- •1.Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці
- •2. Основні тенденції міжнародного поділу праці
- •3. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •4. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •5. Становлення світового ринку
- •6. Характерні риси світового ринку
- •7. Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку
- •8. Сучасне світове господарство
- •9. Загальне поняття "міжнародна економіка"
- •10. Структура міжнародної економіки
- •11. 3 Історії міжнародних економічних відносин
- •12. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •13. Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства
- •14. Суть, види та показники світової торгівлі
- •15. Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі
- •16. Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •17. Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •18. Митно-тарифні інструменти регулювання
- •19. Нетарифні інструменти регулювання
- •20. Зовнішня торгівля України
- •21. Меркантилістська та неомеркантилістська теорії
- •22.Неомеркантилізм
- •23.Теорія абсолютних переваг
- •24.Теорія порівняльних переваг
- •25.Теорія розміру країни
- •26.Парадокс Леонтьева та його пояснення
- •27.Теорія життєвого циклу товару
- •28.Теорія подібності країн, або теорія попиту, що перетинається
- •29.Теорія конкурентних переваг
- •30. Суть та класифікація послуг
- •31. Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •32.Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівл
- •33. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
- •34. Основні поняття та джерела інформації
10. Структура міжнародної економіки
Існування міжнародної економіки проявляється через її конкретні форми та закономірності. Умовна структура міжнародної економіки може бути зображена схемою (табл. 1.3.1). У ній можна виділити чотири рівні: базові поняття; державне регулювання; форми міжнародних економічних відносин; міжнародне регулювання і нагляд. На першому рівні закладаються концептуальні базові поняття, основані на тому, що сучасна економіка за своєю суттю є міжнародною і базується на МПП та поділі факторів виробництва між країнами. Міжнародний поділ праці і його міжнародна кооперація стали основою виникнення світового ринку.
Функціонально міжнародна економіка поділяється на міжнародну мікроекономіку та міжнародну макроекономіку.
Міжнародна мікроекономіка — це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності міждержавного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва та ринкові характеристики — попит, пропозицію, ціну тощо.
Міжнародна макроекономіка — це частина теорії міжнародної економіки, що вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства загалом.
Міжнародне регулювання і нагляд за світовими економічними процесами здійснюють понад 100 міжнародних організацій. Вони покликані спостерігати за світовим економічним розвитком, запобігати дисбалансам та надавати країнам всебічну підтримку. Серед них — Міжнародний валютний фонд (макроекономічна політика), Всесвітня торгова організація (торгова політика), Група Світового банку (структурна політика), система Організації Об´єднаних Націй (соціальна політика) тощо.
11. 3 Історії міжнародних економічних відносин
Коріння сучасних міжнародних економічних відносин сягають у глибоку давнину. Вони почалися з елементарних форм "міжнародної" торгівлі на базі натурального обміну між окремими особами, сім´ями і племенами. Об´єктами обміну були, як правило, надлишки окремих товарів та знаряддя виробництва.
Міжнародна торгівля як торгівля між країнами виникла в епоху рабовласницького ладу. Для обміну призначалися переважно предмети розкоші, окремі види сировини та раби.
Значно більшого розвитку набула міжнародна торгівля з виникненням капіталізму, тобто з переходом від натурального господарства до товарно-грошових відносин. Поява великого машинного виробництва, поліпшення умов транспортування, всебічний розвиток ринкових відносин утворили можливість і необхідність поширення зовнішньої торгівлі. У торгівлю були залучені практично всі країни світу. Виник світовий ринок, а з переходом в кінці XIX ст. до монополістичного капіталізму утворилася світова система господарства. Об´єктом міжнародних відносин стала не лише торгівля, а й фактори виробництва. Великий монополістичний капітал в погоні за надприбутками все частіше почав перетинати кордони країн, розширюючи міжнародний обмін. Почалася інтернаціоналізація господарських відносин, що разом з інтернаціональним капіталом сприяло виникненню монополій. Між ними зав´язалася гостра боротьба за ринки збуту, джерела сировини, галузі вкладання капіталу. Результатом цієї боротьби став економічний поділ світу.
Могутній монополістичний капітал економічно розвинутих країн, проникаючи на територію менш розвинутих країн, закріплювався там, забезпечуючи собі й політико-адміністративне панування, все більше беручи участь в їх політичному житті. Це призвело до завершення територіального поділу світу між великими країнами й утворення колоній. Почався специфічний колоніальний міжнародний поділ праці, особливістю якого є нав´язування колоніям тієї спеціалізації, яка вигідна капіталу монополій. В результаті колоніальні країни змушені були підпорядковувати своє господарство експортному виробництву окремих видів сировини, потрапляючи в кабальну залежність від могутніх країн, оскільки все інше вони повинні були ввозити в країну ззовні.
Руйнування колоніальної системи світового господарства почалося після Першої світової війни і закінчилося в 60-х pp. XX ст. її крахом. В результаті світове господарство набуло сучасного вигляду і являє собою глобальний економічний організм, побудований на взаємозв´язку і взаємозалежності всіх країн і народів.
Його особливістю є взаємопроникнення економічних систем, яке визначається взаємозалежністю національних господарств. Національне виробництво стало інтернаціональним і набуло багатьох міжнаціональних і міжнародних ознак. Характерною для нього є активізація спільної підприємницької діяльності з широким залученням до країни іноземного капіталу, формування міжнародних господарських комплексів та виникнення міжнародної власності. Економічні відносини між країнами набули глобального характеру, стали міжнародними.