2.Вкажіть на значення аналізу умов праці управлінців для оптимізації їх д-сті.

Умови праці- сукупність ф-рів вир. сер-ща і труд. процесу, що впливають на здоровя і працездатність людини у процесі її проф. д-сті.

Праця управлінців є нервово-емоційною та творчо-розумовою.. Управлінська праця вимагає аналізу великої кількості інформації при невеликій кількості часу, полягає в прийнятті нестанд рішень, за які є висока відповідальність. Управлінська праця незавжди має однаковий режим навантаження, має часті конфлікти і вимагає від людей високих організаційних якостей, уміння спілкуватися з іншими людьми.

Така робота зд-є значний вплив на працівника, що виражається у таких формах: неврози, атеросклерози, нервов-емоційні перенапруження.

Значення аналіу умов праці управлінців полягає у дослідженні усіх факторів робочого середовища за для зменшення проявів негативних емоцій, емоційних перенапружень та розгубленості в управлінця.

Основні фактори, що досліджуються – це санітарно-гіг-ні (освітл, газ, шум, вібр), соціал-псих, псих-фізіол (важк, напруж), естетичні (оформлення виробн середов.), організац-техніч (дослідження ріня засобів праці). Крім того проводится діагностика людей щодо вивявлення причин виникнення емоційного напруження (виникає внаслідок).

Надмірного впливу на ЦНС, внаслідок високої відповідальності, можливості виникнення аварійних ситуацій. Проявл-ся: зниж швидк реакц, поруш психіки, важка концентр уваги та емоційної розгубленості (порушення уваги та мислення).

Як результат дослідження умов праці управлінців, готуються відповідні заходи щодо покращення умов праці, режиму праці.

3.Обґрунтуйте роль первинних засобів пожежегасіння для ліквідації пожеж.

Невід'ємною складовою частиною системи протипожежного захисту об'єктів різного призначення є первинні засоби пожежогасіння, застосування яких дає змогу ліквідувати пожежу на початковій стадії її розвитку і, таким чином, уникнути людських жертв та значних матеріальних збитків. Згідно з Правила пожежної безпеки в Україні будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у початковій стадії їх розвитку. До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати), пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо), а також покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті.

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною. Види: пінні; - газові; - порошкові - комбіновані.

Первинні засоби гасіння вогню розміщюються на пожежних щитах. Щит повинен встановлюється для обслуговування території площею 5000 м кв. Щит потрібно забезпечити захистом від попадання променів сонця, від крадіжок, забезпечити його зручність. Розмір щита висота 1,25 м, довжина 1,4 м. На щиту розміщюють: гаки, ломи, сокири, вогнегасники, також може бути покривало з негор полотна, відра. Біля щитів можуть встановлювати ящики з піском та бочки з вобою.

Варіант 27. 1. Охарактеризуйте нормат.- техн. документацію з ОП та вкажіть на її значення для функц-ня СУОПГ. Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про ОП», Нормат.–прав. акти з ОП – правила, норми, стандарти, інструкції та інші документи.

Основне завдання нормативно-технічної документації з охорони праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд.

В Україні з 1995р. діє державний реєстр міжгалузевих і галузевих НПА про охорону праці. Державний Комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації розробляє державні стандарти України (ДСТУ). В Україні з 1995 року діє Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), до якого ввійшли близько 3000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також близько 350 міждержавних стандартів системи безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і близько 40 державних стандартів України (ДСТУ).

Стандарти безпеки праці встановлюють загальні вимоги і норми безпеки по видах небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Відомчі документи з охорони праці встановлюють гарантії безпеки праці в окремій галузі або виробництві, наприклад, положення, типові інструкції з безпеки праці для основних професій працюючих тощо.

Системі стандартів безпеки праці присвоєно шифр 12. Вона складається із підсистем, що мають шифри від 0 до 5. Шифр 0 – організаційно-методичні стандарти, які встановлюють завдання, область поширення, термінологію в галузі охорони праці, порядок навчання робітників і службовців безпеці праці. Шифр 1. - державні стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих факторів. - встановлюють характеристику цих факторів, вимоги безпеки при роботі з небезпечними речовинами, захист від шуму, ультразвуку тощо. Стандарти цієї класифікаційної групи розробляються на основі ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация". Шифр 2. - Стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання Головним стандартом цієї підсистеми являється ГОСТ 12.2 003-74 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности." Шифр 3. - Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів. Стандартом цієї підсистеми являється ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности." Шифр 4. - Стандарти вимог до засобів захисту працюючих. ГОСТ 12.4.011-75. "ССБТ. Средства защиты работающих. Классификация." Шифр 5. - Стандарти вимог безпеки до виробничих споруд.

Отже, НТД щодо безпеки праці розробляється для забезпечення допустимих і оптимальних умов праці на виробництві з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.

2. Вкажіть який клас умов праці є небажаним для управлінців та опишіть шкідливі фактори що можуть бути характерними для таких умов. Відповідно до гігієнічної класифікації праці умови праці поділяються на чотири класи: І клас - оптимальні умови праці; ІІ клас - допустимі умови праці; ІІІ клас - шкідливі умови праці; IV клас - небезпечні умови праці.

І клас - оптимальні умови - такі умови, в яких не лише зберігається здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

ІІ клас - допустимі умови - характеризуються такими рівнями факторів виробничого і трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни й не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

Зупинимось детальніше на 3 та 4 класах, оскільки саме за ними умови праці для управлінців є небажаними і шкідливими для їх здоров’я та працездатності і несуть з собою високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

ІІІ клас - шкідливі умови – характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та(або) його потомство. Шкідливі умови за показниками перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступеня:

Шкідливі умови поділяються на чотири ступеня:

1-й ступінь - умови праці викликають функціональні зміни, які виходять за межі фізіологічних коливань та збільшують ризик погіршення здоров’я;

2-й ступінь - умови праці здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять переважно до зростання виробничо зумовленої захворюваності, виникнення окремих ознак або легких форм патології (як правило, без втрати професійної працездатності);

3-й ступінь - умови праці призводять, крім зростання виробничо зумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (із втратою працездатності в період трудової діяльності);

4-й ступінь - умови праці здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань із втратою загальної працездатності.

IV клас - небезпечні (екстремальні) умови – характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частин) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.