3. В чому суть невідкладної медичної допомоги при ураженні електричним струмом?

Найчастіше ураження електричним струмом виникає внаслідок невиконання техніки безпеки при роботі з електричними приладами як у побуті, так і на виробництві. Установлено, що при напрузі 42В електричний струм, який проходить через тіло людини, є безпечним. Напруга вище 50В викликає тепловий і електролітичний ефект.

Загальна дія електричного струму на організм (у залежності від сили) проявляється у головному болі, нудоті, почащенням серцевого ритму і подиху, підвищенням АТ і наступним деяким його падінням, паралічем м'язів, набряком і водянкою.

Дія сильного струму (100ма і вище) унаслідок порушення нервової системи спочатку викликає підвищення АТ і задишку. Потім настає гальмування ЦНС, що супроводжується значним зниженням АТ, ослабленням і навіть тимчасовою зупинкою подиху, потьмаренням свідомості, іноді його втратою. Такий стан може проявитися у виді «мнимої смерті». При наданні своєчасної допомоги нерідко вдається відновити життєві функції. При електрошоці можуть спостерігатись судороги, параліч подиху і повна зупинка тривалості серця.

Невідкладна допомога

Насамперед потерпілого звільняють від контакту з електрострумом (якщо це не зроблено раніше). Виключають джерело електроживлення, а якщо це неможливо, то скидають обірваний провід дерев'яним сухим ціпком.

Якщо той, хто надає допомогу одягнений у гумові чоботи і рукавички, то можна відтягнути потерпілого від електропроводу.

При зупинці подиху проводять штучне дихання, накладають стерильну пов'язку на рану від електричного опіку.

Штучне дихання не припиняють протягом тривалого часу. При зупинці серця здійснюють непрямий масаж серця. Після надання невідкладної медичної допомоги слід потерпілого госпіталізувати в опікове чи хірургічне відділення лікарні.

Варіант 28.1.Обґрунтуйте роль місцевого самоврядування в системі управління охороною праці в Україні. Сьогодні існують різні оцінки ролі органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються здійснення державної політики в галузі охорони праці. Питання охорони праці та промислової безпеки завжди мали першорядне значення в планах соціально-економічного розвитку кожного регіону. Проте практика роботи останніх років показує, що істинне їх значення виявляється й оцінюється одностайно усіма, на жаль, лише у випадках резонансних НП, великих техногенних аварій, і це не може не насторожувати.

Роль органів місцевого самоврядування, які за логікою повинні нести відповідальність за те, що відбувається на їхній території, переоцінити тут важко. Взагалі, це й зафіксовано законодавцем у ст. 31 Закону “Про охорону праці”. Вона встановлює органи державного управління охороною праці, до числа яких входять й органи місцевого самоврядування.

У ст. 35 Закону визначені повноваження органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці: затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів; приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності. Виконавчі органи рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів ЖКГ, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах. Для виконання функцій сільська, селищна, міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначає спеціаліста з охорони праці.

Разом з тим ст. 30 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” вказує, що до відання виконавчих органів місцевих рад належать такі делеговані повноваження: здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами ЖКГ, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту і зв’язку, контролю за технічним станом, використанням та утриманням інших об’єктів нерухомого майна всіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об’єктах. Таким чином, законодавець досить чітко визначив для органів місцевого самоврядування функції в галузі охорони праці.

Для того, щоб ефективно виконувати делеговані повноваження у сфері державного управління охороною праці, місцевим органам державної влади та місцевого самоврядування насамперед необхідно розробити регіональні системи управління охороною праці, скласти й затвердити відповідні перспективні програми поліпшення стану безпеки та умов праці. Посильну участь у розробці цих документів повинно брати максимально широке коло зацікавлених осіб, кращі практики й науковці в галузі охорони праці. Поєднувати ж зусилля та координувати дії могли б ради з питань безпечної життєдіяльності населення кожного з органів влади.

2. Вкажіть на значення попередження хронічного емоційного стресу для здоров’я і діяльності управлінців. Стрес - захисне явище, вісник захворювання, причину порушень низки життєво важливих психофізіологічних функцій. Х-ся зростанням біоелектричної активності мозку, підвищенням частоти серцебиття, ростом потоку крові, розширенням кровоносних судин, збільшенням вмісту лейкоцитів у крові, тобто цілим рядом фізіологічних змін в організмі, що сприяють підвищенню його енергетичних можливостей, успішності виконання складних і небезпечних дій.

Робота економістів, фінансистів, банківських службовців, менеджерів, працівників державних контрольно-ревізійних та податкових служб пов'язана з впливом на них негативно діючих стресорів, таких, як: інтенсивність праці; зростання потоку інформації, яку необхідно опрацювати і використовувати у повсякденній практиці; дефіцит часу; відповідальність за прийняття рішень; гіподинамія; різні зовнішні впливи (шум, забруднення, випромінювання тощо); монотонність праці; порушення стереотипної системи праці (поломки техніки) тощо.

Фізіологічні порушення можуть супроводжуватися розладами нервової та серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту та ін.

