- •1.Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці
- •2. Основні тенденції міжнародного поділу праці
- •3. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •4. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •5. Становлення світового ринку
- •6. Характерні риси світового ринку
- •7. Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку
- •8. Сучасне світове господарство
- •9. Загальне поняття "міжнародна економіка"
- •10. Структура міжнародної економіки
- •11. 3 Історії міжнародних економічних відносин
- •12. Види та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •13. Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства
- •14. Суть, види та показники світової торгівлі
- •15. Динаміка та тенденції світової зовнішньої торгівлі
- •16. Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •17. Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •18. Митно-тарифні інструменти регулювання
- •19. Нетарифні інструменти регулювання
- •20. Зовнішня торгівля України
- •21. Меркантилістська та неомеркантилістська теорії
- •22.Неомеркантилізм
- •23.Теорія абсолютних переваг
- •24.Теорія порівняльних переваг
- •25.Теорія розміру країни
- •26.Парадокс Леонтьева та його пояснення
- •27.Теорія життєвого циклу товару
- •28.Теорія подібності країн, або теорія попиту, що перетинається
- •29.Теорія конкурентних переваг
- •30. Суть та класифікація послуг
- •31. Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •32.Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівл
- •33. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
- •34. Основні поняття та джерела інформації
14. Суть, види та показники світової торгівлі
Світова (всесвітня) торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг.
У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залежно від їх походження і призначення входять:
1.Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених) У даній країні. 2.Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням. 3.Реекспорт — вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо. 4.Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки тощо). 5.Постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв´язків.
У обсяг імпорту входить:
1.Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку. 2.Реімпорт — зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, раніше вивезених туди. 3.Імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон. 4.Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари. 5.Імпортне постачання продукції в рамках ТНК.
До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послуги, фрахт, міжнародний туризм, банківські,біржові та посередницькі послуги, страхові операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культури, інформації та інші "невидимі" блага.
В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні організації, окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства й фірми.
Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру — систему, яка може забезпечити просування товарів та послуг від виробника до споживача в іншій країні.
Грошові розрахунки із зовнішньоторговельних операцій та кредитування зовнішньої торгівлі здійснюються переважно банківськими установами (не обов´язково спеціалізованими).
Страхуванням вантажів займаються спеціальні заклади страхового бізнесу.
Стан зовнішньої торгівлі характеризується низкою показників, серед яких основними є її обсяг, динаміка експорту та імпорту, товарна та географічна структура.
Обсяг світової торгівлі визначається в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники переважно розраховуються у національній валюті й переводяться у долари США для їх порівняння. Країни з високим рівнем інфляції розраховують експорт та імпорт одразу в доларах США. Для вартісної оцінки експорту більшість країн використовує базу цін ФОБ (FOB — Free on Board ("вільний на борту судна")), за якою продавець зобов´язаний доставити товар у порт відвантаження і завантажити його на борт судна. Для оцінки імпорту найчастіше використовується база цін СІФ (CIF — Cost, Insurance and Freight ("вартість, страхування і фрахт")); при цьому продавець за свій рахунок фрахтує судно, вантажить товар і страхує його від ризиків.
Географічна структура міжнародної торгівлі — це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, виділеними за територіальною або організаційною ознаками. Наприклад, Азія, Африка, Європа, Америка — за територіальною ознакою; країни ЄС, країни НАФТА, країни МЕРКОСУР тощо — за організаційною ознакою.
Товарна структура міжнародної торгівлі характеризує товарне наповнення експорту та імпорту (сільськогосподарські продукти, продукти видобувної промисловості, промислові товари тощо).
Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використовуються такі показники:
а) експортна квота; б) імпортна квота; в) структура експорту; г) структура імпорту; д) порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі.
Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі — це питома вага експортованих галуззю товарів і послуг в їх загальному обсязі.
Імпортна квота — це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індикатором відкритості економіки у першому наближенні. Комплекснішим показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговельного обороту до ВВП/ВНП.
Структура експорту — це відношення або питома вага експортованих товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціалізації.
Структура імпорту характеризує склад і відношення обсягів сировини і готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.