• Вивчають і аналізують пожежну небезпеку тп;

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню горючого середовища, для чого визначають:

• чи дотримуються норми якості масла і його ізоляційних властивостей, а також температурних режимів;

• наявність розливів масла на гравійні засипки;

• справність систем охолодження, регулювання і захисту обладнання;

• справність і наявність стаціонарних рівнемірів;

• наявність і справність маслоприймальних пристроїв і маслопроводів під трансформаторами;

• періодичність перевірки маслопроводів.

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню ДЗ, для чого визначають:

• ступінь захисту і матеріал ущільнень розподільчих і з’єднувальних коробок на трансформаторах.

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють поширенню пожежі, для чого визначають:

• наявність, матеріал і влаштування мембран на викидних трубах трансформаторів;

• стан і ступінь чистоти гравійної засипки під трансформаторами;

• наявність і справність бортових огороджень маслоприймальних пристроїв;

• наявність стаціонарних установок пожежогасіння на трансформаторах і масляних реакторах та їх працездатність;

• наявність діючої системи релейного захисту трансформаторів або іншої системи відключення трансформаторів від мережі усіх напруг при виникненні пожежі;

• наявність обладнаних і позначених місць заземлення для установки пожежної техніки.

При перевірці протипожежного стану кабельного напівповерху:

• Вивчають і аналізують пожежну небезпеку кабельного напівповерху;

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню горючого середовища, для чого визначають:

• кількість і матеріал горючої навантаги приміщення;

• матеріал ізоляції кабелів і проводів, його здатність підтримувати горіння;

• наявність ємностей з ЛЗР, балонів з ГГ, комор з горючими матеріалами або інших приміщень, що не відносяться до кабельного господарства;

• наявність відкладень горючого пилу на ізоляції кабелів;

• яким чином і якими складами виконується очищення електротехнічного обладнання.

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню ДЗ, для чого визначають:

• стан ізоляції кабелів і проводів;

• як виконується захист кабелів і проводів від струмів коротких замикань та перевантажень;

• ступінь нагріву ізоляції кабелів;

• можливість потрапляння і наявність води у приміщенні;

• наявність гідроізоляції і дренажних влаштувань кабельної споруди.

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють поширенню пожежі, для чого визначають:

• наявність або відсутність вогнезахисних покрить на ізоляції кабелів і проводів;

• наявність ущільнень з вогнестійкого матеріалу у місцях проходження кабелів через будівельні конструкції;

• ступінь захисту і наявність відкритих прорізів у протипожежних перешкодах.

При перевірці протипожежного стану головного щита управління:

• вивчають і аналізують пожежну небезпеку ГЩУ;

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню горючого середовища, джерел запалювання і сприяють поширенню пожежі для чого визначають:

• матеріал полів і стін у приміщенні;

• спосіб установки щитів управління;

• спосіб прокладки кабелів, що живлять щити управління;

• працездатність приймальної станції АПС;

• постійну наявність у приміщенні працюючого обслуговуючого персоналу;

• наявність інструкцій дії обслуговуючого персоналу, а також інструкцій про порядок користування щитами управління і приймальною станцією АПС;

• наявність у приміщенні телефонного зв’язку;

• наявність систем АПС і АУПГ;

• призначення, справність і достатність контрольно-вимірювальних приладів і приладів сигналізації аварійних режимів роботи обладнання і установок об’єкту.

При перевірці протипожежного стану турбінного цеху:

• вивчають і аналізують пожежну небезпеку технологічного процесу;

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню горючого середовища, для чого визначають:

• наявність розливів ПММ;

• наявність потрапляння масла при експлуатації агрегатів на гарячі поверхні, у підвальні приміщення і на кабельні траси;

• чи передбачені заходи проти відкритого фонтанування масла на напірних маслопроводах;

• наявність у маслосистемах маслостійких і температуростійких матеріалів ущільнень;

• щільність з’єднань маслопроводів, наявність підтікань;

• яким чином здійснюється доливання маслобаків маслом (централізовано по маслопроводах чи вручну.