До психологічних розладів належать агресивність, нервозність, роздратування, тривога, нерішучість, швидкий розвиток утоми. Крім того, стрес є причиною багатьох психосоматичних захворювань: психозів, неврозів, захворювань судин мозку, серцево-судинних захворювань та інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби, зниження імунітету, онкологічних захворювань. Стрес впливає на статеві функції, генетичний апарат клітин, призводячи до вроджених порушень розвитку дітей. Згубна дія стресу також проявляється у зростанні алкоголізму та наркоманії, підвищенні рівня травматизму, збільшенні кількості інвалідів та випадків самогубств.

З точки зору медицини, для профілактики, попередження та реабілітації наслідків психоемоційного стресу рекомендується застосовувати вправи, що включають психотерапію, фізичні, водно-повітряні процедури, фізіотерапевтичні процедури, масаж, адекватне харчування, приймання вітамінів та мінеральних речовин, релаксуючу музику та вправи, медитацію, аутогенне тренування тощо.

Способи попередження стресу: 1. Постійно ставити та домагатись рівних нашим можливостям життєвих цілей. 2.Уміти відрізняти головне від другорядного. 3.Знати засіб впливу на події, тобто бути реалістичними в оцінці як власних можливостей, так і ситуації, в якій перебуваємо. 4.Уміти підходити до проблеми з різних сторін. 5.Приготування себе до будь-яких несподіваних подій заздалегідь. 6.Сприймати дійсність такою, яка вона в реальності, а не в нашій уяві. 7.Намагатись розуміти оточуючих. 8.Уміти витягати позитивний досвід, уроки з усього, що відбувається. 9.Жити повним життям у кожний даний його момент.

Застосовуючи усі ці способи, управлінець зможе попередити хронічний емоційний стрес.

Варіант 29. 1.Дайте х-ку гігієнічні клас-ції праці за показниками шкідливості і небезпечності. Оцінка умов праці проводиться на підставі "Гігієн. клас-ції умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас — оптимальні умови праці — такі умови, при якихзберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумовидля підтримування високого рівня працездатності

2 клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнямифакторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.

3 клас — шкідливі умови праці—характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

4 клас — небезпечні (екстремальні)— умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Адекватна оцінка конкретних умов та характеру праці сприятиме обгрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.

3. Обгрунтуйте шкідливий вплив втоми на управлінців. Втома - це сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психологічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої чи тривалої праці і призводять до погіршення її кількісних і якісних показників, нещасних випадків.

Характер втоми залежить від виду трудової діяльності тому, що функціональні зміни в організмі при втомі переважно локалізуються в тих ланках організму, які несуть найбільше навантаження. На основі цього втома поділяється на фізичну та розумову за співвідношенням глибини функціональних змін у різних аналізаторах, фізіологічних системах, відділах центральної нервової системи тощо.

Фізіологічними показниками розвитку втоми є артеріальний кров'яний тиск, частота пульсу, систолічний і хвилинний об'єм крові, зміни у складі крові.

Психічними показниками розвитку втоми є: погіршення сприйняття подразників, внаслідок чого працівник окремі подразники зовсім не сприймає, а інші сприймає із запізненням; зменшення здатності концентрувати увагу, свідомо її регулювати; посилення мимовільної уваги до побічних подразників, які відволікають працівника щд трудового процесу; погіршення запам'ятовування та труднощі пригадування інформації, що знижує ефективність професійних знань; сповільнення процесів мислення, втрата їх гнучкості, широти, глибини і критичності; підвищення

дратівливості, поява депресивних станів; порушення сенсомоторної координації, збільшення часу реакцій на подразники; зміни частоти слуху, зору.

Основними ознаками втоми є: головний біль; дратівливість; підвищення втомлюваності; порушення сну. Вчені наводять дані, які вказують, що кожному четвертому нещасному випадку передувала явно виражена втома.

Отже, втома спричиняє шкідливий вплив на діяльність управлінців,адже втома породжує у працівника стан, який призводить до помилок у роботі, небезпечних ситуацій і нещасних випадків.

Варіант № 30. 1. Обґрунтуйте значення зак-ва про ОП для функт-ня системи упр-ня ОП в Україні.

Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці.

Згідно з ЗУ «Про охорону праці» роль держави та її інститутів в охороні праці не зводиться до створення правових норм і адміністративного нагляду. Держава розробляє й реалізує заходи, спрямовані на створення цілісної системи державного управління охороною праці, організує контроль за виконанням відповідних законодавчих і нормативних актів, координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади в цій сфері, ініціює розробку конкретних програм у галузі безпеки та гігієни праці, стежить за їх виконанням. Охорона праці базується на законодавчих, директивних та нормативно-технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.

Основним чинником поліпшення стану охорони праці на приватних і державних підприємствах відповідно до вимог нормативних актів дедалі рішучіше виступає економічна заінтересованість самих підприємств. Наслідки нещасних випадків і порушень нормативних актів стали настільки відчутні, що підприємства самі заінтересовані в додержанні всіх вимог охорони праці. Під час виконання завдань управління охороною праці власник підприємства має керуватися КЗпП України, ЗУ «Про охорону праці», а також нормативними актами з перелічених питань, розробленими й затвердженими відповідними органами та зареєстрованими в установленому порядку в Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.