- •1.Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці
- •2. Основні тенденції міжнародного поділу праці
- •3. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •4. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •5. Становлення світового ринку
- •6. Характерні риси світового ринку
- •7. Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку
- •8. Сучасне світове господарство
- •9. Загальне поняття "міжнародна економіка"
- •10. Структура міжнародної економіки
- •11. 3 Історії міжнародних економічних відносин
- •12. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •13. Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства
- •14. Суть, види та показники світової торгівлі
- •15. Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі
- •16. Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •17. Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •18. Митно-тарифні інструменти регулювання
- •19. Нетарифні інструменти регулювання
- •20. Зовнішня торгівля України
- •21. Меркантилістська та неомеркантилістська теорії
- •22.Неомеркантилізм
- •23.Теорія абсолютних переваг
- •24.Теорія порівняльних переваг
- •25.Теорія розміру країни
- •26.Парадокс Леонтьева та його пояснення
- •27.Теорія життєвого циклу товару
- •28.Теорія подібності країн, або теорія попиту, що перетинається
- •29.Теорія конкурентних переваг
- •30. Суть та класифікація послуг
- •31. Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •32.Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівл
- •33. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
- •34. Основні поняття та джерела інформації
3. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
МПП нерозривно пов´язаний з міжнародною спеціалізацією і кооперуванням виробництва, які є формами його прояву і його елементами.
Під міжнародною спеціалізацією виробництва (МСВ) розуміють таку форму поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби.
МСВ розвивається в двох напрямках — виробничому і територіальному. Виробничий напрямок передбачає міжгалузеву та внутрішньогалузеву спеціалізацію, а також спеціалізацію окремих підприємств, компаній та об´єднань. У територіальному напрямку виділяють спеціалізацію окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних видів продукції та їх частин для світового ринку.
Основними формами прояву МСВ є предметна, подетальна (повузлова) та технологічна (постадійна) спеціалізації.
З розвитком МПП в МСВ виникли такі поняття, як "міжнародноспеціалізована галузь" та "міжнародноспеціалізована продукція". Перша з них (міжнародноспеціалізована галузь) характеризує ті галузі, які беруть найактивнішу участь в МПП. Для них характерна висока частка продукції на експорт та високий рівень внутрішньогалузевої спеціалізації.
Міжнародноспеціалізована продукція — це продукція, яка є предметом двосторонніх та багатосторонніх угод про розподіл виробничих програм і за умови виготовлення в одній чи декількох країнах значною мірою задовольняє потреби світового ринку в ній.
Основними показниками рівня міжнародної спеціалізації галузі є такі:
• коефіцієнт відносної експортної спеціалізації
• експортна квота у виробництві галузі
Другим елементом у МПП є міжнародне виробниче кооперування, тобто об´єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку. Коопераційні зв´язки проявляються на всесвітньому, міжгалузевому або внутрішньогалузевому рівнях.
У міжнародній практиці виділяють три основні форми кооперування:
1) здійснення спільних програм;
2) договірна спеціалізація;
3) створення спільних підприємств.
Міжнародне кооперування виробництва охоплює різні сфери співробітництва, головними серед яких є:
а) виробничо-технічне співробітництво
б) співробітництво у сфері реалізації кооперованої продукції;
в) співробітництво у післяпродажному обслуговуванні кооперованої продукції.
У світовому господарстві міжнародне кооперування класифікують за його основними характеристиками:
за видами — економічне, виробниче, науково-технічне, у сфері збуту тощо;
за стадіями — передвиробниче, виробниче, комерційне;
за методами, що використовуються, — виконання спільних програм, договірна спеціалізація, створення СП;
за структурою зв´язків — внутрішньо- і міжфірмове, внутрішньо- і міжгалузеве, горизонтальне, вертикальне, змішане;
за територіальним охопленням — між двома і більше країнами, в межах регіону, міжрегіональне, всесвітнє;
за кількістю суб´єктів — дво- і багатостороннє;
за кількістю об´єктів — дво- і багатопредметне. Міжнародне кооперування праці повністю базується на МПП і самостійно існувати не може, тоді як МПП не обов´язково вимагає для свого існування і розвитку міжнародного кооперування праці.