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню джерел запалювання, для чого визначають:

• ступінь захисту і рівень вибухозахисту електрообладнання (стаціонарного і переносного) і його відповідність вимогам ПУЕ;

• наявність знаків “Забороняється користуватись відкритим вогнем” поблизу корпусів генераторів;

• можливість потрапляння масла на високонагріті поверхні апаратів і трубопроводів;

• наявність і стан теплоізоляції високонагрітих паропроводів.

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють поширенню пожежі, для чого визначають:

• наявність просоченої маслом горючої теплоізоляції;

• можливість розтікання масла при пошкодженні маслопроводів по технологічному обладнанню і трубопроводам, а також його потрапляння у підвальні приміщення;

• наявність промасленої ветоші, ганчірок, і інших горючих матеріалів у приміщенні цеху;

• наявність і стан протипожежних перешкод, що відокремлюють турбінний цех від інших приміщень;

• виявляють порушення, що перешкоджають евакуації людей та ускладнюють гасіння пожежі для чого визначають:

• наявність і стан первинних засобів пожежогасіння;

• кількість і утримання евакуаційних виходів з приміщення цеху;

• наявність систем дистанційного відключення роботи технологічного обладнання і електроенергії в разі аварії і пожежі;

• наявність систем внутрішнього пожежогасіння.

При перевірці протипожежного стану котельного цеху:

• вивчають технологічний процес і його пожежну небезпеку;

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню горючого середовища, для чого визначають:

• герметичність трубопроводів, по яким транспортуються газ і мазут;

• як виконується перевірка і підготовка до роботи механізмів, засобів захисту, управління, вимірювання, блокування, зв’язку і систем пожежогасіння повітрепідігрівачів;

• порядок контролю за станом газоповітряного середовища у котельній;

• чи має дефекти технологічне обладнання, які на дозволяють забезпечити номінальний режим та можуть викликати утворення ГС;

• чи здійснюється продування газопроводу через спеціальні свічі при підготовці і розтопці котла на газі;

• як попереджується потрапляння конденсату природного газу у котли;

• матеріал виготовлення мазутопроводів, наявність і кількість фланцевих з’єднань;

• наявність систем контролю і блокування, що запобігають виходу газу у топкоий простір котлів при загасанні факелу полум’я.

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню джерел запалювання, для чого визначають:

• працездатність КВП і А, які визначають основні параметри роботи котла;

• наявність теплоізоляції високонагрітих поверхонь котлів і її стан;

• рівень вибухозахисту та ступінь захисту електросвітильників (стаціонарних та переносних) та іншого електрообладнання, розміщеного у котельному цеху;

• відповідність прокладки електричних кабелів і проводів вимогам ПУЕ;

• можливість застосування іскронебезпечного інструменту при проведення ремонту газопроводів;

• порядок відігрівання трубопроводів з мазутом;

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють поширенню пожежі, для чого визначають:

• наявність підтікань мазуту з-за порушення щільності сальникової арматури, форсунок і трубопроводів;

• наявність горючої теплоізоляції, просоченої мазутом;

• виявляють протипожежні порушення, що перешкоджають евакуації людей та ускладнюють гасіння пожежі, для чого визначають:

• доступність засувок та вузлів відключення трубопроводів подачі газу і мазуту до котлів;

• наявність відповідних знаків і табличок “Закрити при пожежі” на засувках, напірних і зворотних лініях мазутопроводів і газопроводів;

• наявність фарбування трубопроводів у відповідні кольори в залежності від властивостей речовин, що транспортуються;

• наявність первинних засобів пожежогасіння;

• кількість і стан евакуаційних виходів з приміщення котельної;

• наявність і стан протипожежних перешкод.

