- •13. Витратний та порівняльний підходи оцінки ринкової вартості нематеріальних активів
- •7. Особливості оцінки оцінки техніко-технолог потенціалу
- •2. Класифікація об'єктів оцінки
- •9. Методичні підходи до оцінки машин і обладнання
- •16. Технологія застосування порівняльного підходу до оцінки вартості бізнесу
- •Майнові методи оцінки вартості бізнесу
- •Сутність і класифікація нематеріальних активів п-ва
- •5. За ступенем впливу на фінансові результати підприємства:
- •6. За ступенем правової захищеності:
- •Особливості оцінки вартості нематеріальних активів
- •Доходний підхід оцінки ринкової вартості нематеріальних активів
16. Технологія застосування порівняльного підходу до оцінки вартості бізнесу
Порівняльний підхід щодо оцінки вартості бізнесу використовується за умов наявності достатньої бази даних про угоди купівлі-продажу. Відповідно до нього цінність підприємства визначається реальними цінами продажів аналогічних підприємств, зафіксованих ринком. Причому вартість, розрахована з використанням таких цін, найбільшою мірою враховує численні вартісні фактори.
Для проведення оцінки підприємства (бізнесу) за допомогою порівняльного підходу необхідно зібрати загальну фінансову та техніко-економічну інформацію за аналогічними підприємствами, цінову інформацію про угоди, що здійснилися, відомості про ставки доходу за альтернативними інвестиціями, про операції з акціями, які вільно обертаються на фондовому ринку, і т. ін.
Способами отримання такої інформації є:
-
проведення маркетингових досліджень;
-
вивчення спеціалізованих засобів масової інформації;
-
вивчення матеріалів консалтингових фірм і рейтингових агентств.
Вибір підприємств-аналогів здійснюється з урахуванням таких вимог:
-
одна галузева приналежність з об'єктом оцінки;
порівнянність якісних і кількісних характеристик аналога з відповідними
Порівняльний (ринковий) підхід ґрунтується на використанні трьох основних методів:
• методу ринку капіталу;
-
методу угод;
-
методу галузевих коефіцієнтів.
Метод ринку капіталу (компанії-аналога) заснований на використанні ринкових цін акцій аналогічних підприємств, які котируються на фондовому ринку і є базою для внесення коректувань у вартість акції об'єкта оцінки. Сферою застосування даного методу в чистому вигляді є оцінка неконтрольних пакетів акцій.
Метод угод (продажів) дозволяє оцінити вартість підприємства в цілому або вартість контрольного пакета його акцій. Суть даного методу зводиться до того, що вартість об'єкта оцінки являє собою скоректовану продажну ціну аналогічного підприємства за умов їхньої порівнянності.
Метод галузевих коефіцієнтів називають також методом галузевих співвідношень або правилом «золотого перетину». Використання даного методу можливе за умов наявності стабільних галузевих співвідношень між ціною та певними фінансовими показниками.
-
Майнові методи оцінки вартості бізнесу
Майновий підхід до оцінки вартості бізнесу заснований на визначенні суми витрат ресурсів на його відтворення або заміщення з урахуванням факторів фізичного та морального зносу. Цей підхід найбільш ефективний, коли покупець збирається порівняти витрати на придбання бізнесу з витратами на створення аналогічного підприємства.
Даний підхід представлений двома основними методами:
- методом вартості чистих активів;
- методом ліквідаційної вартості.
Використання того чи іншого методу строго обмежується цілями оцінки. Так, сферами застосування методу чистих активів є:
-
оцінка підприємств, основна діяльність яких спрямована на досягнення соціального ефекту;
-
купівля-продаж підприємств зі значною часткою матеріальних і фінансових активів у структурі майна;
-
страхування, оподатковування майна підприємства;
-
підвищення ефективності поточного управління підприємством;
-
визначення кредитоспроможності;
-
оцінка вартості нового підприємства, яке не має історії господарської діяльності.
Сутність методу чистих активів складається у визначенні різниці між сумами вартості всіх активів підприємства та всіх зобов'язань.
Ліквідаційна вартість являє собою чисту грошову суму, яку власник підприємства може одержати від ліквідації підприємства, роздільному розпродажу його активів і після розрахунків з усіма кредиторами.