- •Частина 3. Класична електродинаміка
- •11. Електростатичне поле у вакуумі
- •11.1 Дискретність електричного заряду. Закон збереження електричного заряду
- •11.2 Закон Кулона. Напруженість електричного поля
- •11.3. Розрахунок напруженості поля точкового заряду та електричного диполя
- •11.3.1. Напруженість поля точкового заряду
- •11.3.2. Напруженість поля електричного диполя
- •А. Напруженість поля в точці, що знаходиться на продовженні осі диполя
- •11.4. Силові лінії. Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського-Гаусса
- •11.5. Застосування теореми Остроградського-Гаусса до розрахунку полів
- •11.5.1. Поле нескінченної рівномірно зарядженої площини
- •11.5.2. Поле двох нескінченних рівномірно заряджених площин
- •11.5.3. Напруженість поля нескінченної рівномірно зарядженої нитки
- •11.6. Робота з переміщення заряду в електростатичному полі. Теорема про циркуляцію вектора
- •11.7. Зв'язок між напруженістю поля та потенціалом
- •12. Електростатичне поле в діелектрику
- •12.1. Поляризація діелектриків
- •12.2. Полярні й неполярні молекули
- •12.2.1. Неполярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.2.2. Полярна молекула в зовнішньому електростатичному полі
- •12.3. Класифікація діелектриків
- •12.4. Поляризованість. Вектор електричного зміщення
- •12.4.1 Поляризованість
- •12.4.3. Зв'язок між поляризованістю та напруженістю поля
- •12.4.4. Вектор електричного зміщення
- •12.4. 5. Зв'язок між векторами , і .
- •12.5. Нелінійні діелектрики
- •12.5.1. Сегнетоелектрики
- •12.5.2. Електрети
- •12.5.3. Піроелектрики
- •13. Провідники в електростатичному полі
- •13.1. Умови на границі метал - вакуум
- •13.2. Напруженість поля поблизу поверхні зарядженого провідника
- •13.3. Електроємність поодинокого тіла та системи тіл
- •13.3.1. Плоский конденсатор
- •13.3.2. Циліндричний конденсатор
- •14. Енергія електростатичного поля
- •14.1. Енергія системи точкових зарядів
- •14.2. Енергія зарядженого провідника
- •14.3. Енергія зарядженого конденсатора. Густина енергії електростатичного поля
- •15. Постійний електричний струм
- •15.1. Сила та густина струму
- •15.2. Умови існування струму. Сторонні сили. Ерс
- •15.3. Закон Ома
- •15.3.1. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола
- •15.3.2. Закон Ома для повного кола
- •15.3.3. Закон Ома для однорідної ділянки кола
- •15.3.4. Закон Ома в диференціальній формі
- •15.4. Закон Джоуля-Ленца
- •15.4.1. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •15.4.2. Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •15.5. Обґрунтування законів Ома й Джоуля-Ленца за класичною електронною теорією
- •15.6. Правила Кірхгофа
- •16. Контактні та термоелектричні явища
- •16.1. Робота виходу
- •16.2. Контактна різниця потенціалів
- •16.3. Ефект Зеєбека
- •16.4. Ефект Пельтьє
- •17. Магнітна взаємодія
- •17.1. Магнітна взаємодія рухомих електричних зарядів
- •17.2. Зіставлення електричної та магнітної взаємодій
- •17.4. Магнітне поля прямолінійного провідника зі струмом
- •17.5. Магнітне поле кругового струму
- •17.6. Циркуляція вектора
- •17.7. Магнітне поле тороїда, соленоїда
- •17.8. Сила Лоренца
- •17.9. Ефект Холла
- •17.10. Сила Ампера
- •17.11. Виток зі струмом у магнітному полі
- •17.11. Потік вектора магнітної індукції
- •17.12. Магнітне коло
- •17.13. Робота з переміщення провідника зі струмом у магнітному полі
- •18. Явище електромагнітної індукції
- •18.1. Ерс індукції. Правило Ленца
- •18.2. Фарадеєвське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.3. Максвелівське тлумачення явища електромагнітної індукції
- •18.4. Явища самоіндукції та взаємної індукції
- •18.5. Індуктивність тороїда
- •18.6. Густина енергії магнітного поля
- •18.7. Екстраструми замикання та розмикання
- •18.8 Струми Фуко. Скін-ефект
- •19. Магнітні властивості речовин
- •19.1. Гіпотеза Ампера
- •19.2. Магнітні моменти атомів
- •19.3. Вектор намагніченості
- •19.4. Слабко магнітні речовини
- •19.5. Сильномагнітні речовини
- •19.5.1. Феромагнетики
- •19.5.2. Ферримагнетики
- •19.5.3. Антиферомагнетики
- •19.5.4. Магнітні матеріали
- •20. Теорія Максвелла
- •20.1. Струм зміщення
- •20.2. Повна система рівнянь Максвелла
17.12. Магнітне коло
Рис. 17.16
У цьому випадку інтеграл у виразі для циркуляції вектора магнітної індукції (див. (17.28)) необхідно розбити на дві частини:
-
.
(17.46)
На кожній з ділянок значення вектора магнітної індукції постійно, тому
-
.
(17.47)
Перетворимо вираз (17.47) до вигляду
.
Оскільки у всьому колі значення магнітного потоку залишається сталим, тобто , то B1S1 = B2S2 = m і
-
.
Останній вираз називається формулою Гопкінсона для магнітного ланцюга. У ньому роль сили струму грає магнітний потік. Величина E m=NI називається магніторушійною силою, величина являє собою магнітний опір, а вираз називається повним магнітним опором. Тоді формула Гопкінсона приймає вигляд, аналогічний закону Ома:
(17.48) |
Рис. 17.17
Для розгалужених магнітних ланцюгів (рис. 17.17) можуть бути також сформульовані правила, аналогічні правилам Кірхгофа для електричних струмів.
Перше правило Кірхгофа. Алгебраїчна сума магнітних потоків у ділянках ланцюга, що сходяться у вузлі дорівнює нулю, тобто
. |
|
Потік Фmi вважається додатнім, якщо лінії індукції входять у вузол, а якщо лінії індукції виходять із вузла, то Фmi<0.
Друге правило Кірхгофа. Алгебраїчна сума добутків магнітних потоків на магнітні опори ділянок ланцюга, що входять у замкнутий контур, виділеному зі складного кола, дорівнює алгебраїчній сумі магніторушійних сил у цьому контурі:
|
де k – число ділянок, що входять у замкнутий контур.
Магнітні потоки й магніторушійні сили Emi вважаються позитивними, якщо напрямок відповідних магнітних полів (ліній індукції) збігається з напрямком обходу контуру, у противному випадку і . Emi<0.
Правила Кірхгофа широко використовуються для обчислення магнітних полів у різних пристроях (реле, трансформатори, електрогенератори тощо. ).
17.13. Робота з переміщення провідника зі струмом у магнітному полі
Рис. 17.18
,
під дією якої провідник переміщається. При переміщенні провідника на відстань dx виконується робота
або
,
де dФm = BdS– магнітний потік через поверхню, описану провідником при його переміщенні на величину dx. Ця робота виконується за рахунок енергії джерела струму.