При перевірці протипожежного стану складу ПММ (мазутосховища):

• вивчають і аналізують пожежну небезпеку мазутосховища;

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню горючого середовища, для чого визначають:

• ступінь герметизації технологічного обладнання (трубопроводів, зливно-наливних колекторів, залізничних цистерн);

• способи зливу мазуту з цистерн;

• способи видалення розлитого мазуту з території сховища;

• ступінь заповнення резервуарів;

• порядок контролю за рівнем мазуту у резервуарах;

• наявність відвідних люків і каналів для стоку рідин під час аварій та розливів;

• ступінь автоматизації технологічного процесу наливу мазуту у резервуари;

• наявність і справність дихальної арматури резервуарів;

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють утворенню джерел запалювання, для чого визначають:

• порядок проведення вогневих робіт на території мазутосховища;

• як здійснюється відігрів цистерн, колекторів та резервуарів при зливі мазуту;

• порядок подавання залізничних цистерн під зливання і їх виведення з території;

• наявність заземлення залізничних шляхів, трубопроводів, насадок шлангів і залізничних цистерн;

• порядок перевірки опору заземлювальних пристроїв;

• рівень вибухозахисту та ступінь захисту електросвітильників (стаціонарних та переносних) та іншого електрообладнання, розміщеного на території сховища;

• відповідність прокладки електричних кабелів і проводів на території і на конструкціях мазутосховища вимогам ПУЕ;

• чи виконується злив мазуту під час грози;

• можливість перегріву підшипників насосів;

• наявність блискавкозахисту резервуарів.

• виявляють протипожежні порушення, що сприяють поширенню пожежі, для чого визначають:

• наявність розливів мазуту на території складу;

• наявність відвідних каналів чи лотків і обладнання їх гідрозатворами;

• достатність розмірів обвалування резервуарів;

• наявність на трубопроводах ізоляції, просоченої мазутом.

• виявляють протипожежні порушення, що перешкоджають евакуації людей та ускладнюють гасіння пожежі, для чого визначають:

• кількість і стан первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників, пожежно-технічного інвентарю) на території сховища;

• наявність і стан під’їзних шляхів до мазутосховища, а також майданчиків для розвороту пожежних автомобілів.

Додаток 1

Таблиця 1 – Формули, що застосовуються при вирішенні задач на газові

суміші

Вираз складу суміші парів (газів)	Перехід із одного складу в інший	Густина суміші, r	Уявна молекулярна маса суміші, М	Питома газова стала суміші, R	Парціальний тиск компонентів, Рі
Масовими долями, Сі
Об'ємни-ми доля-ми, jі

Примітка: 1 - індекс, що характеризує стан і-го компонента суміші; n - кількість компонентів у суміші; Р_р - загальний (робочий) тиск системи.

Таблиця 2 – Фізичні властивості деяких горючих газів при атмосферному

тиску (1×10⁵ Па)

Речовина	Ср, кДж/(кг×К) (при 20^оС)	l×10^2, Вт/(м×К) (при 20^оС)	tкип, ^оС	m×10^6, Па×с (при 20^оС)	^0С
Аміак Ацетилен н-Бутан Вуглець Метан Оксид вуглецю Пропан Сірководень Етан Етилен	2,09 1,69 1,679 14,335 2,232 0,837 1,667 1,059 1,753 1,554	2,4 2,2 1,6 17,6 3,3 2,3 1,9 1,3 2,4 2,0	-33,4 -83,7 -0,5 -252,75 -161,6 -191,5 -42,1 -60,2 -88,5 -103,7	9,18 9,35 6,835 8,355 10,395 16,573 7,502 11,66 8,6 9,85	899 471 650 346 419 374 551 273 525 514

Таблиця 3 – Фізичні параметри для сухого повітря при атмосферному тиску

(1,01325×10⁵ Па)

t, ^оС	r, кг/м^3	Ср, кДж/(кг×К)	a×10^2, Вт/(м×К)	m×10^6, Па×с
1	2	3	4	5
-40 -20 0 20 40 60	1,515 1,395 1,295 1,205 1,128 1,060	1,013 1,009 1,005 1,005 1,005 1,005	2,12 2,28 2,44 2,59 2,76 2,90	15,21 16,91 17,17 18,15 19,13 20,11

Продовження таблиці 3.

