обсяг передачі становить понад 1,7 млн. банківських повідомлень.
В Україні учасниками SWIFT стали більше 20 банків, у тому числі НБУ, Перший український міжнародний банк, Укрсоцбанк, Промінвестбанк, Агробанк «Україна», Укрексімбанк, Градобанк, банк «Ажіо», Приватбанк, а також Українська міжбанківська валютна біржа.
За оцінками незалежних експертів, банк середньої величини може одержати від участі в SWIFT від $ 15000 на місяць чистого прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу й залучення солідних клієнтів, зацікавлених у швидкому проходженні міжнародних платежів, роботі на міжнародному ринку валют і цінних паперів.
SWIFT розкриває перед своїми учасниками багато унікальних можливостей:
— підвищення ефективності роботи банку за рахунок використання стандартизації та сучасних способів передачі інформації;
— забезпечення надійності при передачі повідомлень (кодування і спеціальний порядок передачі й прийому);
— прямий доступ банків-учасників SWIFT до своїх кореспондентів, відділень і філій у всьому світі. (Звичайне повідомлення може бути доставлено за 20 хв, термінове — за 5 хв);
— використання стандартизованих повідомлень, що допомагає подолати мовні барьєри й зменшити відмінності у практиці застосування міжнародних банківських операцій;
— гарантія безпеки передачі, тобто захист від підробок, втрати інформації та обов’язкова відповідь по всіх платіжних дорученнях і фінансових повідомленнях (за весь період роботи SWIFT не було зафіксовано жодного випадку передачі шахрайської інформації, жодного разу користувачі не понесли збитки з вини SWIFT).