1	2	3	4	5
80 100 120 140 160 180 200 250 300 350 400 500 600 700 800 900 1000 1100 1200	1,000 0,946 0,898 0,854 0,815 0,779 0,776 0,674 0,615 0,566 0,524 0,456 0,404 0,362 0,329 0,301 0,277 0,257 0,239	1,009 1,009 1,009 1,013 1,017 1,022 1,026 1,038 1,047 1,059 1,068 1,093 1,114 1,135 1,156 1,172 1,185 1,198 1,210	3,05 3,21 3,24 3,49 3,64 3,78 3,94 4,27 4,61 4,91 5,21 5,74 6,22 6,71 7,18 7,63 8,07 8,50 9,15	21,09 21,88 22,86 23,74 24,52 25,31 26,00 27,37 29,72 31,39 33,06 36,20 39,14 41,79 44,34 46,70 49,05 51,21 53,46

Таблиця 4 – Характеристика насадок вогнеперешкоджувача

Вид насадки	Розміри елемен-та насадки, мм	Вільний об'єм, e	Питома поверхня, S м^2/м^3
Кільця Рашига (d·h·d) Гравій кусковий (d) Сілікагель КСМ (d)	6х6х1 8х8х1,5 12,5х12,5х2 1-3 3-5 6,1 9-10 3-5	0,55 0,64 0,74 0,5 0,5 0,465 0,52 0,49	690 570 370 1150 1020 960 880 980

Таблиця 5 – Показники пожежної небезпеки деяких горючих речовин

Речовина (клас)	М	tсп, ^оС	tcсп, ^оС	ТМР, ^оС		КМР, об.частки		Wmin, мДж	Do10^6 м^2/с	n	Uн, м/с	ГДК^**, мг/м^3
				нижн.	верх.	нижн.	верх.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Аміак (ГГ)	17,03	-	650	-	-	0,15	0,28	680	19,8	1,88	0,23	20
Ацетилен (ГГ)^*	26,04	-	335	-	-	0,025	0,81	-	14,0	1,79	1,57	-
Ацетон (ЛЗР)	58,08	-9	435	-20	6	0,027	0,13	0,41	10,9	1,90	0,44	200
Бензол (ЛЗР)	78,11	-11	580	-14	13	0,0143	0,8	0,22	7,75	1,86	0,478	5
н-Бутан (ГГ)	58,12	-	405	-	-	0,018	0,091	0,25	6,05	1,87	0,45	-
н-Бутилацетат (ЛЗР)	116,16	29	330	22	61	0,0135	0,09	-	6,6	1,87	0,4	200
н-Бутиловий спирт (ЛЗР)	74,12	-41	340	34	67	0,018	0,109	0,28	8,1	1,86	0,3	10
Водень (ГГ)	2,016	-	510	-	-	0,0412	0,75	0,017	68,0	1,70	2,70	-
н-Гексадекан (ГЖ)	226,44	128	207	126	-	0,0047	-	-	3,47	1,86	0,4	-
н-Гексан (ЛЗР)	86,18	-23	233	-26	4	0,0124	0,075	0,25	6,63	1,55	0,385	180
н-Гептан (ЛЗР)	100,2	-4	223	-7	26	0,0107	0,067	0,24	6,09	1,54	0,424	2000
н-Декан (ЛЗР)	142,28	47	230	46	87	0,007	0,051	-	5,02	1,45	0,42	-
Діетиловий ефір (ЛЗР)	74,12	-41	180	-44	16	0,017	0,49	0,2	7,72	2,14	0,49	300
н-Додекан (ГР)	170,34	77	202	76	120	0,0068	0,048	-	3,99	1,88	0,4	-
Ізобутиловий спирт (ЛЗР)	74,12	28	390	26	60	0,018	0,114	-	8,4	1,87	0,3	10
Ізооктан (ЛЗР)	114,23	10	411	-	-	0,009	0,058	1,35	5,03	1,77	0,49	100
Ізопропілбензол (ЛЗР)	120,19	36	424	37	74	0,0093	0,06	-	6,15	1,87	0,4	50
Ізопропіловий спирт (ЛЗР)	60,1	18	430	11	42	0,0223	0,127	0,65	9,5	1,92	0,415	10
н-Ксилол (ЛЗР)	106,17	26	528	24	58	0,011	0,065	84,5	5,7	1,87	0,35	50
Метан (ГГ)	16,04	-	537	-	-	0,0528	0,141	0,28	19,6	1,76	0,338	-
Метиловий спирт (ЛЗР)	32,04	6	440	5	39	0,0698	0,355	0,14	16,2	2,08	0,572	5
Метилетилкетон (ЛЗР)	72,11	-6	514	-11	20	0,019	0,10	-	7,6	1,86	0,3	200
н-Нонан (ЛЗР)	128,26	31	205	31	68	0,0078	-	-	4,99	1,57	0,4	-
Оксид вуглецю (ГГ)	28,01	-	605	-	-	0,125	0,74	-	14,9	1,72	0,45	20
н-Октан (ЛЗР)	114,23	14	215	13	49	0,009	0,062	-	5,03	1,77	0,4	2350
н-Пентадекан (ГР)	212,42	115	203	114	163	0,005	0,041	-	3,58	1,90	0,4	-

Продовження таблиці 5.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
н-Пентан (ЛЗР)	72,15	-44	286	-48	-23	0,0147	0,077	0,22	7,29	1,83	0,385	2350
Пропан (ГГ)	44,1	-	470	-	-	0,023	0,094	0,25	9,77	1,80	0,39	1800
н-Пропіловий спирт (ЛЗР)	60,1	29	371	21	55	0,023	0,136	-	8,03	1,88	0,4	10
Сірководень (ГГ)	34,08	-	246	-	-	0,043	0,46	0,068	14,1	1,82	0,41	10
Сірковуглець (ЛЗР)	76,14	-43	102	-50	26	0,01	0,5	0,009	8,9	1,69	0,59	10
Стирол (ЛЗР)	104,14	37	490	27	67	0,011	0,072	0,99	6,74	1,88	0,57	5
н-Тетрадекан (ГР)	198,39	103	201	103	149	0,005	0,043	-	3,70	1,89	0,4	-
Толуол (ЛЗР)	92,14	7	535	6	37	0,0127	0,068	0,26	7,53	1,65	0,388	50
н-Тридекан (ГР)	184,36	90	204	90	135	0,0058	0,046	-	3,84	1,89	0,4	-
Оцтова кислота (ЛЗР)	60,05	54	465	35	76	0,04	0,19	-	10,7	1,90	0,4	5
н-Ундекан (ГР)	156,31	62	205	62	104	0,006	0,051	-	4,17	1,88	0,403	-
Хлорбензол (ЛЗР)	112,56	29	637	28	62	0,014	0,098	-	6,28	2,09	0,3	50
Циклогексан (ЛЗР)	84,16	-17	259	-17	20	0,013	0,078	0,22	6,46	1,89	0,436	80
Етан (ГГ)	30,07	-	515	-	-	0,029	0,15	0,24	12,1	1,78	0,476	-
Етилацетат (ЛЗР)	88,1	-3	446	-6	28	0,02	0,114	0,282	8,2	1,89	0,39	200
Етилбензол (ЛЗР)	106,16	24	421	20	59	0,01	0,068	0,2	5,7	1,87	0,4	1
Етилен (ГГ)^*	28,05	-	435	-	-	0,027	0,34	0,12	10,9	1,80	0,735	-
Етиловий спирт (ЛЗР)	46,07	16	400	11	41	0,036	0,177	0,246	13,2	1,51	0,556	1000
Етилцеллозольв (ЛЗР)	90,1	52	235	39	81	0,018	0,157	0,15	7,21	1,86	0,474	-
Бензин АИ-92 "Л" (ЛЗР)	98,2	-37	380	-37	-10	0,0098	0,055	0,3	6,15	2,0	0,44	100
Дизельне пальне "Л" (ГР)	203,6	65	210	58	108	0,005	0,062	-	4,81	2,0	0,4	-
Керосин КО-22 (ЛЗР)	153,1	50	245	43	82	0,007	0,068	-	1,95	2,0	0,4	-
Уайт-спіріт (ЛЗР)	147,3	43	250	33	68	0,007	0,056	0,33	4,97	2,0	0,52	-

* - речовина здатна до вибухового розкладання при підвищеному тиску та дії потужних джерел запалювання;

** - у повітрі виробничої зони.

Таблиця 6 – Показник адіабати k для деяких парів та газів.

Речовина	t, ^оС	k		Речовина	t, ^оС	k
Аміак Ацетилен Бензол Водяна пара Вуглець Метанол	15 100 15 100 100 200 300 -20 +15 200 77 100	1,31 1,28 1,26 1,10 1,324 1,310 1,304 1,42 1,41 1,398 1,203 1,26		Повітря Метан Оксид вуглецю Сірководень Етанол Оцтова кислота Етан Етилен	0 100 1000 15 15 300 15 300 90 135 15 50 15 100	1,403 1,399 1,365 1,31 1,404 1,379 1,32 1,28 1,13 1,15 1,22 1,21 1,255 1,18

Таблиця 7 – Значення коефіцієнтів В

	Коефіцієнти В за значенням показника адіабати k
	1,24	1,30	1,40	1,66	2,0	2,5	3,0
0,00 0,04 0,12 0,20 0,32 0,40 0,50 0,60 0,72 0,80 0,92	0,464 0,474 0,495 0,519 0,563 0,598 0,656 0,730 0,818 0,873 0,951	0,472 0,482 0,503 0,527 0,572 0,609 0,667 0,741 0,826 0,878 0,953	0,484 0,494 0,516 0,531 0,587 0,625 0,685 0,757 0,837 0,886 0,956	0,513 0,524 0,547 0,573 0,622 0,662 0,725 0,790 0,860 0,903 0,963	0,544 0,556 0,580 0,609 0,660 0,702 0,765 0,822 0,883 0,919 0,969	0,582 0,594 0,620 0,651 0,706 0,751 0,807 0,855 0,905 0,935 0,975	0,612 0,625 0,653 0,685 0,743 0,788 0,836 0,878 0,920 0,945 0,979

Таблиця 8 – Коефіцієнти місцевих опорів

Вид опору	Значення коефіцієнта
Несподіване розширення потоку	=(1-f1/f2)^2
	f1/f2	0		0,2			0,4	0,6			0,8		1,0
		1		0,64			0,36	0,16			0,04		0
Несподіване звуження потоку		0,5		0,43			0,33	0,25			0,15		0
	f1 і f2 - площі перерізу трубопроводів
Коліно	a		90^о			120^о			135^о			150^о
	,к		1,1			0,55			0,35			0,2
Відвід (коліно з плавним заокругленням і a=90^о)	При 2 < R/d 3 ,o=0,5 При 3 < R/d 7 ,o=0,3
Вхід у трубу	З гострими краями вх=0,5 З плавним входом вх=0,2
Вихід із труби	вих=1
Засувка повністю відкрита Засувка прикрита на 1/2	Умовний прохід, мм
	Менш 175				175-300					Більш 300
	Коефіцієнт в.о.
	0,5				0,25					0,15
	в.п. > 2
Гідрозатвір	г = 2,5-3,2
Тройник для потоку: - прямого - бокового	т.п.=0,5 т.б.=1,2

Додаток 2